Пакетна структура метамоделі мови uml

Основою представлення UML на метамодельнім рівні є опис трьох його логічних блоків

(пакетів):

• основні елементи,

• елементи поведінки

• загальні механізми

Основні елементи:

Елементи ядра.

Пакет визначає основні абстрактні та конкретні компоненти, які необхідні для розробки абстрактних моделей. Елементи ядра специфікує архітектурний скелет, який дозволяє залучати мета класи, мета атрибути і тому подібне. До елементів ядра входять: мета клас, клас, атрибут, асоціація, узагальнення, операція.

Механізми розширення.

Специфікує порядок включення в модель елементів з уточненою семантикою, а також модифікацію мови UML для точнішого представлення. Використовують три механізми розширення: Обмеження; Стереотип; Значення з помітками.

Типи даних

Специфікує різні типи даних, які можуть використовуватися у мові UML. У метамоделі UML типи даних викор. для специфікації типів атрибутів.

Елементи поведінки:

Загальна поведінка.

Визначає базові поняття ядра мови. Під поведінкою можна зрозуміти зміну значень атрибутів, об’єктів, а також можуть породжуватися та знищуватися об’єкти.

Комунікація.

Специфікує контекст поведінки під час використання конкретної задачі Варіанти використання.

Специфікує функціональність модельованої системи використовуючи для первісного визначення сутності моделі без специфікації її внутрішнього змісту або структури.

Автомати.

Специфікує поведінку системи під час побудови системи з використанням системних переходів.

Загальні механізми:

Управління моделями.

Служить для специфікації елементів в моделі, пакети і підсистем. Пакет є мета класом мови UML. Модель є підкласом пакету. Модель представляє абстракцію фізичної системи, яка призначена для конкретної мети. Мета визначає моделі, які будуть включення в систему.

Структура модельних представлень для формального опису мови uml.

Формальний опис мови UML ґрунтується на наступній загальній ієрархічній структурі модельних подань, що складається із чотирьох рівнів абстракції:

• позначка-метамодель,

• метамодель,

• модель,

• об'єкти користувача (предметна область).

Перехід на новий мета рівень доцільний тоді, коли на деякому рівні появляються багато об’єктів, які потребують структурування.

Предметна область – це програмна система, яка має певні функції певних користувачів. Модель – це є одна або декілька діаграм, які класифікують та описують функції системи та її користувачів.

Рівень метаметамоделі утворить базову основу для всіх метамодельних представлень і визначає мову для специфікації метамоделі. Метамодель визначає модель мови UML на найвищому рівні абстракції (відповідно на найнижчому рівні конкретизації) і є найбільш компактним його описом. Метамодель - екземпляр або конкретизація метамоделі - визначає мову для специфікації моделей. Всі основні поняття мови UML - це поняття рівня метамоделі. Модель у контексті мови UML є екземпляром (конкретизацією) метамоделі в тім розумінні, що кожна (конкретна) модель системи повинна використовувати тільки поняття метамоделі, конкретизувавши їх стосовно відповідної ситуації. Змістовно говорячи, рівень моделі призначений для опису конкретної предметної області.

Конкретизація понять моделі відбувається на рівні об'єктів, які є екземплярами моделі й містять конкретну інформацію про предметну область відповідно до поняттями моделі.