Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

3_modul

.docx
Скачиваний:
6
Добавлен:
21.03.2020
Размер:
23.32 Кб
Скачать

1.Данилевський І.Я. в 1802 році

3.Піски за ролючістю

1-морські,2-гляціальні,3-Древньоалювіальні.4-флювіалгяційні, 5 – еолові

4.Піском – називають пухкі мало звязні відкладення мінеральних часток від 0,001 до 3,0мм

5.Водні властивості пісків

Піски легко поглинають і слабо випаровують воду, під ними утворюються нагромадження прісних підґрунтових вод. Низька водо утримуюча здатність. Водний режим залежить від капілярних властивостей, мех. Складу. Чим менші частки им менші капіляри, тим вище піднімається волога. Водопроникність залежить від шпаруватості, вона підвищується із збільшенням розмірів часток.

6.Фізичні властивості пісків

Шпаруватість залежить від мех. Складу.із зменшсеняс розмірів шпаруватість зростає. Піска не властиві вязкістьщо призводить о їх вільного перевіювання, Піски мають низьку теплоємність. Теплопоглинальна здатність висока.Голі піски сильно прогріваються в день. І охолодж вночі.Піски глибше промерзають зимою.

7. За класифікацією Соболєва виділяють 5 генетичних типів.

- морські і озерні – утвор біля озер і морів, на похилих берегах моря мають найнищу родючість, відсутні глинисті частки.

- сучасні річкові - широко поширені в річкових долинах, утворенні в результаті винесення піску з яружної мережі та руйнування берегів річок.

- Давньоалювіальні – створюють 2 і 3 терасу великих річок. Утвор у післяльодовиковий період, характеризуються великою родючістю, стійкі проти водної ерозії

-Флювіогляційні – утвор в період танення льодовиків, які займали до 30% України. Утворенні в результаті вивітрювання гірських порід під дією вітру.Родючі.

8.За ступенем заростання піски розрізняють:

1) голі, сипучі, із травяним покривом, який вкриває не більше 15 % площі

2)піски слабо зарослі, з покриттям від 15-30%

3)середньо зарослі від 30 до 50%

4) добре зарослі більше 50% (більше 75 % дернові піски)

9. За рельєфом розрізняють такі піски:

1) рівнинні , рівнино хвилясті, горбисті увалисті , мякобугристі зі схилом не більше 15%

2)дрібно буггрсті , дрібно барханні при висоті бугрів, барханів до 3мз наявністю схилів не більше 15%

3)Середньобугристі при висоті 3-7мз схилами більше 15%

4)Крупнобугристі при висоті більше 7м з багаточисленними схилами більше 15%

10.За розвитком угумусовиго шару

  1. не гумусні піски , де гумусовий шар відсутній

2) слабо гумусні піски з шаром 5-20см

3)Середньогумусні з гумусним горизонтом 20 -50 см

4)Глибокогумусні з гумусним горизонтам більше 50 см.

11. За вмістом хлоридів і сульфатів у верхньому шарі поділ на 4 групи

1)Незасолені піски, вміст солей 0,2%

2)слабо засолені вміст солей від 0,2-0,5%

3)Середньозасолені від 0,5-0,7%

4) сильно засолені більше 0,7%

12. Вплив глибини залягання грунтовихв вод на рослини.

Найбільш краще залягганя для рослин від 1-3м. Вода є вода є доступною для коріння деревних рослин. Нижче 3м – вода стає недопустимою.Вище 1 м вода має негативний вплив на аерацію пісків , при глибині 3-5 м вода частково використ , при добре розвиненій кореневій ситемі , при глибині більше 5м не використовуєсьтя

13) ГІротопи за Погребняком

Дуже сухі (індекс 0) – підґрунтовими водами глибше 5м

Сухі(1) – води 3-5м

Свіжі(2) – від 1,5-3м

Вологі (3) – 1-1,5

Сирі(4) – від 0,5-1

Мокрі (5)- до 0,5.

14.) Види механічних захистів їх призначення

Механічні захисті є найбільш затратними і застосов у випадках коли потрібно негайно ліквідувати перенос піску(біля доріг, залізничних колі)

Мех. Захисті діляться на – стоячі, лежачі, скриті.

