Під час роботи з персональним комп’ютером повинні бути дотримані наступні вимоги.

Вимоги до приміщення. Площу приміщень, в яких розташовують персональні комп’ютери, визначають згідно з чинними нормативними документами з розрахунку на одне робоче місце, обладнане ПК:

• площа — не менше 6,0 м2;

• об’єм — не менше 20,0 м3, з урахуванням максимальної кількості осіб, які одночасно працюють у зміні;

• робочі місця повинні бути розташовані на відстані не менше ніж 1 м від стіни з вікном;

• відстань між бічними поверхнями комп’ютерів має бути не меншою за 1,2 м;

• відстань між тильною поверхнею одного комп’ютера та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м;

• прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м.

Вимоги до організації робочого місця з ПК. Конструкція робочого місця користувача ПК має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками:

• ступні ніг — на підлозі або на підставці для ніг;

• стегна — в горизонтальній площині;

• передпліччя — вертикально;

• лікті — під кутом 70–90° до вертикальної площини;

• зап’ястя зігнуті під кутом не більше 20° відносно горизонтальної площини;

• нахил голови — 15–20° відносно вертикальної площини.

Якщо користування ПК є основним видом діяльності, то ПК і його периферійні пристрої (принтер, сканер тощо) розміщується на основному робочому столі, як правило, з лівого боку. Якщо використання ПК є періодичним, то він, як правило, розміщується

на приставному столі, переважно з лівого боку від основного робочого столу.

Кут між поздовжніми осями основного та приставного столів

має бути 90–140°.

Висота робочої поверхні столу для ПК має бути в межах 680– 800 мм, а ширина — забезпечувати можливість виконання операцій в зоні досяжності моторного поля.

Рекомендовані розміри столу: висота 725 мм, ширина 600– 1400 мм, глибина 800–1000 мм.

Робочий стіл для ПК повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 500 мм, глибиною на рівні колін не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги — не менше 650 мм.

Робочий стіл для ПК, як правило, має бути обладнаним підставкою для ніг шириною не менше 300 мм та глибиною не менше 400 мм, з можливістю регулювання по висоті в межах 150 мм та кута нахилу опорної поверхні — в межах 20°. Підставка повинна мати рифлену поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм. Застосування підставки для ніг тими, у кого ноги не дістають до підлоги, є обов’язковим.

Робоче сидіння (сидіння, стілець, крісло) користувача ПК повинно мати такі основні елементи: сидіння, спинку, стаціонарні або знімні підлокітники. У конструкцію сидіння можуть бути введені додаткові елементи, що не є обов’язковими: підголовник та підставка для ніг.

Робоче сидіння користувача ПК повинно бути підйомно- поворотним, таким, що регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння та спинки, за відстанню спинки до переднього краю сидіння, висотою підлокітників. Регулювання кожного параметра має бути незалежним, плавним або ступінчатим, мати надійну фіксацію.

Хід ступінчатого регулювання елементів сидіння має становити для лінійних розмірів 15–20 мм, для кутових — 2–5°. Зусилля під час регулювання не повинні перевищувати 20 Н. Ширина та глибина сидіння повинні бути не меншими за 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400–500 мм, а кут нахилу поверхні — від 15° вперед до 5° назад. Поверхня сидіння має бути плоскою, передній край — заокругленим. Висота спинки сидіння має становити 300±20 мм, ширина — не менше 380 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині — 400 мм. Кут нахилу спинки повинен регулюватися в межах 0–30° відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна регулюватись у межах 260–400 мм.

Для зниження статичного напруження м’язів рук необхідно застосовувати стаціонарні або знімні підлокітники довжиною не менше 250 мм, шириною 50–70 мм, що регулюються по висоті над сидінням у межах 230±30 мм та по відстані між підлокітниками в межах 350–500 мм.

Поверхня сидіння, спинки та підлокітників має бути напівм’якою, з неслизьким, ненаелектризовувальним, повітро- непроникним покриттям та забезпечувати можливість чищення від бруду.

Монітор та клавіатура мають розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків та символів.

Відстань від екрана до ока працівника повинна складати

Розташування монітору має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом ±30 град. від лінії зору працівника.

Клавіатуру слід розміщувати на поверхні столу або на спеціальній, регульованій за висотою, робочій поверхні окремо від столу на відстані 100–300 мм від краю, ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури має бути в межах 5–15 град.

