69. Необхідність та особливості міжнародного маркетингу.

Міжнародний маркетинг – маркетингова діяльність фірми за межами національних ринків; це прикладна наука та учбова дисципліна, концепція міжнародного бізнесу і практичний вид діяльності, які спрямовані на оптимізацію взаємодії попиту та пропозиції шляхом речових (матеріальними цінностями) та не речових (послугами, ноу-хау) обмінів між суб’єктами ринку, які знаходяться в різних країнах.

Об’єктом міжнародного маркетингу є;

Експортер – фірма, яка виробляє продукцію у своїй країні і продає її за межі національної території.

Імпортер – фірма, яка розташована на території однієї країни, але має постачальників чи партнерів по кооперації за кордоном.

Транснаціональна корпорація (ТНК) – корпорація, головна компанія якої належить до капіталу однієї країни, а філіали розкидані по багатьом країнам світу.

Багатонаціональна корпорація (МНК) – корпорація, головна компанія якої належить до капіталу двох або більше країн, а філіали також розкидані по всьому світу (Royal Dutch/Shell Group, Unilever).

Міжнародна діяльність грунтується на використанні таких форм міжнародного маркетингу: Імпортний маркетинг – маркетингова діяльність, спрямована на закупівлю (імпорт) товарів чи послуг на зарубіжних ринках.

Експортний маркетинг – маркетингова діяльність щодо реалізації продукції за межі національних кордонів, при якій відбувається фізичне транспортування товару з однієї країни в іншу.

Зовнішньоекономічний маркетинг – маркетингова діяльність, зумовлена стабільністю чи зростаючими можливостями перебування фірми (у вигляді представництва, філіалу з продажу) на зовнішньому ринку, який вже включає декілька країн. Транснаціональний маркетинг – маркетингова діяльність, що виникла з практики функціонування ТНК. Мультирегіональний маркетинг – форми та методи маркетингової діяльності, що застосовують фірми, працюючи в окремих регіонах чи в межах інтеграційних угрупувань.

Глобальний маркетинг – маркетингова діяльність фірми, яка розглядає світовий ринок як єдине ціле. Основні функції міжнародного маркетингу:

аналітична – збір і обробка надійної, достовірної та своєчасної інформації про міжнародні ринки; виробнича – організація виробництва такого товару, який найбільш точно відповідає умовам зовнішнього ринку порівняно з товарами-аналогами інших виробників; збутова – організація просування товару по міжнародним каналам розподілу, формування попиту на нього та стимулювання збуту; управлінська – планування, інформаційне забезпечення і контроль заходів маркетингу, націленого на зовнішні ринки, з оцінкою ризику, прибутку, ефективності.Міжнародний маркетинг складніший за внутрішній, оскільки потребує додаткових зусиль по вивченню зарубіжних ринків, пристосування до іноземного споживача, законам і культурі країни

70. Вибір зовнішніх ринків фірмою і методи виходу на міжнародний ринок.

Для виходу на конкретний зовнішній ринок фірмі необхідно перш з авсе оцінити його привабливість.

Показники оцінки привабливості ринку:

розмір ринку, тенденції зростання, різноманітність ринку прибутковість

стабільність збуту, інтенсивність капіталовкладень, технічні прориви

Також важливою є оцінка власних конкурентних переваг на цьому ринку.

Показники власних конкур-х переваг:

різноманітність товару

динаміка збуту, існуюча частка ринку, широта асортименту порівняно з конкурентами.

Застосовують наступні підходи до вибору зовнішніх ринків. Суб’єктивний підхід грунтується на суб’єктивних відчуттях, очікуваннях, досвіді осіб, які приймають рішення щодо виходу на конкретний ринок.

Дискретний підхід грунтується на оцінці 2-3 найбільш важливих для фірми показників розвитку ринку або інших критеріїв.

Комплексний підхід передбачає кількісну оцінку кожного ринку за системою показників або глибоке аналітичне обгрунтування.

Найбезпечнішим є комплексний підхід, який мінімізує ризик від виходу фірми на неадекватний ринок, підвищує обгрунтованість управлінського рішення, але і потребує значних витрат на проведення дослідження. Тому за обмеженості фінансових ресурсів фірми найчастіше застосовують дискретний підхід.

Методи виходу на міжнародний ринок:

• стратегія експорту - йпростіший спосіб виходу на зовнішній ринок. Експорт має два різновиди : непрямий і прямий експорт. При непрямому експорті фірма користується послугами незалежних міжнародних маркетингових посередників, при прямому – проводить експортні операції самостійно.

• Спільна підприємницька діяльність. Ця стратегія виходу фірми на зовнішній ринок полягає в поєднанні її зусиль із найкращими комерційними підприємствами країни-партнера з метою створення виробничих та маркетингових потужностей (ліцензування, підрядне виробництво, управління за контрактом, підприємства спільного володіння)

• Стратегія прямого інвестування. Стратегією виходу на зовнішній ринок, яка забезпечує найповніше залучення фірми у діяльність на ньому (складальні або виробничі підприємства, збутові філії)