- •Методика роботи вихователя днз з логопедичної корекції
- •31. Система освітніх закладів для дошкільників-логопатів
- •32. Положення про дошкільний навчальний заклад та логопедичну групу
- •34.Мета і зміст логопедичної роботи у спеціальному днз
- •35. Сучасна психолого-педагогічна класифікація.
- •41. Соціально – педагогічні та медичні причини порушення мовлення дітей дошкільного віку.
- •42 Особливості адаптації дітей з валами мовлення до умов днз.
- •43. Рекомендації вихователю щодо адаптації дітай їз вадами мовлення до умав дошкільного навчального закладу.
- •44. Психолого – педагогічна характеристика дітей-логопатів.
- •45. Вікові особливості мовленнєвого розвитку.
- •46.Принципи відбору дітей у спеціальні днз для дітей-логопатів.
- •47. Особливості сприймання навчального матеріалу дітьми-логопатами, прийоми корекції процесу сприймання.
- •48. Загальноосвітні завдання у спеціальних дошкільних закладах(групах) для дітей-логопатів.
- •49. Корекційні завдання освітньо-виховного процесу в спец. Закладах для дітей логопатів
- •2. Корекційна робота, яка включає:
- •50. Корекційно-виховні завдання у спец. Днз для дітей-логопатів
- •51. Ігротерапія як один з найважливіших засобів корекційної роботи з дітьми з порушенями мовлення
- •52. Логопедичні ігри для дошкільників з вадами мовлення
- •53. Зміст корекційного навчання у спеціальних групах для дітей з заїканням
- •54. Зміст корекційного навчання у спеціальних групах для дітей із знм
- •55. Зміст корекційного навчання у спеціальних групах для дітей із ффн
- •56.Критерії оцінювання роботи вихователя спеціальної логопедичної групи
- •57.Основні посадові обов*язки музичного керівника логопеда і вихователя спеціальної логопедичної групи.
- •I. Організаційна робота
- •II. Робота з медичними установами.
- •III. Робота з вихователями, музичним керівником.
- •IV. Робота з батьками
- •V. Підвищення фахового рівня.
- •VI. Поповнення логопедичного кабінету.
- •58.Загальнооосвітні завдання у спеціальних дошкільних закладах (групах)для дітей- логопатів.
- •59.Вза*ємозвязок вихователя з практичним психологом закладу та батьками дитини.
59.Вза*ємозвязок вихователя з практичним психологом закладу та батьками дитини.
Ще один з найважливіших напрямків в корекційно-розвивальної діяльності логопеда ДНЗ є робота з батьками, тому, що першочерговий вплив на мовленнєвий розвиток надає сім'я (батьки дитини). Незаперечна важливість залучення батьків до активної участі в корекційному процесі з подолання мовного дефекту у дитини, оскільки це багато в чому полегшує роботу фахівця і прискорює успіхи дитини. Спочатку батьки певною мірою звикають до вимови своїх дітей і не помічають в ній недоліків, а тому і не допомагають їм засвоювати правильну мову. Логопед роз'яснює батькам, як важливо правильно формувати мову дітей і показує їм в чому полягає логопедична робота, підкреслюючи корисність розумних вимог до дитини і необхідність закріплення досягнутого в дитячому садку. Погоджений підхід до загального і мовному виховання дітей при організації ігор, занять, оздоровчих заходів та інших видів діяльності, вироблення єдиних педагогічних установок по відношенню до дітей з мовними порушеннями, спільні бесіди з підведенням підсумків корекційно-розвивальної роботи та визначенням перспектив подальшої діяльності, участь у консиліумах ДНЗ стають основою взаємодії. Таким чином, взаємодія фахівців дозволяє залучати у сферу корекційно-мовленнєвої роботи більш широке коло дітей, повніше використовувати резерви корекційно-педагогічного впливу, підвищити ефективність роботи логопедичної групи, збільшити відсоток дітей, випущених з грамотною мовою і правильною вимовою, підвищити якість освітнього процесу.
Взаємодія в роботі починається з психолого-медико-педагогічного обстеження, яке проводиться логопедом спільно з психологом ДНЗ. Завдання обстеження - визначити рівень загального і мовного розвитку кожної дитини. Результати даного обстеження показують, що поряд з різними відхиленнями у фонетиці, лексиці і граматиці у більшості дітей порушені в тій чи іншій мірі психічні процеси пам'яті, уваги, мислення, навички конструктивної діяльності і т.п. Тому, найбільш тісний зв'язок в умовах логопедичної групи здійснюється між логопедом і психологом, який, в першу чергу, проводить корекційну роботу з формування психічних процесів, стимулює мовну активність і комунікативні навички у дітей з мовними порушеннями.
60.Основні напрямки корекційної роботи вихователя логопедичної групи.
Вихователь дитячого садка для дітей з вадами мови виконує поряд із загальноосвітніми та виховними завданнями і корекційні: усуває недоліки у сенсорній, емоційно-вольовій, інтелектуальній сферах, що зумовлені особливостями мовного дефекту. Вихователь звертає увагу не тільки на корекцію наявних відхилень у розумовому, фізичному розпитку, а й на розвиток і вдосконалення діяльності збережених аналізаторів. Цим забезпечується основа для розвитку компенсаторних можливостей дитини, що зрештою впливає на розвиток мови. Вихователь повинен особливу увагу звертати на розвиток сприймання процесів пам´яті, мотивів, доступних форм словесно-логічного мислення, розвиток пізнавальних інтересів. При цьому необхідно врахувати своєрідне відставання у формуванні пізнавальної активності, яке виникає внаслідок мовного дефекту, звуження контакту з навколишнім середовищем, вад сімейного виховання тощо.В обов´язок вихователя входить формування дитячого колективу, зміцнення у дітей віри у власні сили, усунення негативних переживань, пов´язаних з мовною неповноцінністю, впливання інтересу до занять. Для нього необхідні знання вікових та індивідуальних психофізичних особливостей дітей. Вихователь повинен бачити причини негативних вчинків дитини, вчасно помітити її підвищену нервозність, конфліктність або. навпаки, підвищену виснажливість, втомлюваність, пасивність, млявість. Правильно організований психо-педаго-гічний вплив вихователя значною мірою запобігає появі стійких небажаних відхилень у поведінці дітей, формує в групі позитивні стосунки. Обов´язковими для вихователя є щоденні спостереження за мовною діяльністю дітей, забезпечення їх мовної активності, контроль за правильною вимовою поставлених звуків, відпрацювання граматичних форм.Мова вихователя має бути чіткою, зрозумілою, добре інтонованою. Слід уникати складних синтаксичних конструкцій, які ускладнюють розуміння мови. Особливу увагу вихователь повинен приділяти дітям, у яких мовлення почало розвиватись із запізненням, дітям з ускладненим анамнезом, психофізіологічним недорозвиненням. Не треба фіксувати увагу дітей на їх мовних вадах. Виховання у дітей інтересу до занять з розвитку мови має особливе значення. Власне мовним навичкам передують практичні дії з предметами, участь у різних видах діяльності, активні спостереження за навколишнім. Специфіка роботи вихователя — організація і проведення після сну занять за завданнями логопеда. Вихователь мас знати, на якій стадії відбувається автоматизація звуків кожної дитини і слідкувати за вимовою поставлених звуків, граматичним оформленням мови у повсякденному житті. У перші два тижні роботи з новими дітьми вихователь обов´язково обстежує кожну дитину, виявляє рівень її знань та вмінь у різних видах діяльності, заповнює спеціальну схему обстеження.