Робоче місце з ПК слід оснащувати пюпітром (тримачем) для документів. Пюпітр повинен бути рухомим та встановлюватись вертикально (або з нахилом) на тому ж рівні та відстані від очей користувача ПК, що і монітор.

Розміщення принтера або іншого пристрою введення- виведення інформації на робочому місці має забезпечувати добру видимість монітору, зручність ручного керування пристроєм введення-виведення інформації в зоні досяжності моторного поля: по висоті 900–1300 мм, по глибині 400–500 мм.

При потребі високої концентрації уваги під час виконання робіт з високим рівнем напруженості суміжні робочі місця з ПК необхідно відділяти одне від одного перегородками висотою 1,5– 2 м.

Режим праці та відпочинку користувачів ПК встановлюютьз урахуванням психофізіологічної напруженості їхньої праці, динаміки функціонального стану систем організму та працездатності. Раціональний режим праці та відпочинку передбачає запровадження регламентованих перерв, рівномірний розподіл навантажень протягом робочого дня, регулярні комплекси вправ для очей, рук, хребта, поліпшення мозкового кругообігу та психофізіологічне розвантаження.

З метою запобігання перевантаження організму як в цілому, так і окремих його функціональних систем, передусім зорового та рухового аналізаторів, центральної нервової системи, загальний час щоденної роботи з ПК обмежують. Робота з персональним комп’ютером вважається основною, якщо вона займає не менше як 50 % часу робочого дня чи робочої зміни.

З урахуванням характеру трудової діяльності, напруженості та важкості праці з використанням ПК під час основної роботи за восьмигодинної робочої зміни встановлюють додаткові регламентовані перерви:

• для розробників програм тривалістю 15 хв через кожну годину роботи;

• для операторів персональних комп’ютерів тривалістю 15 хв через дві години роботи;

• для операторів комп’ютерного набору тривалістю 10 хв через кожну годину роботи.

За жодних умов безперервна робота з ПК не повинна перевищувати чотири години.

За дванадцятигодинної робочої зміни протягом перших восьми годин регламентовані перерви встановлюють аналогічно до восьмигодинної робочої зміни, а протягом останніх чотирьох годин тривалістю 15 хв через кожну годину незалежно від характеру трудової діяльності.

Користувачі персональних комп’ютерів, для яких ця робота є основною, підлягають медичним оглядам: попереднім — під час влаштування на роботу і періодичним — протягом трудової діяльності раз на два роки. Жінок з часу встановлення вагітності та в період годування дитини грудьми до роботи з ПК не допускають.

ВИСНОВКИ

У бакалаврській роботі досліджено зображальний контент журналів для жінок «Elle», «Cosmopolitan», «Joy» за 2013-2014 роки. Проаналізовано походження поняття контент, його емпіричне значення та використання. Важливе місце в дослідженні посідають праці науковців, що вивчали та досліджували подібну проблематику, а саме засоби візуалізації періодичних видань.

Серед вітчизняних дослідників поняття «зображальний контент» представлене в основному працями В. Шевченко [49] та Б. Черняков [46]. Фактичний матеріал чи узагальнювальні спостереження із проблематики зображального контенту, містять окремі журналістикознавчі роботи Б. Валуєнка [8].

На сучасному етапі вперше до проблем функціонування, архітектоніки журнальних видань для жінок дослідники звернулися в 1990-ті рр.: це насамперед серія праць Р. Ямпольської [52], у яких аналізуються типологічні особливості жіночої преси, тенденції її розвитку, основні проблемно-тематичні напрями. Пізніше починають з’являтися публікації, присвячені окремим російським і українським жіночим журналам, деяким аспектам їхнього вивчення (Є. Коломийцева [22], В. Скоробагатько [34], О. Сушкова [35], Р. Фрумкіна [40], С. Черменська [41] та ін.); наукові розвідки, у яких ідеться про діяльність видавничих холдингів «Іndependent Medіa» й «Burda» в Україні, що випускають адаптовані західні видання типу «Elle», «Cosmopolіtan», «Joy» та ін. (Є. Пльонкіна [28], О. Лук’янова [24] та ін.). У працях таких учених, як Т. Дашкова [14], Є. Забадикіна [17], О. Здравомислова [18] та ін., достатньо уваги приділено специфіці жіночих журналів, виокремленню їхніх типологічних властивостей.

