Лекція

ТЕМА: Методика української мови як наука і навчальна дисципліна

Контрольні питання:

1. Методика української мови як наука і навчальна дисципліна.

2. Предмет і завдання методики української мови, значення методики для викладання української мови в школі.

3. Історія розвитку методики навчання української мови.

4. Когнітивна методика навчання української мови.

5. Комунікативна методика навчання української мови.

6. Зв’язок методики української мови з іншими дисциплінами.

Література

1. Методика навчання рідної мови в середніх навчальних закладах: підручник для студентів-філологів вузів / М. І. Пентилюк [та ін.] ; ред. М. І. Пентилюк. - Київ : Ленвіт, 2000. - 264 с.

2. Методика навчання української мови в середніх освітніх закладах : підручник для студ. філол. фак-тів ун-тів / З. П. Бакум [та ін.] ; ред. М. І. Пентилюк. - К. : Ленвiт, 2010. - 400 с.

3. Пентилюк М.І. Методика навчання української мови у таблицях і схемах : навчальний посібник / М. І. Пентилюк, Т. Г. Окуневич ; М-во освіти і науки України. - К. : Ленвiт, 2010. - 134 с.

4. Плиско К.М. Теорія і методика навчання української мови в середній школі. ‒ Х. : ХДПУ, 2001. ‒ 115 с.

5. Практикум з методики навчання української мови в загальноосвітніх закладах : модульний курс: посібник для студ. пед. ун-тів та ін-тів / М.І. Пентилюк, С.О. Караман, О.В. Караман та ін. - Київ : Ленвiт, 2011. - 366 с.

6. Словник-довідник з української лінгводидактики : словарь / М-во освіти і науки України ; За заг. ред. М. Пентилюк. - Київ : Ленвiт, 2003. - 149 с.

Методика навчання української мови ‒ наука про загальні закономірності навчання учнів рідної (державної) мови (засвоєння ними знань про мову, формування мовних і мовленнєвих умінь і навичок); забезпечує технологію застосування принципів, методів, прийомів і засобів навчання залежно від дидактичної мети й завдань, характеру матеріалу, етапу навчання та інтелектуально-мовного розвитку учнів.

Методика навчання української мови як наука визначає мету, обсяг, зміст і структуру, форми організації навчання мови, технологію уроку; вивчає й мови описує застосування найбільш раціональних методів, прийомів і засобів навчання української мови; досліджує умови і шляхи засвоєння учнями точно окресленого кола знань, оволодіння ними мовними і мовленнєвими уміннями й навичками; забезпечує реалізацію принципів і методів навчання мови; розуміння суспільної ролі; оволодіння всіма видами мовленнєвої діяльності, культурою усного і писемного мовлення.

Об’єктом МНУМ є процес навчання української мови мови, що включає: зміст навчання (мовний матеріал, що вивчається, мовні і мовленнєві вміння, що повинні бути засвоєні); діяльність учителя, його роль в організації навчання, доборі й подачі матеріалу, формування мовних і мовленнєвих умінь і навичок учнів; діяльність учнів, спрямована на засвоєння знань, формування мовної, мовленнєвої і комунікативної компетенції, розвиток творчих здібностей.

Предмет методики ‒ дослідження закономірностей засвоєння рідної (української) мови.

Метою МНУМ є створення системи навчання, адекватної сучасним завданням мовленнєвого й особистісного розвитку школярів. Мета МНУМ зумовлює завдання МНУМ:

• розуміння соціальної ролі мови, її функцій, мовленнєвої діяльності та її компонентів у житті окремої людини і суспільства в цілому;

• визначення цілей, специфіки, змісту й обсягу курсу української мови у різних типах навчальних закладів і на різних етапах мовної освіти;

• реалізація світоглядної функції рідної (державної) мови, вплив на формування національно-мовної особистості;

• засвоєння мінімуму мовних і мовленнєвих понять, рівнів і закономірностей функціонування мови;

• вивчення й опис найбільш раціональних, оптимальних та ефективних методів, прийомів і засобів навчання залежно від змісту матеріалу, індивідуальних особливостей учнів, рівня їх мовної і мовленнєвої компетенції;

• забезпечення належного рівня культури мовлення учнів, розвитку комунікативних умінь і навичок.

Розрізняють методику загальну – методику мови (лінгводидактику) і часткову, конкретну (методику фонетики, методику синтаксису тощо).

Термін “лінгводидактика” в 70-х рр. минулого століття ввів російський учений М.Шанський на означення теоретичних основ методики, в яких розглядають загальні закономірності навчання мови.

Лінгводидактика – функціональна частина методики, що досліджує закономірності засвоєння мови, розв’язує питання змісту курсу на основі лінгвістичних досліджень, вивчає труднощі засвоєння матеріалу та їх причини, визначає принципи і методи навчання, шляхи і засоби формування комунікативної компетенції.

Конкретна методика розглядає шляхи і способи реалізації чотирьох змістових ліній шкільних програм з української мови (мовленнєвої, мовної, соціокультурної й діяльнісної) і досліджує особливості вивчення різних її розділів: