Білет№1

1.Анатомія є складовою частиною науки морфології.До морфології належить також:гістологія(наука про тканину), цитологія(про клітину), ембріологія( про розвиток зародка)

Анатомія- наука про форму і будову організму людини і його складових – органів та систем, а також про їх розвиток і функції.. Термін «анатомія» походить від давньогрецького anatome – розтинаю. Це пояснюється тим, що першим і основним методом дослідження людини був метод розтинання трупів.

Людина є вищим продуктом розвитку живї матерії. Тому, щоб зрозуміти її будову, необхідно користуватися даними біології – науки про закони виникнення і розвитку живої природи. Як людина є частиною живої природи, так і наука, що вивчає її будову, тобто анатомія, є складовою біології.

Щоб зрозуміти будову організму з точки зору взаємозв’язку форми і функції, анатомія користується даними фізіології. Анатомія і фізіологія розглядають один і той же об’єкт – організм людини, але з різних позицій: анатомія – з точки зору форми, організації живого, а фізіологія – з точки зору функцій, процесів, що в ньому відбуваються.

Анатомія, яка вивчає не лише зовнішню, а й внутрішню форму, структуру органів за допомогою мікроскопа – це мікроскопічна анатомія. Вона тісно пов’язана з наукою про тканини – гістологією, яка вивчає закономірності будови і розвитку тканин та органів, а також з наукою про клітину – цитологією. Остання досліджує закономірності будови, розвитку і діяльності клітин, з яких побудовані тканини й органи. Ембріологія вивчає розвиток зародка.

Із винаходом електронного мікроскопа виникла можливість досліджувати субмікроскопічні структури і навіть молекули, що є об’єктом біохімії. На межі цитології й хімії розвинулась нова наука – цитохімія.

Отже,анатомія, гістологія, цитологія та ембріологія разом становлять науку про будову і розвиток організму, яка має назву морфологія.

. Методи дослідження в анатомії

Основним методом дослідження в анатомії є розтин і препарування. Сьогодні в анатомії застосовуються також інші методи дослідження:

- метод ін’єкції судин (судини заповнюються контрастною або забарвлюючою речовино);

- метод просвітлення (препарат встановлюється у просвітлюючу речовину, наприклад спирт, гліцерін);

- метод корозії (орган з судинами, ін’єкованими органічними розчинами, поміщається в кислоту або луг);

- метод мацерації (обезжирювання, вибілювання, висушування);

- розпили заморожених трупів;

- бальзамування;

- рентгенологічне дослідження;

- метод ангіографії (рентгенологічне дослідження ін’єкованих судин);

- антропометричні методи (вивчення зовнішніх форм і пропорцій тіла людини).

2.

СПИННИЙ МОЗОК (medulla spinalis)

Це довгий тяж циліндричної форми, який розміщений в хребтовому каналі і тягнеться від великого отвору потиличної кістки до рівня I–ІI поперекових хребців.

Спинний мозок закінчується мозковим конусом (conus medullaris), від якого до окістя другого куприкового хребця тягнеться кінцева нитка, спинномозкова частина (filum terminale, parsspinalis) , яка фіксується до задньої поверхні тіла другого куприкового хребця. Ця нитка є залишком редукованого хвостового відділу спинного мозку. Край великого отвору по­тиличної кістки вважається верхньою межею спинного мозку, де він переходить у довгастий мозок.

На рівні від II шийного – II грудного хребців спинний мозок утворює:

- шийне стовщення яке найбільшого свого розміру досягає на рівні VI шийного хребця.

На рівні X – XII грудних хребців утворює:

попереково–крижове стовщення  яке переходить в мозковий конус  розташовані відповідно до центрів іннервації верхніх і нижніх кінцівок.

Всередині спинного мозку проходить центральний канал , який продовжується вгорі в IV шлуночок головного мозку, а донизу закінчується кінцевим шлуночком

Розрізняють такі частини спинного мозку:

- шийна частина; шийні сегменти [1–8] (pars cervicalis; їх є 8;

- грудна частина; грудні сегменти [1–12] (pars thoracica; їх є 12;

- поперекова частина; поперекові сегменти [1–5] (pars lumbalis; є 5;

- крижова частина; крижові сегменти [1–5] (pars sacralis;]), їх є 5;

- куприкова частина; куприкові сегменти [1 – 3] (pars coccygea; їх є 1–3.

Відрізок спинного мозку, який відповідає двом парам корінців (два передніх та два задніх) називається сегментом