Також чималу увагу приділено методології наукового дослідження. Серед методів, які застосовані для аналізу журналів, слід назвати загальнонаукові: аналіз і синтез, класифікація, порівняння, узагальнення. Наголошується на винятковій важливості застосування системного підходу, використання можливостей системно-структурного аспекту дослідження та системно-функціонального аналізу зображальної журналістики.

З урахуванням початкового характеру дослідження, гострої необхідності цілісного моделювання процесу становлення зображальної журналістики, наявним є переважання описових засобів, що пояснюється їх технічною простотою, тематичною універсальністю і можливістю заповнювати фактологічні лакуни, обумовлені відсутністю відповідних даних щодо ранніх етапів розвитку зображальної журналістики. При цьому дані зображальних джерел і зображальних публікацій переводяться в мовну, тобто описову форму, що є нормою у практиці сучасних історичних досліджень.

1. Наведене теоретичне обґрунтування і узагальнення проблеми системної організації та закономірностей розподілу зображального контенту сучасних українських журнальних видань для жінок. Новий підхід до проблеми базується на понятті архітектоніки, яка відображає матеріальний та інформаційно-естетичний взаємозв’язок внутрішнього змісту та елементів структури журналу, логічну організацію співпідпорядкованості та гармонійне застосування елементів і засобів, розмірні та кількісні пропорції, збалансоване поєднання шрифтових та зображальних блоків.

У сучасних журналах для жінок «Elle», «Cosmopolitan», «Joy» за 2013-2014 роки використано майже всі жанри фотожурналістики: фотоновина (інформація), фоторепортаж, документальні фото, фотонарис. Систематизація жанрів сучасної фотожурналістики, пропонована багатьма вітчизняними й закордонними авторами, надзвичайно різноманітна за рівнем розуміння функцій візуальної комунікації. Деякі класифікації містять виокремлені з основних публіцистичних і художніх фотографічних жанрів нових жанрів. Канонічними жанрами фотографії є: портрет, пейзаж, натюрморт і контекстна (жанрова) фотографія, які відрізняються об’єктом знімання.

З архітектонікою нерозривно пов’язані композиція та структура журналу. Структура визначає місце кожного з елементів журнальної сторінки щодо їх ролі та змісту, композиційні закономірності встановлюють взаємозв’язки та відношення елементів – рівнозначність, підпорядкованість. Завдання архітектоніки журналу полягає у виборі елементів і організації моделі на їх основі, візуально-змістової єдності всіх зорово сприйманих елементів: зображень, шрифтів, лінійок, плашок, кольорів, тонів, проміжків. У сприйнятті читача відбувається перехід текстових змістів у зображальні, синтез їх у цілісність, що розкриває зміст журналу.

2. Зображальні елементи займають від 65% до 80% площі журналу, вони не лише доповнюють текстовий матеріал, а й виступають самостійним елементом з власним змістом. Зображальні елементи поділяються на фотографічні, штрихові, інфографіку. У всіх досліджуваних журналах простежується тенденція щодо зменшення кількості зображень та їх площі зі зменшенням формату.

Фотографічні зображення застосовуються у всіх сучасних журналах, площа однієї фотографії в середньому 710 мм², штрихових зображень – 13% середньою площею 747 мм², інфографіки лише 10% площею 829 мм². Групування їх у добірки відбувається подібно до текстових матеріалів. Добірки зустрічаються лише у 7% сучасних українських журналів.

На форму зображальних елементів та їх замкненість істотно впливає кількість зображень на сторінці, кількість заголовків, декоративних елементів. Зображальні елементи в основному мають вертикальну, горизонтальну, квадратну, фігурну форму. Понад 85% із них замкнених, незамкнені частіше штрихові. У 24% журналів поверх зображення розташовують заголовні компоненти.

Виявлено композиційні варіанти та їх модифікації розташування зображень щодо тексту та заголовка. За місцем в архітектоніці журналів реклама відповідає функціям зображальних елементів. Досліджувані журнали «Elle», «Cosmopolitan», «Joy» застосовують приблизно 30% реклами. Для неї відводять цілі сторінки, формують рекламні блоки, інші розміщують рекламу серед текстових матеріалів, що веде до зменшення кількості зображень, які стосуються теми журналу.

