40. Тенденції сучасного світового книговидання

За даними ЮНЕСКО, в усьому світі щорічно видається понад 550 тисяч назв книг. Обсяг книговидання за накладами виріс на 25 - 30 відсотків, ускладнилося і зміст асортименту. На початку 1990-х років в світі друкувалося більше 8 млрд. примірників книг. З них більше 60 відсотків друкувалося в країнах Європи та Північної Америки, де, за даними статистики, проживає менше чверті населення планети.

У 60 - 70 роках нашого сторіччя в капіталістичних країнах відбулася модернізація поліграфі- чного виробництва, забезпечила велике зростання виробничих можливостей. До друку активно впроваджувалася електронна, лазерна техніка, фізико-хімічні технології, що дозволили істотно раціоналізувати редакційно-видавничий процес, поліпшити потік книжкової продукції, канали книгорозповсюдження.

У процесі модернізації виробництва великі можливості дає комп'ютер. Впровадження ком- п'ютерної техніки веде до створення єдиних автоматизованих систем управління книговиробницт- ва. Сфера "комп'ютерного обслуговування" книговидавничої справи бере на себе функції зберігання в електронній пам'яті програм поліграфічного виготовлення книги замість матриць і стереотипів і передачі цих програм на замовлення видавців.

У сучасних умовах підвищується рівень концентрації книговиробництва. У Німеччині чверть видавничих підприємств постачає на книжковий ринок країни переважна більшість видань. У Франції видавнича фірма "Ашетт" продає через мережу не менше 60 відсотків книжкової продукції країни. Монополізації ринку призводить до того, що видавничі підприємства скупову- ються фінансовими магнатами або гігантами засобів масової інформації.

Монополізація і модернізація в сфері видавничої виробництва не в силах, однак, зупинити випереджаюче зростання цін на книгу.

Особливий успіх, починаючи з середини XX століття, припав на книги в м'яких обкладинках

- пейпербекі. На їх частку припадає понад 30 відсотків обороту на ринку промислово розвинених країн.

Значну роль відіграють всілякі адаптовані видання, пристосовані до способу життя ділової людини. Завоювали успіх на ринку видання, розраховані на споживання не шляхом читання, а шляхом перегляду. Це, наприклад, так звані дайджести - книги-скорочення. Так, "Анна Кареніна" може бути скорочена до восьми сторінок тексту, а "Крихітка Дорріт" Діккенса викладена на шести сторінках. Чи це комікс - книжки-картинки, текст яких обмежується підписами під барвистими картинками.

Німеччина нині є однією з перших у світі країн за кількістю примірників книг, що випуска- ються на душу населення (5,5 екз. В 1993 р.). Випуском книг займається більше двох тисяч установ, фірм, приватних осіб, у тому числі як існуючих ще з минулого століття, так і виникли тільки в період нового економічного і культурного піднесення у 70-і роки.

У першу п'ятірку світових держав за кількістю книжкових видань нині входить Японія. Не- зважаючи на ієрогліфічний систему писемності, ця країна має стовідсоткову грамотність населен- ня. Для інтелігенції цієї країни характерно також вільне читання іноземними мовами, в першу чергу англійською, що робить ще більш відчутним тяжіння японців до книги.

Ще в першій половині XIX століття існували регіональні книжкові ринки: європейський, американський, арабо-мусульманський, далекосхідний, російський. Сьогодні світовий книжковий ринок у всіх відносинах єдиний, незважаючи на строкатість асортименту і різноманітність складу споживачів. Основний споживач - це масовий читач: трудящий інтелігент, дрібний підприємець. Його купівельний попит формується під впливом громадської думки реклами. Наступна за впливом на світовому книжковому ринку категорія споживачів - це люди науки і техніки, численний апарат управління, попит яких, на додаток до сказаного вище, визначається потребами управління та науково-технічної творчості.

Третя основна категорія споживачів книжкового ринку - це люди заможні, бібліофіли, коле- кціонери, багато з яких бажають вкласти свої заощадження в дорогу або рідкісну книгу. Нарешті, не треба випускати з уваги, що формування книжкового ринку багато в чому залежить від надзвичайного розмаїття політичних, релігійних, етичних, художніх, чисто психологічних особливостей читацького попиту. Співвідношення світового та регіональних книжкових ринків є найважливіша проблема культури.

Для розвитку книжкового ринку істотну роль відіграє система ціноутворення. Протягом усього XIX століття і початку ХХ століття на світовому ринку книг панувала анархія. В даний час існує загальна система ціноутворення в усіх розвинених країнах, хоча законодавчо вона підтвер- джена лише в Іспанії та Франції. За цією системою ціни на книги є твердими, встановлюються видавцями і навіть державою і виробляються в залежності від витрат книговидання.

Найбільш сучасною формою торгівлі книгами безпосередньо у видавництвах є книжкові клуби. Це добровільні об'єднання передплатників, які довіряють демократично обраному правлінню клубу вибір книг за їх заявками та інтересам. Правління книжкового клубу відповідно до цього замовляє книги видавництвам. Їх викуп гарантований завдяки попередніми замовленнями та внескам членів клубу. Як правило, ці видання обходяться передплатникам трохи дешевше, ніж якби вони купили їх в магазині. При такій системі з вартості книги виключаються витрати на оптових і роздрібних посередників. Найбільш активним передплатникам вручаються безкоштовні премії у вигляді тих же книг.