Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vidpovidi (1).Docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
40.48 Mб
Скачать
  1. Тенденції сучасного книжкового ринку в Україні Тренди:

  • знизилася до критичної межі кількість освітніх та наукових видань, що спричинило до пог- либлення кризи освіти і науки в державі;

  • припинилося бюджетне фінансування бібліотек і цільових видавничих проектів, поклика- них забезпечити поповнення фондів бібліотек;

  • падає авторитет країни в очах європейської спільноти, яка почала сприймати Україну як державу, де влада не опікується книгою, освітою, культурою;

  • Україна стала джерелом прибутків для видавництв ближнього закордоння (читай: кацапы!), які, використовуючи податковий тиск влади в Україні на власних виробників та протекціоністські закони своїх держав, мають змогу поставляти до нашої держави значно дешевшу та якіснішу в поліграфічному відношення книжкову продукцію;

  • втрачаються кваліфіковані фахівці, а отже, знижується загальний фаховий рівень видавни- чої сфери, зростає кількість підприємств, які припиняють видання книжок і перепрофілюються;

  • прогресує занепад поліграфічних підприємств, спричинений значним зменшенням замов- лень, а також моральним і фізичним старінням обладнання, пов'язаним з браком коштів на його модернізацію;

  • стрімко зросла собівартість української книги, внаслідок чого вона стала недоступною пе- ресічному читачеві.

Головні проблеми:

  1. Низькі показники випуску

  2. Наповненість ринку іноземною продукцією

  3. Низька конкурентоспроможність вітчизняної книги в єдиному інформаційному полі пост- радянських країн.

  1. Суть традиційних і новаторських підходів у проектуванні інтерактивного середо- вища

Термін New Media або «нові медіа», з'явився в нашому обігу відносно недавно, але його по- яснення стало для експертів і знавців журналістики таким же магічним ритуалом, як і витлумачен- ня поняття «Web 2.0». Незважаючи на те, що всі фахівці погоджуються, що під цю дефініцію потрапляють Інтернет, мобільний зв'язок, інтерактивна зовнішня реклама і т.д., саме визначення до цих пір залишається досить розмитим і нечітким. Традиційно під «новими медіа» прийнято розуміти інтерактивні електронні ЗМІ.«медіа – це сукупність технологічних засобів і прийомів, які служать справі передачі інформаційного повідомлення в тому чи іншому вигляді (друковане слово, музична композиція, радіопередача і т.д.) конкретному користувачеві».

Традиційний підхід, що надає інтерактивним електронним ЗМІ право називатися новими акцентує перш за все увагу на середовище та спрямування комунікацій, не торкаючись при цьому питання адресації. На мій погляд, саме можливість персоналізувати інформацію відрізняє нові ЗМІ від традиційних.

  1. Роль і види заголовків у книжкових виданнях

Заголовок — це назва творуабо окремих його частин. Складовими всього заголовкового комплексує частини, розділи, підрозділи, параграфи, підпараграфи окремого твору, службової частини видання, назви рубрик,таблиць.

Функції

  • структурування значного за обсягом текстового чи ілюстративного матеріалу на окремі ча- стини;

  • полегшення роботи читача з виданням;

  • організація процесу читання;

  • осмислення окремих частин прочитаного; підготовка читача до сприйняття нового, віднос- но закінченого,цілого;

  • забезпечення зручності в пошуку вибіркової інформації;

  • акцентування на окремих частинах тексту, сприяння глибшому його засвоєнню.

Види

У науковій та довідковій літературі існує різноманітна класифікація видів заголовків. Міль- чин за формою та складом поділяє заголовки на: родо-нумераційні, родо-літерні, родо- нумераційно-тематичні, родо-літерно-тематичні, нумераційно-тематичні, літерно-тематичні. Певною мірою подібного принципу дотримується і українська дослідниця зі Львова Емілія Огар ("Словник-довідник з видавничої справи"), щоправда, небезпідставно дещо спростивши й "заземливши" свій ряд, виходячи з вимог практики. Відразу варто зауважити, що така деталізація доцільна більше для наукової дискусії, ніж для засвоєння на практиці. Адже навіть редактору з багаторічним стажем роботи непросто виокремити й засвоїти відмінності між цими "родо- нумераційно-літерно-тематичними" особливостями заголовків. Польський дослідник Ян Тржина- дловський пропонує простіш класифікацію і розглядає види заголовків лише у трьох аспектах: лінгвістичному, філологічному, прагматичному.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]