3. У журналах «Elle», «Cosmopolitan», «Joy» використовують такі типи зображального контенту: фоторепортаж, фотоновина, фото папараці, фотосесія та фотоілюстрація. Визначальними для типології журналу є також ознаки його архітектонічних елементів: сталість чи періодичність застосування, рівень розмаїтості, просторові характеристики. Дослідження композиційно-графічної моделі журналу, в якій усі елементи мають своє місце, дає змогу розробити типологію зображальних елементів журналу.

4. На гармонійний зміст журналу впливають: формат, розмірні характеристики; кількісно-якісні співвідношення шрифтів, шпальт, декоративних і зображальних елементів, заголовних компонентів; об’ємно-просторова організація елементів та комплексів, композиційні схеми розташування заголовків та зображень. На великій кількості фактичного матеріалу виокремлено три архітектонічні типи, в основі яких лежить переважання одного чи кількох архітектонічних елементів щодо інших або їх урівноваженість: експресивний, інформативний, збалансований типи.

Залежно від тематичної спрямованості журналу існують певні закономірності у формуванні композиційно-графічної моделі та дизайну видань.

Існує три головні різновиди моделювання: сервісний, врівноважений і експресивний.

У роботі ми розглянули особливості композиційного та графічного моделювання сучасних українських спеціалізованих журналів для жінок «Elle», «Cosmopolitan» та «Joy».

Тож, як бачимо, журнали «Elle», «Cosmopolitan», «Joy» характеризується порівняно невеликою кількістю декоративних елементів, а от зображальні елементи переважають над усіма іншими. Також мають у своєму контенті велику кількість різноманітних шрифтів та кольорів у заголовках. Тому ці видання належать до експресивного типу моделювання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Альперина С. И. Американское и российское издание журнала COSMOPOLITAN: сравнительный анализ / С. Альперина // Вестник МГУ. Сер. 10. Журналистика. – 2000. – № 2. – С. 87–102.

2. Архитектурное черчение: Справочник / Д. И. Ткач, Н. Л. Рускевич, П. Р. Ниринберг, М. Н. Ткач; Под ред. Д. И. Ткача. — К.: Будивэльнык, 1991. – 272 с.

3. Афанасьєв Л. І. Основи фотожурналістики: Методичні матеріали для студентів заочного та дистанційного навчання з спеціальності Журналістика. / Л. Афанасьєв. – Харків, 2001. – 17 с.

4. Божко Ю. Г. Архитектоника и комбинаторика формообразования: учеб. для студ. худ.-пром. вузов. / Ю. Божко. – К.: Вища школа, 1991. – 245 с.

5. Большой энциклопедический словарь. – М.: Большая Рос. энциклопедия;

6. Брудный А. А. Понимание и общение. / А. Брудный. – М.: Знание, 1989. - 64 с.

7. Валуенко Б. В. Использование «нематериальных» фактур во внешнем оформлении книги. / Б. Валуенко. – К.: Реклама, 1989. – 32 с.

8. Валуєнко Б. В. Специфіка оформлення книжкових оправ. / Б. Валуенко. – К.: Час, 1990. – 48 с.

9. Волкотруб И. Т. Основы художественного конструирования: учеб. для учащ. сред. спец. учеб. заведений. – 2-е изд., перераб. и доп. / И. Волкотруб. – К.: Вища школа. Голов. изд-во, 1988. – 192 с.

10. Герчук Ю. Я. История графики и искусства книги: учеб. пособие для студ. вузов. / Ю. Герчук. – М.: Аспект Пресс, 2000. – 320 с.

11. Головко С. Особенности газетного оформления // Журналист. – 2001. – № 3. – С. 72.

12. Гончарова Н. А. Композиция и архитектоника книги // Книга как художественный предмет. / Н. Гончарова. – М., 1990. – Ч.2: Формат. Цвет. Конструкция. Композиция. – С. 291-394.

13. Горевалов С. И. Слово и изображение (Современная военная печать в системе средств массовой информации): дис... канд. филол. наук: 10.01.10 / Киевский гос. ун-т им. Т. Г. Шевченко. – К., 1991. – 162 с.

14. Дашкова Т. Идеология в лицах. Формирование визуального канона в советских журналах 1920-х – 30-х годов / Т. Дашкова // Культура и власть в условиях ком-муникативной революции ХХ века. Форум немецких и российских исследователей / [под ред. К. Аймермахера, Г. Бордюгова и И. Гарбовского]. – М., 2002. – С. 103–128.

15. ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види, терміни та визначення. – К.: Держстандарт України, 1995. – 50 с.

16. ДСТУ 3018-95. Видання. Поліграфічне виконання. Терміни та визначення. – К: Держстандарт України, 1995. – 21 с.

17. Забадыкина Е. Сексизм в средствах ма-ссовой информации / Е. Забадыкина // Все люди сестры. Бюллетень ПЦГИ. – 1994. – № 3. – С. 20–27.

18. Здравомыслова О. Женская тема в жур-налистике / О. Здравомыслова, Н. Кигай // Женщина плюс. – 1999. – № 1. – С. 28–31.

19. Іванов В. Ф. Техніка оформлення газети: курс лекцій: навч. посібник для студ. фак. журналістики. / В. Іванов. – К.: Знання, 2000. – 222 с.

20. Картер М. А. Сучасний дизайн газет. / М. Картер. – К.: Нац. ін-т Преси, 1998. – 18 с.

21. Киселев А. П. История оформления русской газеты (1702-1917 гг.): учеб. пособие. / А. Киселев. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990. – 192 с.

22. Коломийцева Е. Ю. Отечественные женские журналы XX века: история развития и типология / Е. Ю. Коломийцева. – М. : Лазурь, 2008. − 132 с.

23. Литвинов В. Латинсько-український словник: 10 тис. найуживаніших латинських слів / В. Литвинов. – К. : Українські пропілеї, 1998. – 710 с.

24. Лук’янова О. М. Про деякі жіночі журнали видавничого концерну Бурда-Україна / О. Лук’янова. – Вісник СумДУ. – 2004. − № 1. – С. 175–179.

25. Маклюэн Г. Понимание медиа: Внешние расширения человека [пер. с англ. В. Николаева] / Г. Маклюэн. – М. : Каннон-Пресс-Ц, 2003. – 464 с.

26. Мжельская Е. Л. Редакторская подготовка фотоизданий / Е. Л. Мжельская. — М., 2005. — С. 26.

27. Морозов С. А. Творческая фотография / С. А. Морозов. — М. : Планета, 1989. — С. 76.

28. Пленкина Е. Проблемы типологии женских изданий [Электронный ресурс] / Е. Пленкина // Журналистика. – 2001. − № 22. − Режим доступа: http://www.relga. rsu.ru/n76/jur76.htm.

29. Прилюк Д. М. Проблеми теорії публіцистики (Архітектоніка твору): Текст лекції // Наукові записки Ін-ту журналістики. / Д. М. Прилюк. – К., 2002. – Т.6. – С. 9-36.

30. Різун В. В. Моделювання і технологія редакторських систем / Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка. / В. Різун. – К., 1995. – 200 с.

31. Різун В.В., Скотникова Т.В. Методи наукових досліджень у журналістикознавстві: Навчальний посібник / Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики. – К., 2005. – 97 с.

32. Різун В. В. Вплив гарнітури шрифту на сприймання тексту // Наукові записки Ін-ту журналістики. / В. Різун, Н. Любарщук. – К., 2000. – Т.1. – С. 129-130..

33. Різун В. В. Теорія масової комунікації : підручник / В. Різун. – К. : Видав. центр «Просвіта»,2008. – 260 с.

34. Скоробогатько В. Красота в дамском стиле (об оформлении женских журналов) / В. Скоробогатько // Журналист. – 2008. – № 2. – С. 70–72.

35. Сушкова О.М. Типологія періодичних видань для жіночої аудиторії / О.М. Сушкова // Вісник КиМУ. – К. : КиМУ, 2004. – Вип. 3. – С. 68–79.

36. Тертычный А. Жанры периодической печати : учеб. пособ. / А. Тертычный. – М., 2000. – 340 с.

37. Тимошик М. С. Українські видавничі стандарти: До питання про концепцію розробки і впровадження у практику вітчизняного книговидання // Наукові записки Ін-ту журналістики. / М. Тимошик. – К., 2001. – Т. 3. – С. 41-49.

38. Тимошик М. С. Її величність книга: Історія видавничої справи Київського університету, 1834-1999. / М. Тимошик. – К.: НВЦ «Наша культура і наука», 1999. – 306 с.

