52. Логопедичні ігри для дошкільників з вадами мовлення

.Ігри та вправи на розвиток фонематичного сприймання

“Впіймай звук!”. Поясніть дитині, що ви будете вимовляти різні звуки, а їй потрібно буде плеснути в долоні - “впіймати звук”, коли вона почує певний звук. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного:

- звук [а] серед у, у, а, у;

- звук [а] серед о, а, і, о;

- звук [і] серед и, е, і, и;

- звук [с] серед л, н, с, п;

- звук [с] серед ш, ж, ч, с і т.д

“Повтори!”. Запропонуйте дитині повторити за вами склади

- та-та-да - пі- пи - ат-от

- па-па-ба - мі-ми - ум-ом

- ка-ка-га - ді-ди - іт-ит

- ва-ва-фа - кі-ки - ек-єк

“Ланцюжок слів”. Запропонуйте дитині повторити за вами ряди слів, різних за значенням, але схожих за звуковим складом:

- мак, лак, так, бак;

- тачка, качка, дачка;

- сік, вік, тік, бік;

“Назви слово!”. Запропонуйте дитині вибрати серед інших слів, та назвати лише те, яке починається на певний звук:

- на звук [а] серед слів Аня, Оля, Ігор, осінь, айстра;

- на звук [і] серед слів іграшки, овочі, автобус, Іра;

- на звук [б] серед слів мак, банка, танк, бочка.

“Знайди спільний звук!”. Запропонуйте дитині визначити, який однаковий звук є в декількох різних словах. При вимовлянні слів чітко виділяйте даний звук силою голосу, наприклад: “о-о-о-осінь”, “о-о-о-окунь”, “о-о-о-овочі”

- Оля, осінь, овочі, окунь - [о]

- Сад, суп, сумка, ніс, лис - [с]

- Аня, агрус, акула, автобус - [а]

- Маша, мак, мама, сом - [м]

З народження дитини оточує безліч звуків: мова людей, музика, шелест листя. Але зі всього різноманіття звуків, що сприймаються вухом дитини, лише мовні звуки служать цілям спілкування його з дорослими, засобом передачі різної інформації, спонукання до дії. А перш ніж дитина навчиться розуміти і вимовляти окремі слова, він реагує на інтонацію. Поступово малюк починає вслухатися в слова, намагатися повторювати їх, починає також чути і розрізняти звуки рідної мови. Дитина не завжди може правильно вимовити почуте слово: зберегти в ньому складову структуру, чітко вимовляти всі звуки. Виразність і чистота мовлення залежать від багатьох факторів, і в першу чергу від стану і рухливості артикуляційного апарату. Неправильне будова артикуляційного апарату, нерозвиненість, млявість м'язів язика, нижньої щелепи, м'якого піднебіння, губ і, як наслідок, їх недостатня рухливість нерідко є причиною поганого вимови.

53. Зміст корекційного навчання у спеціальних групах для дітей з заїканням

Заїкання досить поширена вада, при якій порушується темп і плавність мовлення, що зумовлено судомним станом м’язів мовленнєвого апарату. Воно спричиняється рядом чинників, зокрема, органічними, судинними ушкодженнями ЦНС, стресами, конфліктними ситуаціями, неправильним вихованням у сім’ї, фізичними покараннями, спадковістю тощо.

У більшості випадків заїкання стає помітним у дошкільників (з 2 до 5 років). Це вразливі, збудливі діти, стан мовлення яких погіршується при психоемоційному навантаженні, стресових ситуаціях. Якщо недоліки мовлення не виправляти в дошкільному періоді, то з перших днів перебування дитини у школі її мовлення погіршується. Такі діти болюче реагують на зауваження однолітків та вчителів, що в свою чергу негативно впливає на нервову систему, спричиняє невпевненість у собі, своїх можливостях. Діти намагаються мовчати, уникати доручень, пов’язаних із необхідністю говорити, стають сором’язливими, обмежують спілкування, бо починають усвідомлювати свій недолік, а це, у свою чергу, погіршує їхній стан, в більшості випадків розвивається логофобія.

Корекційну роботу при заїканні можна розділити на такі етапи:

-Діагностичний або підготовчий;

-Перебудова патологічних мовних навичок (формування техніки мовлення, робота над голосом, артикуляцією, постановка або нормалізація мовного дихання).

-Закріплення досягнутих результатів.

-Диспансерізація і профілактика.

-Принципи відновлювальної роботи із дітьми та дорослими – різні. Тому і корекційна мета логопедичних занять формується із урахуванням віку дитини, можливостей, загальної та артикуляційної моторики, клінічної форми, типу та «давності» захворювання. Позитивні результати можливі лише у випадку комплексного впливу, а саме :

1. Медичний вплив (медикаментозне зміцнення нервової системи і різні види фізіотерапії), що створює сприятливий фон для психотерапії та активної логопедичної роботи.

2. Психотерапевтичний вплив (проводиться протягом всієї логопедичної роботи) – дитину постійно переконують, що вона може і повинна говорити без заїкання.

3. Логопедичний вплив здійснюється протягом тривалого (як правило 8-9 міс.), регулярного і систематичного курсу занять (15-30 хв.).

4. Логопедична ритміка або ЛФК. Складається із системи вправ та ігор під музику або у поєднанні з мовленням дитини, що сприяє розвитку загальної та мовленнєвої моторики, координації рухів, розвитку уваги.

5. Вплив оточуючих на особистість дитини, на її взаємостосунки з середовищем, на емоційно-вольову сферу.

Робота логопеда повинна проводитися паралельно з роботою психолога, психотерапевта, невропатолога, зі здійснення допомоги дитині в сім’ї та школі. Ставлення до дитини має бути рівним, лагідним, без травмуючи ситуацій, найменші успіхи дитини повинні схвалюватись, необхідно підтримувати віру в успіх.