84. Французька система навчання глухих – «мімічний метод».

Основоположником цієї системи був видатний фрунцузький сурдопедагог другої половини ХVIII ст. Шарль Мішель де Лепе (1712-1789).

Найважливішим у системі де Лепе є система методичних знаків, тобто спеціально пристосована для навчальної мети за аналагією до словесної мови жестова мова. За допомогою цих знаків він намагався забезпечити глухих учнів запасом конкретних уявлень про речі, явища і дії.

Хід навчання у де Лепе був таким. Спочатку він давав учням ручну азбуку, потім вводив мімічні фрази. У класній кімнаті були три великі дошки. На першій було написано 600 іменників, на другій – 600 дієслів і на третій – 450 прикметників. На третій дошці,крім того, були таблиці відмінювання.

Далі учень і продовжувачем справи де Лепе був Роше-Амброузе Кукуррон Сікар.

Діяльність Сікара була присвячена в основному таким проблемам:

1. він вирішив завершити складання словника методичних знаків,роботу над яким розпочав де Лепе.

2. На відміну від де Лепе,у якого позначення граматичних форм в системі методичних знаків мали умовний характер,не витікали з самого поняття, Сікар визначив їх як картину функцій духу,як образ діяльносьті думки,і в цьому розумінні вивчав і позначав.

3. На відміну від де Лепе,який вважав неможливим довести глухонімих до самостійного викладу думок, Сікар всі свої зусилля спрямував на те,щоб навчити глухих викладати свої думки за допомогою звязної мови,правильно побудованими реченнями.

Представники «мімічного методу» не завжди були послідовними. Так, висуваючи ідею всебічного розвитку особистості глухої дитини, вони свідомо звужували загальноосвітню підготовку дітей з народу, обмежувались вузькопрофесійною, ремісничою працею. Проголошуючи необхідність широкої і різностороньої суспільно-трудової діяльності глухих, вони водночас своїм «мімічним методом» гальмували розвиток соціальних звязків глухонімих,утворювали із них ізольовану касту людей.

85. Характеристика змісту навчання математики в загальноосвітніх спеціальних школах.

Початкова школа – перша ланка середньої загальноосвітньої школи. Вимоги, що стоять перед школою в цілому, визначають основні напрямки роботи її початкової ланки, а отже, і навчальний план. Математика – один з обов'язкових предметів початкових класів. І це не випадково. Визнання математики обов'язковим навчальним предметом загальноосвітньої ніколи безпосередньо пов'язане з її роллю в науково-практичній діяльності людства.

Значення математики як науки і навчального предмета підкреслювали генії людства.

Методика викладання математики визначає мету навчання молодших школярів математики. Розрізняють загальноосвітні, практичні та виховні цілі. Вони повинні розглядатися з позиції єдиного шкільного курсу математики. Методика визначає зміст і структуру початкового курсу математики. Важливим завданням методики є створення та перевірка ефективності засобів навчання: підручників, зошитів з друкованою основою, карток з математичними завданнями, альбомів, таблиць, роздаткового матеріалу, діафільмів, їх застосовують за розробленою методикою. Специфічним завданням методики викладання математики є розкриття методів і прийомів вивчення кожного питання з кожного розділу: теоретичного матеріалу, формування умінь і навичок, методики роботи над задачами.

Методика викладання математики розробляє поради щодо розумового розвитку учнів; виховання в дітей патріотизму, інтересу до вивчення математики, позитивних рис характеру.

Завданням методики викладання математики в початкових класах є:

- обґрунтування мети початкового вивчення математики-для чого треба вчити математику;

- визначення змісту навчання математики-чого вчити;

- розробка засобів навчання (підручники, дидактичний матеріал, наочні посібники, технічні засоби) за допомогою чого вчити;

- визначення й розробка методів і прийомів вивчення кожного питання розділів програми-як вчити;

- організація навчання (проведення уроку і позаурочних форм навчання) -як організувати пізнавальну діяльність учнів;

- дослідження процесу засвоєння математичних знань учнями - як вчаться діти;

- вивчення результатів засвоєння математичних знань учнями - чого навчилися діти, як вони розвинулися;

- виявлення можливостей виховного й розвивального впливу на молодших школярів у процесі вивчення математики та розробка методів і засобів реалізації такого впливу - що і як розвивати у дітей на уроках математики, як здійснювати виховний процес під час вивчення математики.

Методика початкового навчання математики належить до педагогічних наук: вона враховує закони і правила логіки, закономірності психології, положення дидактики, рекомендації загальної методики математики.

Умови змісту навчання математики у дітей з порушенням слуху:

1. активізація пізнавальної діяльності: використання життєвого досвіду, зацікавлення урізноманітності, наочності;

2. використання всіх мисленнєвих операцій: аналіз, порівняння, узагальнення, сприймання, зона найближчого розвитку.

Навчальна мета вивчення визначається вимогами до математичної підготовки молодших школярів. У процесі вивчення курсу учні повинні:

• навчитися виконувати арифметичні дії з натуральними і цілими невід’ємними числами. При цьому вони мають навчитися читати, записувати і порівнювати натуральні числа в межах мільйона. В ходу навчання треба виробити міцні навички усних (табличних і поза табличних) і письмових обчислень;

• навчитись розв’язувати прості та найпростіші складені текстові арифметичні задачі. При цьому мають бути вироблені міцні навички розв’язування простих задач, які розкривають зміст арифметичних дій, відношень «менше ... на», «більше ... на», «менше ... у», «більше ... у». Учні мають набути досвід розв’язання складених на три, чотири дії, в яких треба використати залежність між величинами;

• ознайомитись з найпростішими величинами та одиницями їх вимірювання. Основна увага має бути зосереджена на оволодінні розповсюджених на практиці одиниць вимірювання величин, засвоєнні простих залежностей між величинами та використанню цих залежностей при розв’язування задач;

• навчитися розпізнавати і зображувати прості геометричні фігури. Навчитись вільно розпізнавати їх на оточуючих предметах, моделях, малюнках, володіти навичками побудови та вимірювання.

Етапами навчання математики у молодших класах для дітей з вадами слуху є: сприймання, усвідомлення, запам’ятовування, використання різних прикладів.