39.  Тулупов В. В. Дизайн и реклама в системе типологических признаков российских газет: филологический, философско-психологический и творческий аспекты: автореф. дис... на здобуття наук. ступеня д-ра филол. наук: 10.01.10 «Журналистика» / В. Тулупов. – Краснодар, 2000. – 45 с.

40. Фрумкина Р. Ода глянцевым журналам / Р. Фрумкина // Русский журнал. – 2000. – 14 марта.

41. Черменская С. М. Зарубежные женские глянцевые журналы в информационном пространстве России: трансформация коммуникативных моделей в условиях глобализации : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук / С. Черменская. − М., 2006. − 20 с.

42. Черняков Б. И. Фотография в изобразительной журналистике: Генезис технических и творческих возможностей / Ін-т систем. досліджень при Мін-ві освіти України. / Б. Черняков. – К.: ВІПОЛ, 1996. – 119 с.

43. Черняков Б. І. Методи дослідження ранньої зображальної журналістики. / Б. Черняков. – К.: Центр вільної преси, 1998. – 19 с.

44. Черняков Б. І. Зображальна журналістика в друкованих засобах масової інформації: Ілюстрована періодика від виникнення до середини ХІХ ст. / Б. Черняков.– К.: Центр вільної преси, 1998. – 115 с.

45. Черняков Б. І. Зображальна журналістика як предмет і як об’єкт журналістикознавчого дослідження. / Б. Черняков. – К.: Центр вільної преси, 1998. – 79 с.

46. Черняков Б. І. Розвиток технологій ілюстрування творів ранньої зображальної журналістики: Навч. посібник / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Ін-т журналістики. / Б. Черняков. – К., 1999. – 24 с.

47. Архітектоніка сучасного українського газетного видання (системна організація та закономірності розподілу елементів) [Текст] : дис. ... канд. філол. наук : 10.01.08 / В. Е. Шевченко ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, Ін-т журналістики. - К. : [б. и.], 2002. - 218 с.

48. Шевченко В. Е. Елементи оформлення сучасного газетного видання // Наукові записки Ін-ту журналістики. / В. Шевченко. – К., 2000. – Т.1. – С. 88-95.

49. Шевченко В. Е. Заголовний комплекс сучасної молодіжної газети – важливий засіб її змістового спрямування // Стиль і текст. – Вип.2. / В. Шевченко – К.: Інститут журналістики, 2001. – С. 197-207.

50. Шевченко В. Е. Типологія сучасних журналів – засіб вивчення світогляду суспільства / В. Е. Шевченко // Наукові записки Інституту журналістики. – Т. 28 (липень-вересень). – К., 2007. – С. 43-48.

51. Шевченко В. Е. Медіадизайн як напрямок фахової підготовки журналістів / В. Е. Шевченко // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. – Т. 19 (58). № 5. Филология. Социальные коммуникации – Симферополь 2008. – Т. 21 (60). - № 1. - С. 328-332

52. Ямпольская Р. М. Женская пресса. Ее типологические особенности / Р. Ямпольская // Вестник МГУ. Сер. 10. Журналистика. – 1995. – № 1. – С. 15–25

53. Бикова К. Подивись, як виглядають наші героїні // Elle. – 2013. - № 9. – С. 46 – 48.

54. Кузьмин А. Адам Сендлєр // Elle. – 2014. - № 3. – С. 52.

55. Клингенбер. О. Шеффі Граф: закуповує повзунки // Elle. – 2013. - № 9. – С. 63.

56. Клингенбер. О. Dante Park // Elle. – 2013. - № 11. - С. 84.

57. Накіс А. Без правил // Joy. – 2013. - № 11. – С. 78.

58. Лоптева О. Курс на північ: Французький берег // Joy. – 2013. - № 9. – С.53.

59. Пименова М. Краса // Joy. – 2013. - № 10. – С. 88.

60. Платонов А. Зірки // Joy. - 2013. - № 8. – С. 30.

61. Соколов А. Лідія Іванова: новий чоловік до Нового року // Cosmopolitan.

- 2013. - № 11. – С. 35.

62. Соколов А. Зірки // Cosmopolitan. - 2013. - № 12. – С. 98.

63. Исайчева В. Мода // Cosmopolitan. – 2013. - № 7. – С. 120.

64. Фадеева Е. Подорожі // Cosmopolitan. – 2014. - № 4. – С.38.