Проблемним є вихід України на світову арену:

1. Більш ніж п'ятирічне зволікання України зі вступом до Міжнародного агентства ISBN/ISMNі впровадженням у державі Міжнародної стандартної нумерації книжкових видань (впроваджено з 1998 року).

2. Україна не є учасницею системи ISSN.

2) Загальний стан видавничих стандартів.

Шляхи до спасіння на думку мст такі:

• залучення до створення стандартів провідних учених вищих навчальних закладів, де викла- дається видавнича справа, та видавців-практиків;

• створення додаткової робочої групи розробників окремих стандартів, яка працюватиме па- ралельно з групою Книжкової палати України.

Прогалини та їх усунення:

• визначити граничну кількість авторів книги, які зазначаються на титулі, а відповідно й обкладинці (У Німеччині і Канаді ≤ 4);

• визначити постійне місце інформації про перекладача, упорядника, автора передмови й приміток;

• доцільність двомовного титулу з подвійним зазначенням місця видання;

• відмова від зазначення року видання внизу титулу біля назви видавництва;

• відмова від радянської ідеологогічно необхідної ЄСКЛ (Єдина система класифікації літера- тури). Індекси для підручників з вивчення української мови за цим «класифікатором» беруться з розділу «Другие языки народов СССР», а твори сучасних українських письменників з розділу

«Литература национальных меньшинств СССР»;

• при зазначенні ББК необхідно звертатись до бібліотек ;

• урегулювання доступності Універсального децимального класифікатора (УДК), який роз- роблений відповідно до вимог Міжнародного комітету з УДК у Гаазі;

• загромадження «вхід» і «вихід» з книги нікому не потрібною інформацією;

Процес входження вітчизняної книги до міжнародного інформаційного простору відбуваєть- ся стихійно і має як позитивні, так і негативні сторони.

Стандарти: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=824

21. .Використання стилю у програмі верстки. Принципи створення стилів та роботи з ними

Стилі (Style Sheets) – це один із засобів автоматизації, що представлений набором команд форматування символів, абзаців або структурних рівнів документа.

Стилі використовуються в усіх програмах верстки – QuarkXPress, PageMaker, Adobe InDesigne. За допомогою стилю можна згрупувати ряд певних властивостей символу (формату- вання символу) та зв’язати з відповідним рядом властивостей абзацу (форматування абзацу). Стилі абзацу застосовуються для абзацу в цілому, стилі символів – тільки до виділених символів. Стилі полегшують роботу верстальника при верстці великих масивів текстів, адже стилі гарантують сталість верстки по всьому документу. За замовченням постійно активним є стиль No Style, який не можна редагувати.

Без використання стилів неможливо дотриматись стандартів уніфікованості – наприклад, можна не один день вручну підганяти точність та відповідність розташування й відтворення елемента на кожній сторінці видання.

Принципи створення стилів практично одні й ті самі для всіх програм верстки і відбу- вається за схемою:

• створення нового стилю через палітру стилів на основі No Style або створеного вами сти- лю, присвоєння імені;

• вибір параметрів форматування;

• підтвердження змін.

Стиль застосовується до виділеного масиву тексту одним кліком по ньому.

При створенні стилю у відкритій публікації, він існуватиме лише разом з нею, якщо ж ство- рювати його у порожньому вікні програми – стиль буде «загальним» і може застосовуватись до будь-якої відкритої публікації.

Інновація – GREP. Являє собою вдосконалену техніку пошуку, що базується на принципі шаблонів. Стилі GREP можна використовувати для застосування стиля символу до тексту, що задовольняє визначений GREP. Наприклад, може постати потреба використати окремий стиль до

всіх тел. номерів, що зазначалися у тексті. При створенні стилю GREP треба обрати стиль символу та задати GREP. Весь текст в абзаці, що задовольняє вираз GREP, буде відформатований у відповідності до обраного стилю символу. Діє в останній версії In Design.