Починаючи з кінця XVII ст. Французькі художники перехопили у німецьких майстрів пальму першості в галузі мистецтва оздоблення екслібрисів.

У 1670 р. була винайдена машина-рол, за допомогою якої механізували процес розмелю- вання рослинної маси, що дало можливість виготовляти значно більше якісного паперу.

Наприкінці XVIII ст. за проектом французові Ніколя-Луї Роберу (1761—1828) на кошти анг- лійських спонсорів братів Віллі та Генрі Фурдріньє англійський механік Брайн Донкін у 1804— 1805 рр. спорудив дві парові папероробні машини. За їх допомогою паперу стало вироблятися набагато більше.

Наприкінці XVIII — в першій чверті XIX ст. у Франції, Англії та інших країнах Євро- пи, у добу розквіту в архітектурі та декоративному мистецтві художнього стилю ампір (остання стадія класицизму), для книжкових оправ (формати книг значно збільшилися) почали використовувати добре вичинені сап'янові шкіри з чистими, виразними кольорами. Палітурні кришки оздоблювали підкреслено скромно: тонкі золоті лінійні рамки в різних комбінаціях (одна, подвійна або хвиляста лінійки) витискали вздовж палітурних кромок; дзеркало лицьової палітур- ної кришки здебільшого залишалося чистим; іноді в її центральній частині розміщували герб або монограму замовника, декоративне зображення військових емблем імператорського Риму чи давньогрецькі орнаментальні мотиви. Головну увагу приділяли оздобленню корінця, де навіть бинти, які поділяли його поверхню на частки, розглядались як компоненти загальної композиції корінця. Цей стиль в оздобленні книжкових оправ отримав назву етруський. Іноді його називають англійським через те, що найбільшою популярністю він користувався в англійських палітурників.

Продуктом даної епохи з'явилися газети. Рукописні листки з найважливішими вістями ходили по руках ще в епоху Середньовіччя. З них, наприклад, людство дізналося про відкриття Америки Колумбом і винаході друкарства Гутенбергом. Велику роль у розвитку такого типу видань зіграло установа організованою пошти в європейських країнах в XVI-XVII століттях. Листки і брошури з відомостями починають розмножуватися за допомогою друкарського верстата. Самий ранній дійшов до нас листок (Аугсбург, Німеччина, 1609 р.) має кілька заголовків (авізо, афіша, реляція, цайтунг). Перший відомий плакат відноситься до 1511 р. Він був випущений за вказівкою герцога Вюртембергского для реклами кінних скачок. З 16 ст влада широко використо- вували друковані оголошення, щоб знайомити підданих зі своїми розпорядженнями. Також отримали повсюдне поширення рукописні або друковані брошури з описом того чи іншого сенсаційного події - своєрідні прообрази газет. Видання ці з надзвичайно важливими відомостями про ціни, кон'юнктуру ринку, політичні події коштували дуже дешево. У Венеції, наприклад, найдрібніша монета називалася "Газетт", що незабаром перейшло на весь тип видання – газета. Перше щотижневе видання під таким заголовком (gazette) стало випускатися лікарем Теофрастом Ренодо в Парижі з 1632 р., а перша щоденна і регулярна газета (Leipziger Zeitung) - в 1669 р. в Німеччині.

29. Видавнича продукція за періодичністю. Види періодичних і неперіодичних видань Періодичність – регулярність випуску видань, що визначаються кількістю його чисел чи

випусків за певний проміжок часу. У цьому контексті видання діляться на неперіодичні та серіальні.

Неперіодичне видання — це видання, яке виходить одноразово, продовження якого не пе- редбачене.

Передусім де листівки, брошури, книги. До неперіодичних видань належать і книжкові видання у двох чи багатьох томах, або в двох чи кількох частинах. Такі видання наперед розраховані на певну кількість томів чи частин (у межах тому), випуск їх у світ, як правило, розтягнутий у часі і не регламентується чітко поділеними періодами появи кож¬ного нового тому (частини). У державному статистичному обліку кожен том багатотомного видання фіксується як окреме видання.

Серіальне видання - це видання, яке виходить протягом певного часу, має спільну назву, однотипне оформлення, дату чи нумерацію випусків.

Серіальне видання, у свою чергу, поділяється на два підвиди: періодичне і продовжуване. Періодичне видання - це підвид серіального видання, що постійно виходить з певною часо-

вою періодичністю (один раз у квартал, місяць, тиждень через день, щоденноі т. д.) з наростаючою нумерацією, з неповторюваним інформаційним матеріалом, під однією назвою, в однотипному художньому оформленні.

На відміну від періодичного, продовжуване видання виходить у світ без чітко визначених наперед проміжків часу, а за мірою накопичення та редакційно-видавничої підготовки матеріалів, однак, має свою нумерацію і типове художньо-технічне оформлення.