Історія арабської мови
Арабська мова одна із семітських мов. Входить до великої афро-азійської макросім’ї.
На основі внутрішньо-семітської класифікації, арабську мову зараховують до південно-центральної групи семітських мов.
Згідно типологічної класифікації, літературна арабська мова є фективно-аглютинативною синтетичного типу.
Виділяють такі чотири типи мов:
Кореневі ( китайська, вірменська);
Аглютинативні;
Флективні;
Полісинтетичні (гінді…);
Аглютинативні – тюрські мови. Особливості: є афікси, корені. 1 афікс = 1 значенню.
Флективні – поділяються на синтетичні та аналітичні. Відношення між словами передається формами слів, є відмінки.
Щодо історії арабської мови, то багато відомо про 7 ст. (виникнення ісламу).
Проте те, що передувало цьому періоду, фактично значною мірою, залишається для нас невідомим. Але ті відомості, що збереглися дають нам таку інформацію, що давня мова розвивалася в центральній частині Аравійського півострова. На прабатьківщині арабської мови існувало декілька діалектів. А також, в перші віки нашої ери вже існувала писемна форма мови.
Періодизація:
Давній (архаїчний) Цей період вираховують від часу виділення арабської мови. Загалом в той час це ще не була мова, а група близько споріднених арабських діалектів. Вони виділялися з пн..-зх. Гілки сім’ї семітських мов. Згідно з дослідженнями Мілітарєва А. Ю. це близько середини 3 тис. до н. е. В науковій літературі арабська мова цього періоду називається протоарабська. Цей період не підтверджується жодними писемними пам’ятками.
Давньо-арабський період. В цей період з’являються перші мовні дані, що стусуються арабського, що зустрічається в писемному вигляді сусідніх цивілізацій. Зокрема в: античних творах, Асирійсько-Вавилонських, а також в писемних памятках Пд.-Аравійської цивілізації. 9-7 ст. до н. е.
Ранньо-арабський період. Період появи перших епіграфічних текстів власне арабською мовою – перші віки нашої ери – до середини 7 ст. н.е. Тобто, до першої письмової фіксації Корану.
Ці всі періоди об’єднують під назвою «до ісламський» або «джигілія».
Ісламський період. Середина VII н.е. – до наших днів.
Існує 3 сичасні мови:
Класична (або середньовічна, якою написано Коран).
Літературна (яку використовують мас-медії та політики арабських країн).
Діалектна (або побутова, яка поділяється на багато різновидів та діалектів, поширених у різних регіонах арабського світу).
Ранньо-ісламський період. Встановлення літературно-писемної норми арабської мови VII-VIII ст..
Класичний. Розвиток і розквіт всіх літературних жанрів арабської мови – IX-XVIII ст.. Період класичної арабської мови.
Новий період. Кінець XVIII ст.- сер. XX ст. В цей час відбувається формування тієї мови, що ми називаємо сучасною літературною мовою. В цей період сучасна мова протиставляється класичній, жанри також протиставляються.
Сучасний період. Він триває від середини ХХ ст. – до наших днів. Це період подальшої модернізації літературної арабської мови.
Новий і сучасний періоди характеризуються тим, що в арабомовному суспільстві остаточно закріплюється диглосія або двомовність. Функціонує літературно-писемна мова і усно-розмовна мова, представлена діалектами.
Диглосія – двомовність.