86. Характеристика роботи: а.М. Гольдберг. Особенности самостоятельной письменной речи глухих школьников .

В роботи А.М. Гольдберга розглянуті такі питання:

• Погляди сурдопедагогів на самостійну письмову мову глухих дітей.

• Особливості самостійних письмових творів молодший глухих школярів.

• Вимоги до самостійних письмовим творам учнів молодших класів шкіл глухих.

• Словниковий склад і побудова речень в самостійних письмових творах учнів початкових класів шкіл глухих.

• Особливості опису сприймаються предметів.

• Особливості оповідань по картинках.

• Особливості оповідань про події з власного життя Порівняльна характеристика самостійних творів молодших глухих і чуючих школярів.

• Основні риси своєрідності самостійної письмової мови глухих школярів.

• Умови, що сприяють підвищенню рівня розвитку самостійної писемного мовлення молодших глухих школярів.

• Залежність особливостей самостійної письмової мови: адшіх глухих школярів від організації педагогічного процесу.

• Формування узагальнених умінь доцільно організувати свою діяльність у ході складання творів. Створення потреби користуватися письмовою мовою.

87. Характеристика роботи: Зыков с.А. Обучение языку по принципу формирование речевого общения. – м.: Просвещение,1961.

Дана монографія є однією із знаменних у вітчизняній сурдопедагогічної науці і висвітлює період перебудови роботи спеціальних шкіл для глухих дітей з метою докорінного поліпшення якості навчання. Точний і обгрунтований науковий аналіз різних систем навчання мови глухих дітей створює у читача чітке уявлення про особливе місце системи навчання глухих дітей мові за принципом формування мовного спілкування, розробленої Зиковим С.А..

Сутність пропозицій до системи навчання мови за принципом формування мовного спілкування зводиться до наступного:

1. Учитель повинен повідомляти дітям мовної матеріал, потрібний їм для задоволення сьогоднішніх потреб в спілкуванні, і вчити вихованців користуватися цим матеріалом у спілкуванні.

2. Враховуючи, що потреби в спілкуванні у дітей виникають у процесі їх спільної діяльності, навчання мови треба здійснювати у зв'язку з організацією та розвитком різноманітної діяльності вихованців.

3. Нагальну потребу дітей в спілкуванні використовувати як основного стимулу оволодіння мовою.

4. Враховувати, що потреба в спілкуванні не є іманентно дана сила, що вона знаходиться в розвитку, а її розвиток обумовлюється вимогами середовища і можливостями її задоволення.

5. Прагнення «виражати себе», свої потреби спочатку проявляється по відношенню до тих, хто перебуває в безпосередньому контакті з дитиною, потім воно поширюється на все більш широке коло осіб і, нарешті, виходить за межі безпосереднього оточення.

88. Характеристика структури типів уроків математики в загальноосвітніх спеціальних школах.

В початкових класах навчають математики у школі у формі уроків і позаурочних занять (індивідуальних і групових); вдома або в групі продовженого дня – у формі домашньої, самостійної роботи.

В початкових класах навчають математики у школі у формі уроків і позаурочних занять (індивідуальних і групових); вдома або в групі продовженого дня – у формі домашньої, самостійної роботи.

Урок — це основна форма організації навчальної діяльності учнів.

Класична педагогіка, залежно від основної дидактичної мети навчальної роботи встановила такі типи уроків:

1. Урок вивчення нового матеріалу.

2. Урок закріплення знань, умінь, навичок.

3. Урок повторення і систематизації знань учнів.

4. Урок контролю або обліку знань, умінь, навичок.

5.Комбінований урок, якщо урок має не одну дидактичну мету, а кілька.

Структура уроків (5 типів).

1. Урок вивчення нового матеріалу

У молодших класах спеціальних уроків математики, цілком присвячених вивченню нового матеріалу, немає. Новий матеріал невеликими частинами розглядають майже на кожному уроці. Проте бувають уроки, на яких вивчення нового матеріалу є основною дидактичною метою. Цій роботі відводять більшу частину уроку, при цьому інші частини уроку також підпорядковані вивченню нового. Структура згаданого типу уроку може бути така:

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Повторення матеріалу потрібного для свідомого засвоєння нових математичних знань.

3. Вивчення нового матеріалу;

4. Попереднє закріплення нового матеріалу;

5. Завдання до дому;

Послідовність структури елементів може бути і іншою, але основна частина уроку присвячена вивченню нового матеріалу.

2. Урок закріплення знань, умінь, навичок.

Основне місце на уроках цього типу займає виконання учнями різних тренувальних вправ і творчих робіт. Пропонують вправи за певною системою. Структура таких уроків як правило така:

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Відтворення учнями знань, умінь і навичок, які потрібні для виконання завдань.

3. Самостійне виконання учнями різних вправ.

4. Перевірка виконання роботи..

5. Підведення підсумків.

6. Завдання додому.

З метою розвитку знань, умінь і навичок на таких уроках іноді включаються елементи нового. Крім того, попутно або за допомогою спеціальних вправ здійснюють підготовчу роботу до вивчення наступних тем.

3. Урок повторення і систематизації знань учнів.

Структура цього уроку схожа на структуру уроку закріплення знань. На початку навчального року, або наприкінці семестру проводять уроки повторення вивченого, щоб повторити і систематизувати ті знання, які потрібні для вивчення нових тем. Наприкінці вивчення теми, або розділу на уроках повторення використовують вправи узагальнюючого і систематизуючого характеру.

4. Урок контролю, або обліку знань.

Основне місце на таких уроках відводять усній і письмовій перевірці засвоєння вивченого матеріалу. Як правило, перевірку поєднують із закріпленням знань, умінь і навичок. Самостійні письмові роботи тривають від 15 до 30 хвилин (із 40 хв.), решту часу відводять на закріплення раніше вивченого. Наприкінці уроку, якщо перевірку здійснювали в усній формі, учитель, як правило, дає коротку характеристику знанням, умінням і навичкам учнів, вказує на досягнення і недоліки, і шляхи усунення їх.

Якщо перевірку здійснювали у письмовій формі, то наступний урок присвячується аналізу результатів контрольної роботи, виправленню типових помилок, повторенню і закріпленню тих розділів, які були гірше засвоєні.

Комбіновані уроки найбільш поширені в 1 - 4 класах, що пояснюються віковими особливостями молодших школярів, а також особливостями побудови початкового курсу математики.

5.Комбінований урок

Комбінований урок включає такі компоненти:

1) Перевірка домашнього завдання.

2) Опитування учнів вивченого на попередньому уроці.

3) Усні обчислення.

4) Підготовка до вивчення нового матеріалу і повідомлення теми уроку.

5) Опрацювання нового матеріалу.

6) Первинне закріплення.

7) Закріплення і повторення.

8) Домашнє завдання.

9) Підсумок уроку.

У структурі комбінованого уроку його компоненти можна об’єднати в такі три частини:

I. Частина. Контроль, корекція та закріплення знань учнів (сюди входить 1,2,3 пункти).

II. Частина. Опрацювання нового матеріалу (сюди входить 4,5,6 пункти);

III.Частина. Закріплення та узагальнення знань учнів (сюди входить 7,8,9 пункти).

На уроці комбінованого типу витрачають приблизно однаковий час на всі етапи уроку