61. Реалізація основних дидактичних принципів у навчанні математики в школах для дітей з вадами слуху.

Дидактичні принципи - це принципи діяльності, що є найбільш загальне нормативне знання про те, як треба будувати, здійснювати і удосконалювати навчання і виховання.

У методичній літературі з математики загальновизнаною є наступна система дидактичних принципів:

1. Принцип виховання в навчанні математики - Загальною метою виховання в школі є підготовка всебічно розвинених людей, здатних побудувати й захистити суспільство.

2. Принцип науковості в навчанні математики - закономірності процесу пізнання.

3. Принцип свідомості, активності та самостійності в навчанні математики - Реалізація принципу свідомості, активності та самостійності в навчанні припускає виконання наступних умов:

а) відповідність пізнавальної діяльності учнів закономірностям процесу навчання;

б) пізнавальна активність учнів в процесі навчання;

в) усвідомлення школярами процесу навчання;

г) володіння учнями методами розумової роботи в процесі пізнання "нового".

4. Принцип систематичності і послідовності в навчанні математики - набуває у виробленні в учнів умінь і навичок самостійної роботи з книгою, у вихованні у них навичок організованості та послідовності у придбанні знань.

5. Принцип доступності в навчанні математики - Він лежить в основі складання навчальних планів і програм.

6. Принцип наочності в навчанні математики - випливає із сутності процесу сприйняття, осмислення і узагальнення учнями досліджуваного матеріалу. Наочність: натуральна,символічна,образотворча.

7. Принцип індивідуального підходу до учнів у навчанні математики - Підвищення ефективності навчання безпосередньо пов'язане з тим, наскільки повно враховуються особливості кожного учня.

8. Принцип міцності знань у навчанні математики.

62. Реалізація принципу корекційної спрямованості у навчально-виховному процесі спеціальної школи.

Принцип корекційної спрямованості припускає рівняння на здорові сили дитини (С. А. Зиков, А. І. Дьячков), забезпечення компенсаторного шляху розвитку глухого. Володіючи повноцінним мозком, глуха дитина здатна до усвідомлення навколишнього світу, відображаючи його на доступному наочно-дієвому і наочно-образному рівні. Опановуючи системою виразних рухів - імітацій, знаків (жестової промовою), він задовольняє потребу в спілкуванні. Втрачену, порушену слухову функцію у глухого частково заміщає діяльність зорового, кінестетичного та інших аналізаторів.

Принцип корекційної спрямованості реалізується в кожному уроці. Сурдопедагог проявляє турботу про формування словесної мови дітей, розвитку пізнавальної діяльності.

Принцип корекційної спрямованості обумовлює і широке використання поряд зі словесними наочних і практичних методів, які переважають лише на початковому етапі навчання і спрямовані не тільки на озброєння певною сумою знань, але і на розвиток природної допитливості глухих учнів як основи пізнавального інтересу.

Корекційна спрямованість навчання виявляється і в формах його організації (це не тільки урок, але і самопідготовка, факультатив, предметний гурток, екскурсія, практична робота на ділянці). У самому уроці використовується не тільки фронтальна і індивідуальна робота, але і групова, що дозволяє розвивати самостійність дітей, формувати організаторські здібності.

Принципи, які лежать в основі виховання глухих дітей, розроблені відомими вченими Виготськими, Дьячковими, Зиковими, Нікітіною, Рау і ін..

1-ий принцип розвивального навчання і виховання врахування потенційних можливостей глухих дітей здорових сил організму, віри в перспективу розвитку дитини та їх соціалізацію.

2-ий принцип діяльнісний підхід до виховання. Особистість дитини формування в процесі діяльності та при творчій співпраці дорослого та дитини.

3-ий принцип корекційна спрямованість виховного процесу передбачає подолання специфіки впливу порушеного слуху в розвитку дитини.

4-ий індивідуальний підхід, диференційований підхід з врахуванням вікових особистісних особливостей розвитку дитини, структури первинного дефекту та вторинного відхилень в розвитку.

5-ий принцип відкритості виховної системи та інтеграції дитини в суспільство, розширення її соціальних можливостей та зв’язків. .