73. Стратегії по відношенню до продукту (диференціації, низьких витрат, вузької спеціалізації).

Стратегія диференціації передбачає виготовлення фірмою товарів, які відрізняються з позиції покупця від товарів конкурентів. Ця стратегія має певні переваги і ризики. Переваги – в тому, що чутливість споживачів до цін на товари, які відрізняються від інших, нижча. Прихильність споживачів є захистом перед товарами-замінниками, з одного боку, і створює вхідні бар’єри для потенційних конкурентів, з іншого. Ризики полягають у тому, що та хар-ка, на якій засновується диференціація, може бути повторена конкурентами або втрати внаслідок зміни сис-ми цінностей споживачів свою привабливість для них.

Стратегія низьких витрат передбачає концентрацію зусиль на скореченні витрат завдяки доступу до дешевої сировини, скороченню витрат на дослідження, сервіс, рекламу, відмови від прямих поставок. Методи її реалізації: Зниження витрат за рахунок збільшення обсягів виробництва; Економія витрат за рахунок створення більш дешевих для виробництва моделей продукції;Монополія на дешеву сировину.

Стратегія вузької спеціалізації передбачає концентрацію зусиль на одному або кількох сегментах і досягнення в цих сегментах лідерства. Це може бути лідерство за витратами, концентрація на диференціації або поєднання цих стратегій. Основний ризик концентрації в тому, що суттєва різниця в цінах на товари спеціалізованих та інших під-в, які діють на ринку, може виявитися з позиції споживачів занадто великою порівняно з перевагами виготовлених ними товарів.

73. Стратегії по відношенню до ринку: вертикальна інтеграція, диверсифікація (горизонтальна, концентрична, конгломератна).

Стратегія інтегрованого росту передбачає об’єднання зусиль фірми з іншими під-ми з метою збільшення обсягу продажу, частки ринку та прибутку. Фірма може об’єднати зусилля з посередником – стратегія прямої інтеграції; з постачальником матеріально-технічних ресурсів – стратегія зворотної інтеграції. У разі якщо об’єднуються зусилля постачальників, виробник і посередника, йдеться про стратегію вертикальної інтеграції.

Стратегія диверсифікації передбачає вихід фірми в нові сфери бізнесу. Варіанти стратегій диверсифікації:

• концентрична диверсифікація – фірма починає виготовляти нові товари, які технологічно або комерційно пов’язані з наявними товарами

• горизонтальна диверсифікація – передбачає випуск під-м нових товарів, які призначені для наявних клієнтів фірми, але не пов’язані з наявними товарами технологічно.

• конгломеративна диверсифікація – передбачає освоєння нових видів діяльності, які не пов’язані з наявними ані технологічно, ані комерційно.

73. Конкурентна стратегія. Види конкурентної стратегії з точки зору долі підприємства на ринку.

Котлер, відповідно до частки ринку, яку займає фірма, виділяє 4 типи марк-х конкурентних стратегій:

марк-ві стратегії лідера ринку; марк-ві стратегії челенджера; марк-ві стратегії послідовника; марк-ві стратегії нішера.

Стратегії лідера полягає у спрямуванні зусиль на зайняття найбільшої ринкової частки на певному ринку збуту. Утримуючи лідерство на ринку фірма може, діючи в 3-х напрямках, які й визначають сутність марк-х стратегій лідера:

• стратегія розширення місткості ринку може бути реалізована через збільшення обсягів споживання товару, яке є варіантом стратегії глибокого проникнення на ринок через пошук нових потреб або споживачів.

• стратегія захисту позиції має на меті захистити частку ринку фірми.

• Стратегія підвищення ринкової частки за наявної місткості ринку, по суті, є стратегією наступу і може бути реалізована через підвищення якості товару, виведення на ринок нових товарів. Розширення асортименту, активізація рекламної діяльності.

Стратегії челенджера полягають у наступі фірми, мета якої збільшити частку ринку і зайняти місце лідера. Це – різні варіанти стратегії наступу:

• стратегія фронтального наступу передбачає використання проти конк-та тих самих засобів, які використовує лідер;

• стратегія флангового наступу реалізується через атаку на слабкі позиції конк=та;

• стратегія обхідного наступу має на меті зламати позиції конк-та.

Стратегії послідовника полягають у прагненні фірми зберегти свої позиції, а не зайняти місце лідера. Стратегії, які дозволяють послідовнику утримати своїх споживачів:

• стратегія компіляції – використання стратегії лідера в повному обсязі;

• стратегія імітації – наслідування окремих елементів стратегій лідера;

• стратегія адаптації – використання стратегії лідера як основи для адаптації до умов певного ринку.

Стратегії нішера полягає у обслуговуванні фірмою одного або кількох сегментів ринку. Залежно від темпів зростання ніші і темпів зростання фірми, вона може використати такі стратегії:

• стратегія підтримання позиції – доки ніша не втратила своєї ринкової актуальності;

• стратегія лідерства в ніші – якщо обсяг продажу фірми ніш ера і ніші зростають прискореними темпами;

• стратегія інтеграції – в разі, якщо власними силами фірма не може задовольнити потреби ніші;