Скриті застосовують для збереження рельєфу. Лежачі застосвов на вогнищах дефляції

15. Заходи закріплення пісків рухомих

1) сівбою трав.(піщаний овес, люцерна, кляк)

2) чагарниками – шелюгування

16) Закріплення пісків сівбою трав – зменшують швидкість віту біля поверхні піску , закріплюють його кореневими ситеммами, що послаблює перевіювання піску. Рухомі піски перетворюють на кормові угіддя. При господарському освоєєні пісків проводять суцільний висів трав. Піщаний овес – утворює густі зарослі ,є прекрасним кормом для тварин. Кумарчик – однорічна рослина, укріплює глибоко кореневу систему.

17) Способи шелюгуваня

1) посадка шелюги під плуг – посадка у борозну ,Застосов де можливо нарізати борозни, глибиною до 0,5м відстань між ними 3м, попередньо очищені від бокових гілок з обрізаною верхівкою і діаметром не менше 0,5см укладають на дно борозни.

2)посадка шелюги живцем засов на бугристих пісках які недоступні для поадки під плуг. Живці 25-50см, д= не <0,5см

3)Успілковий спосіб застосов на сильно сипучих пісках. Площу ділять на смуги 50-60м відстань між ними 100-120м, перепендикулярно переважаючому напряму вітрів.

19) Лісорозведення на пісках - масивне, кулісне, куртинне.

У жорстких умовах слід орієнтуватись на куртинне лісорозведення

Кулісне – це великі куліси в умовах рухомих пісків ,з великим дефіцитом вологи

Масивне – застосов у білш сприятливих умовах на закріплених пісках

Куртинне – на високо бугристих пісах степової зони, а так же на бугристих і барханих пісках

напів пустель і пустель.

21) Асортимент порід для заліснення пісків Лісостепу

Сосна зв.береза, тополя, горобина, акація,жимолость татарська,верба біла, бузина чорна,шелюга червона.

20) Асортимент в Поліссі

Сосна, береза, тополя біла, осокір, дуб, ялівець, горобина

22) Асортимент у Степу

Сосна зв, сосна кримська ,акація, дуб , тополя, вільха чорна,шовковиця біла, скумпія, жимолость, вяз дрібнолистий

23) Асортимент у Сухому степу:

Акація біла, вяз дрібнолистий ,скумпія, шелюга каспійська, сосна кримська, сосна зв.

25) Гідротехнічні протиерозійні заходи – застосов при умові , якщо агротехнічні і лісомеліоративні заходи ще не освоєні або неспроможні затримати поверхневий стік, ГІдротех споруди поділяються на прості і складні. ДО простих відносять – водозатр і водовідвідні вали, вали терас з широкою основою, розпилювачі стоку. Ступінчасті тераси тощо. Складні – лотки швидко токи, ступінчасті перепади, шахтні водостоки.

27) призначення розміщення валів терас з широкою основою – розміщують на схилах стрімкістю 1-50, мають незначну висоту , та плоскі відкоси. Заг висота 0,3-0,6м, ширина основи 2,7-5,4м, величина мокрого відкосу 1:5, сухого 1:4, У посушливих регіонах вони розміщують перпендикулярно горизонталей , а в районах надмірного зволоження під кутом до них .

28) Призначення розміщення і будова валів з широким гребенем

Водозатримуючі вали з широким гребенем розміщ поблизу вершин яру на відстані трьох його глибини, Розраховують як правило повне затримання стоку. Найюільш розповсюдженими є 3-й тип з таким розімрами : ширина гребеня – 2,5м, ширина нижньої основи 7,8м, загальна висота 1,5м, Робоча висота – 1,0, величина мокрого відкосу 1:2, сухого 1:1,5.Гребінь виконують строго горизонтально , через 30-50 влаштов перемички., завширшки 2,5м кожна.

29)Призначення ,розміщення і будова лотків швидкотоків

Лотки швидкотоки – будують для закріплення вершин ярів та їх від вершків для берперчного пропуску потоків водизбору на дно гідрографічної мережі.Такі лотки застосов за умови регулювання швидкості поверхневого стоку за допомогою агротехнічних і лісомеліоративних заходів та гідротех споруд. Деталі водо схилів укладають лише нещільну поро у вершині яру.

30) Призначення , розміщення і булова ступінчастого водоспуску – припиняють ріст яру в довжину у виїмці, на скошеній вершині яру , безпосередньо на корінному грунті у вигляді сходинок, Кожна сходинка складається із підпірної вертикальної стіни і горизонтальної площадки – водобійного дна.Сходинки закріплюються каменем на цементній стяжці. Висота підпірної стіни до 0,5-1,5м, довжина горизонтальної площадки в 3-4 рази більша.

Соседние файлы в предмете Лесомелиорация ландшафтов