- •Методика роботи вихователя днз з логопедичної корекції
- •31. Система освітніх закладів для дошкільників-логопатів
- •32. Положення про дошкільний навчальний заклад та логопедичну групу
- •34.Мета і зміст логопедичної роботи у спеціальному днз
- •35. Сучасна психолого-педагогічна класифікація.
- •41. Соціально – педагогічні та медичні причини порушення мовлення дітей дошкільного віку.
- •42 Особливості адаптації дітей з валами мовлення до умов днз.
- •43. Рекомендації вихователю щодо адаптації дітай їз вадами мовлення до умав дошкільного навчального закладу.
- •44. Психолого – педагогічна характеристика дітей-логопатів.
- •45. Вікові особливості мовленнєвого розвитку.
- •46.Принципи відбору дітей у спеціальні днз для дітей-логопатів.
- •47. Особливості сприймання навчального матеріалу дітьми-логопатами, прийоми корекції процесу сприймання.
- •48. Загальноосвітні завдання у спеціальних дошкільних закладах(групах) для дітей-логопатів.
- •49. Корекційні завдання освітньо-виховного процесу в спец. Закладах для дітей логопатів
- •2. Корекційна робота, яка включає:
- •50. Корекційно-виховні завдання у спец. Днз для дітей-логопатів
- •51. Ігротерапія як один з найважливіших засобів корекційної роботи з дітьми з порушенями мовлення
- •52. Логопедичні ігри для дошкільників з вадами мовлення
- •53. Зміст корекційного навчання у спеціальних групах для дітей з заїканням
- •54. Зміст корекційного навчання у спеціальних групах для дітей із знм
- •55. Зміст корекційного навчання у спеціальних групах для дітей із ффн
- •56.Критерії оцінювання роботи вихователя спеціальної логопедичної групи
- •57.Основні посадові обов*язки музичного керівника логопеда і вихователя спеціальної логопедичної групи.
- •I. Організаційна робота
- •II. Робота з медичними установами.
- •III. Робота з вихователями, музичним керівником.
- •IV. Робота з батьками
- •V. Підвищення фахового рівня.
- •VI. Поповнення логопедичного кабінету.
- •58.Загальнооосвітні завдання у спеціальних дошкільних закладах (групах)для дітей- логопатів.
- •59.Вза*ємозвязок вихователя з практичним психологом закладу та батьками дитини.
56.Критерії оцінювання роботи вихователя спеціальної логопедичної групи
Вихователь продовжує роботу логопеда протягом другої половини дня, а його завдання тісно пов'язані із завданням логопеда. Це:
1) розвиток слухової уваги, слухової пам'яті і фонематичного сприймання; вдосконалення дрібної і загальної моторики, артикуляції, при усуненні недостатнього розвитку мовленнєвої моторики, засвоєння вправ артикуляції, що розвивають рухливість апарату;
2) закріплення і автоматизація поставлених логопедом звуків;
3) закріплення, уточнення і активізація відпрацьованого логопедом лексичного матеріалу на заняттях з розвитку мовлення, інших заняттях, у режимних моментах;
4) закріплення сформованих логопедом граматичних категорій;
5) формування діалогічної і монологічної форм зв'язного мовлення;
6) закріплення навичок звукоскладового аналізу і синтезу;
7) закріплення навичок читання;
8) підготовка дітей до письма, формування графічних навичок;
9) розвиток пам'яті, уваги, мислення.
Вихователь бере активну участь у корекційному процесі, сприяючи усуненню мовленнєвого дефекту і нормалізації психіки проблемної дитини в цілому.
Вихователь обов'язково присутній на всіх фронтальних заняттях логопеда, робить записи; окремі елементи логопедичного заняття він включає у свої заняття з розвитку мовлення у вечірню роботу.
Під час режимних моментів, самообслуговування, на прогулянці, на екскурсій, в іграх і розвагах вихователь здійснює також корекційну роботу, значущість якої у тому, що вона надає можливість практичному мовленнєвому спілкуванню дітей:
1) організовувати і підтримувати мовленнєве спілкування дітей на заняттях, поза заняттями, спонукати уважно слухати інших дітей і вслухуватися у зміст висловів;
2) створювати ситуацію для спілкування;
3) формувати навички самоконтролю і критичного відношення до мовлення
4) організовувати ігри на розвиток звукової культури мовлення;
5) привертати увагу до тривалості звучання слова, послідовності і місця звуків у слові; проводити роботу над розвитком слухової і мовленнєвої уваги, пам'яті, слухового контролю, словесної пам'яті; 7) привертати увагу до інтонаційної сторони мовлення.
Вихователь разом з логопедом працює над звуковимовою, з розвитку мовлення і формуванню лексико - граматичного ладу. Також вихователі проводять відкриті заняття з розвитку мовлення з урахуванням корекційних завдань. Логопедом проводиться методична робота з вихователями. Завдяки тісній взаємодії логопеда і вихователів прослідковується підвищення динаміки розвитку фонетичної сторони мовлення дітей.
57.Основні посадові обов*язки музичного керівника логопеда і вихователя спеціальної логопедичної групи.
