
- •1.Формування (зародження) колективу.
- •19. Корпоративна культура в системі управління персоналом підприємства.
- •20. Згуртованість колективу: сутність і фактори.
- •21. Стадії формування згуртованої групи.
- •23. Соціально-психологічні особливості колективу як об'єкта управління.
- •1. Характер внутрішнього психологічного клімату:
- •2. Психологічний стан членів колективу:
- •3. Ступінь згуртованості членів колективу:
- •24.Соціальні ролі і відносини в колективі. Колективне прийняття рішень.
- •25. Соціальний розвиток колективу.
- •1. Зростання соціальної активності персоналу:
- •2. Зростання ефективності діяльності підприємства:
- •3. Зростання матеріального добробуту персоналу:
- •Сутність, завдання та види політики управління персоналом (кадрової політики)
- •1. За видом діяльності:
- •2. За часом призначення:
23. Соціально-психологічні особливості колективу як об'єкта управління.
Колектив підприємства має певні психологічні характеристики:
1. Характер внутрішнього психологічного клімату:
Внутрішній психологічний клімат формується сукупністю обставин, у межах яких відбувається діяльність людей. Ці обставини породжують певні установки членів колективу, що виявляються в їхньому внутрішньому відношенні до навколишнього середовища і змісту своєї роботи.
2. Психологічний стан членів колективу:
Психологічний стан колективу характеризується ступенем задоволеності їм своєю діяльністю і її результатами.
На ступінь задоволеності членів колективу впливають наступні обставини:
• характер і зміст діяльності;
• відношення людей до діяльності;
• престижність роботи;
• розміри винагороди;
• перспективи зростання;
• наявність супутніх можливостей (вирішити певні власні проблеми, побачити світ, познайомитися з цікавими або корисними людьми, та ін.).
3. Ступінь згуртованості членів колективу:
Згуртованість колективу, задоволеність людей своїм перебуванням у ньому багато в чому залежить від:
• психологічної сумісності працівників (її основу складає відповідність темпераментів членів колективу);
• соціально-психологічної сумісності працівників (у її основі – відповідність професійних і моральних якостей членів колективу). Психологічна сумісність членів групи – це сукупність індивідуальних якостей членів групи, що забезпечують злагодженість і ефективність їхньої діяльності.
24.Соціальні ролі і відносини в колективі. Колективне прийняття рішень.
Відносини в колективі виникають між людьми як носіями певних соціальних ролей.
Роль – це відносно постійна система поведінки згідно встановленому еталону.
Ролі робітників у колективі поділяються на дві групи: виробничі та міжособистісні.
Ролі, пов'язані з міжособистісними відносинами, поділяють на дві групи:
1) ведучі (авторитетні, честолюбні і чимось привабливі для навколишніх робітники);
2) ведомі (всі інші працівники, включаючи так званих знедолених, з якими співробітничають тільки вимушено і роблять їх відповідальними за усіх).
Між членами колективу виникають наступні типи відносин:
• дружня кооперація, взаємодопомога, засновані на повній довірі;
• дружнє змагання у виді суперництва в окремих сферах у рамках позитивних взаємин;
• невтручання, дистанціювання один від іншого при відсутності як співробітництва, так і суперництва;
• суперництво, орієнтація на індивідуальні цілі навіть в умовах спільної роботи. Принципи прийняття рішень:
1. Принцип одностайності. В процесі прийняття рішень проявляються два види одностайності. Реальне передбачає творче обговорення проблеми та аналіз різних альтернатив можливого рішення. Уявне - це формальна згода з керівником і справжня, хоча і не висловлена в явному вигляді, розбіжність з цією думкою.
2. Принцип більшості. Цей принцип проявляється при наявності "коаліцій", у процесі формування колективної думки, коли змагаються дві або більше неформальних груп.
3. Принцип мінімізації розбіжностей. Застосування цього принципу можливо як при прийнятті рішення в ієрархічно організованій групі, так і в ситуаціях в групах експертів.
4. Принцип погодження. Використання даного принципу пов’язано з необхідністю підготовчої роботи, яка проводиться як на початковому етапі роботи над рішенням, так і в процесі самого обговорення проблеми.