Назвіть основні прийоми побудови схем реляційної бази даних за результатами інформаційної моделі.

Маємо фізичну трансформаційну модель готову для генерації моделі системи управління базами даних Access.

Проведем кодогенерацію бази даних використовуючи меню Tools – Forward engineering/Schema generation. У вікні налаштування властивостей генерованої схеми даних Access Schema Generation появляється можливість вибору, які із SQL треба генерувати (вкладка Options), а на вкладці Summary (опція Show Selected Only) можна переглянути, що саме вибрано. Крім того, у вікні також присутні кнопки вибору попереднього перегляду SQL скріптів (Preview), а також генерації схеми бази на їх основі. Після вибору останньої відкриється діалогове вікно встановлення зв’язку з сервером бази даних.

У випадку багатокористувацького доступу до бази даних Access введіть ім'я користувача ADMIN, а поле пароля залишіть порожнім. У полі Database введіть адресу порожного файлу бази даних у якому буде автоматично створено схему даних.

У процесі генерації ERwin зв'язується з базою даних, виконуючи SQL скріпт. Якщо в процесі генерації виникають помилки, то генерація призупиняється в діалозі з користувачем. Необхідно усунути причину помилки на фізичному або у складніших випадках на логічному рівні і продовжити генерацію або змінити файл для генерації нової схеми.

Перетворення компонентів:

Сутність -> Таблиця

Атрибут -> Стовпець

Ключі -> Індекси

Зв’язки між сутностями -> зв’зки між таблицями

Назвіть і дайте характеристику основних понять діаграм сутність - зв’язок.

ERD діаграми складаються з трьох частин: сутностей, атрибутів і зв’язків. Іменування сутностей задається іменниками в однині, атрибутів – прикметниками або модифікаторами, а зв’язків – за допомогою дієслів.

Оскільки, ERD діаграма є найбільш загальним представленням системи, то за її допомогою можна уточнити вимоги, які стосуються збереження інформації. ERD діаграми можна розділяти на

окремі частини, які відповідають деяким задачам у рамках проектованої системи. Такий підхід дозволяє аналізувати систему з огляду на функціональність її частин і дозволяє керувати процесом проектування.

Як відомо з попередніх курсів, основними компонентами реляційних баз даних є таблиці, для яких кожна комірка містить одне значення. Важливими складовими бази даних є також зв’язки між таблицями, які задають можливість спільного використання даних з різних таблиць. Сутності на діаграмах ERD зображають за допомогою прямокутників, які містять їхнє ім'я, а зв’язки за допомогою різного роду ліній, які характеризують різні типи взаємозв’язків між сутностями.

Підходити до вибору сутностей для ERD діаграми необхідно з того, що сутність – це суб’єкт, місце, річ, подія або поняття, яке містить якусь базову інформацію. Фактично сутність виступає у якості класу, а конкретні об’єкти, які її наповнюють є екземплярами цієї сутності. Кожен екземпляр сутності може володіти набором певних характеристик. У логічній моделі ці характеристики називаються атрибутами сутності. Логічні взаємозв’язки об’єктів, які складають окремі сутності і показують, як одна сутність є пов’язаною з іншою , виступають у вигляді зв’язків ERD діаграми.

Зв’язки відображають взаємодію між сутностями типу "один – до - багатьох" - екземпляр першої сутності взаємодіє з декількома екземплярами іншої. Зв'язки при цьому зображають суцільною лінією з крапкою на кінці і назвою, яка розміщена над лінією.

тип зв’язку "багато – до - багатьох" - екземпляри сутностей можуть взаємодіяти з декількома екземплярами інших сутностей. Зв'язок цього типу зображають за допомогою суцільної лінії з крапками на обох кінцях.

Зв'язок "багато – до - багатьох" може не враховувати деякі обмеження системи, тому його часто заміняють на зв'язок типу "один – до – багатьох" під час наступних експертиз моделі.

Деталізація ERD діаграм можлива на нижчому рівні з побудовою моделі даних, яка базується на ключах. У цій моделі кожна сутність наповнюється атрибутами, які розділяються графічно за допомогою горизонтальної лінії на ключові і не ключові атрибути. Атрибути розміщені над лінією називають первинним ключем (Primary Key), який призначений для унікальної ідентифікації екземпляра сутності.

Існує декілька правил для вибору атрибутів, які потенціально можуть скласти первинний ключ, так звані, потенціальні ключі.

- Первинний ключ має бути підібраний таким чином, щоб за значеннями атрибутів, включених до нього, можна було точно ідентифікувати екземпляр сутності;

- Будь-який із атрибутів первинного ключа не повинен мати нульового значення;

Значення атрибутів первинного ключа не повинні змінюватися. У випадку якщо значення такого атрибуту змінюється, то це означає, що ми маємо справу вже з іншим екземпляром сутності.

Потенціальний ключ, який не став первинним, називають альтернативним ключем (Altrenate Key). ERwin дозволяє під час генерації схеми бази даних із трансформаційної моделі використовувати альтернативні ключі для генерації унікального індексу бази даних.

Атрибути сутності, які є неключовими, називають інверсними входами (Inversion Entries). Інверсні входи - це атрибути, які не визначають екземпляр сутності унікальним чином, але часто використовують для звертання до екземплярів сутності. Для кожного інверсного входу генерується неунікальний індекс.

Ще одним типом ключових атрибутів є, так звані, зовнішні ключі (Foreign Key), які автоматично створюються програмою під час встановлення зв’язку між сутностями. Зв'язок утворює посилання на атрибути первинного ключа у дочірній сутності, тобто, зовнішній ключ є ідентифікатором який мігрує з батьківської в дочірню сутність.

Сутність є незалежною від ідентифікаторів або просто незалежною, якщо кожен екземпляр сутності може бути однозначно ідентифікований без визначення його відношень із іншими сутностями. І навпаки, сутність є залежною від ідентифікатора або просто залежною, якщо однозначна ідентифікація екземпляра сутності залежить від його відношення із іншою сутністю. Графічно незалежну сутність зображають у вигляді звичайного прямокутника, а залежну – у вигляді прямокутника із заокругленими кутами.

У випадку якщо екземпляр сутності – потомка однозначно визначається своїм зв’язком з батьківською сутністю, то зв'язок вважають ідентифікуючим, і, навпаки, неідентифікуючим (графічно зображають пунктирною лінією).

У випадку встановлення не ідентифікуючого зв’язку між сутностями атрибути первинного ключа батьківської сутності мігрують у склад не ключових полів дочірньої сутності з міткою Foreign Key.