РОБОТА ВИХОВАТЕЛЯ ЛОГОПЕДИЧНОЇ ГРУПИ
Вихователь дитячого садка для дітей з вадами мови виконує поряд із загальноосвітніми та виховними завданнями і корекційні: усуває недоліки у сенсорній, емоційно-вольовій, інтелектуальній сферах, що зумовлені особливостями мовного дефекту. Вихователь звертає увагу не тільки на корекцію наявних відхилень у розумовому, фізичному розпитку, а й на розвиток і вдосконалення діяльності збережених аналізаторів. Цим забезпечується основа для розвитку компенсаторних можливостей дитини, що зрештою впливає на розвиток мови. Вихователь повинен особливу увагу звертати на розвиток сприймання процесів пам´яті, мотивів, доступних форм словесно-логічного мислення, розвиток пізнавальних інтересів. При цьому необхідно врахувати своєрідне відставання у формуванні пізнавальної активності, яке виникає внаслідок мовного дефекту, звуження контакту з навколишнім середовищем, вад сімейного виховання тощо.В обов´язок вихователя входить формування дитячого колективу, зміцнення у дітей віри у власні сили, усунення негативних переживань, пов´язаних з мовною неповноцінністю, впливання інтересу до занять. Для нього необхідні знання вікових та індивідуальних психофізичних особливостей дітей. Вихователь повинен бачити причини негативних вчинків дитини, вчасно помітити її підвищену нервозність, конфліктність або. навпаки, підвищену виснажливість, втомлюваність, пасивність, млявість. Правильно організований психо-педаго-гічний вплив вихователя значною мірою запобігає появі стійких небажаних відхилень у поведінці дітей, формує в групі позитивні стосунки. Обов´язковими для вихователя є щоденні спостереження за мовною діяльністю дітей, забезпечення їх мовної активності, контроль за правильною вимовою поставлених звуків, відпрацювання граматичних форм.Мова вихователя має бути чіткою, зрозумілою, добре інтонованою. Слід уникати складних синтаксичних конструкцій, які ускладнюють розуміння мови. Особливу увагу вихователь повинен приділяти дітям, у яких мовлення почало розвиватись із запізненням, дітям з ускладненим анамнезом, психофізіологічним недорозвиненням. Не треба фіксувати увагу дітей на їх мовних вадах. Виховання у дітей інтересу до занять з розвитку мови має особливе значення. Власне мовним навичкам передують практичні дії з предметами, участь у різних видах діяльності, активні спостереження за навколишнім. Специфіка роботи вихователя — організація і проведення після сну занять за завданнями логопеда. Вихователь мас знати, на якій стадії відбувається автоматизація звуків кожної дитини і слідкувати за вимовою поставлених звуків, граматичним оформленням мови у повсякденному житті. У перші два тижні роботи з новими дітьми вихователь обов´язково обстежує кожну дитину, виявляє рівень її знань та вмінь у різних видах діяльності, заповнює спеціальну схему обстеження.
РОБОТА МУЗИЧНОГО КЕРІВНИКА З ДІТЬМИ ЛОГОПЕДИЧНИХ ГРУП
На початку навчального року музкерівник, обстежуючи кожну дитину, повинен виявити рівень її музичних здібностей за такими параметрами:
знатність слухати музику, стійкість уваги, зацікавленість;
співочі навички (зв´язність музичних фраз, дихання між фразами і т. ін.);
сформованість рухів під музику;
вправність виконання танцювальних рухів:
зрозумілість вимови слів при співах;
достовірність передачі мелодії;.
При цьому музкерівник визначає:
наявність (відсутність) навичок;
недосконалість сформованості навичок;
стійкість (нестійкість) навичок.
Логоритмічний вплив здійснюється постійно, відповідно до логопедичної корекції. З цією метою використовують різні засоби логоритміки:
ходьба та крокування в різних напрямках;
вправи, які регулюють м´язовий тонус (загальнорозвивальні та корекційні);
вправи та ігри для розвитку загальної, тонкої моторики;
розвиток міміки, пантоміміки;
вправи, які активізують увагу;
ритмічні вправи;
співи;
рухливі ігри з помірним, тонізуючим, тренуючим навантаженням; несюжетні рухливі ігри з елементами спорту;
вправи та ігри для розвитку творчої ініціативи;
заключні вправи.
Заняття з логоритміки в логопедичних групах проводяться двічі на тиждень. З березня планується одне заняття логоритмічне, друге — музично-ритмічне. Елементи логоритміки логопед та вихователь використовують на своїх заняттях протягом навчального року. На логоритмічних заняттях, які проводить музкерівник, присутні логопед та вихователь.
Перед музкерівником у роботі з дітьми, що відвідують логопедичні групи, стоїть ряд завдань логопедичного впливу.
Підготовчий етап передбачає розвиток:
музичного, звуковисотного, тембрового, динамічного слух;
співочого діапазону голосу;
почуття ритму;
слухової уваги;
просторової орієнтації;
загальної та дрібної моторики, міміки;
мовної моторики для загального формування артикуляційної бази звуків.
Етап формування первинних вимовних умінь ті навичок (постановки звуку, автоматизації, диференціації):
продовження розвитку немовних функцій підготовчого стану;
удосконалення мовної моторики (здатність переключатися, координація, точність виконання рухів);
розвиток процесів мислення;
розвиток фонематичного приймання;
встановлення зв’язку між звуком і його музичним образом.
Етап формування комунікативних умінь та навичок
— закріплення рухових умінь, вироблення рухових навичок;
— подальший розвиток музичного слуху;
— розвиток співочого діапазону голосу;
— мовної моторики;
— фонематичного сприйняття;
— формування навичок правильного вживання звуків у різ них формах та видах мови, в усіх ситуаціях мовного спілкування.
ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН РОБОТИ ЛОГОПЕЛА НА РІК
