- •Що виносяться на державний іспит в 2014 р. (спеціалісти спеціальності «інформатика»)
- •1. Програмування, системне програмування
- •Системнепрограмування
- •1. Мови програмування та їх класифiкацiя.
- •2. Системнепрограмування
- •2. Типи даних, скалярні та структурованi типи. Оператори; оператор присвоєння, структурнi оператори. Засоби вводу-виводу.
- •3. Структуризація програм та даних. Підпрограми, функцiї.
- •4. Динамічні структури даних. Списки, стеки, черги. Дерева, бінарні дерева. Дерева пошуку.
- •5. Поняття про функцiональне програмування, структурне програмування, об'єктно-орiєнтоване програмування.
- •6. Інструментальні засоби розробки інформаційних технологій, case-технології
- •2. Системнепрограмування
- •7. Cучасні технології програмування та тенденції їх розвитку.
- •2. Системнепрограмування
- •8. Об’єктно-орієнтоване програмування. Мова Java.
- •2. Системнепрограмування
- •9. Поняття мовного процесора. Типи мовних процесорів. Основні фази мовного процесора.
- •2. Системнепрограмування
- •10. Скінченні автомати. Методика побудови лексичного аналізатора на основі скінченного автомата.
- •2. Системнепрограмування
- •11. Синтаксичний аналіз та породжувальні граматики. Виведення в граматиці, дерево виведення. Лівостороння та правостороння стратегії виведення.
- •2. Системнепрограмування
- •12. Ll(k)-граматики. Перевірка ll(1)-умови. Побудова ll(1)-таблиці для управління синтаксичним ll(1)-аналізатором.
- •2. Системнепрограмування
- •13. Методи денотацiйної та операційної семантики. Метод семантичних підпрограм. Атрибутний метод визначення семантики програм. Семантичний терм програми.
- •2. Системнепрограмування
- •14. Машинно-орієнтовані мови програмування. Асемблери. Структура асемблера, перегляди тексту програми та відповідні бази даних.
- •2. Інформаційні технології
- •1. Уніфікована мова моделювання uml. Діаграми прецедентів
- •2. Використання діаграм послідовностей та діаграм класів при проектуванні програмних систем.
- •3. Патерни проектування
- •Класифікації патернів:
- •4. Платформа .Net Framework.
- •5. Сервісно-орієнтована архітектура
- •6. Огляд технологій j2ee. Технологія Java rmi.
- •8. Патерн Model-View-Controller у Web-проектах.
- •9. Патерн (принцип) ioc&di та його підтримка у фреймворку Spring
- •10. Проблема валідації даних у Web-проектах. Підтримка ajax.
- •3. Інформаційні мережі
- •1. Інформаційна глобальна мережа internet (написано много, выбрать главное)
- •Internet надає такі основні види послуг:
- •2. Система доменних імен глобальної мережі internet.
- •3. Система електронної пошти глобальної мережі internet.
- •4. Системи інтерактивних комунікацій глобальноїмережі internet (на прикладі Skype, icq).
- •5. Системи електронних спільнот глобальної мережі internet (на прикладі Facebook, Twiter).
- •6. Поняття універсального вказівника ресурсу. Основні типи ресурсів.
- •7. Мережі tcp/ip.Стек протоколів tcp/ip: топологічні особливості, функції рівнів.
- •8. Поняття раутінгу в мережах tcp/ip. (аккуратно, перевод через гугл транслейт!!!)
- •9. Технології, що забезпечують відмовостійкість мереж tcp/ip. (ответ не очень)
- •10.Класифікація комп’ютерних мереж.
- •11. Системи захисту інформації в глобальній мережі internet (на прикладі pgp).
- •4. Математична логіка та теорія алгоритмів, теорія програмування
- •9. Основні поняття програмування, відношення між ними. Основні програмні поняття Розвиток основних понять програмування
- •Композиції
- •11. Методи подання синтаксису мов програмування.
- •4.8.1. Нормальні форми Бекуса–Наура
- •4.8.2. Модифіковані нормальні форми Бекуса–Наура
- •4.8.3. Синтаксичні діаграми
- •Визначення основних понять формальних мов
- •4.3. Операції над формальними мовами
- •13. Неперервні відображення.Теореми про найменшу нерухому точку (Кнастер-Тарський-Кліні); теорема про неперервність оператора нерухомої точки.
- •14. Методи формальної семантики мов програмування (композиційна, натуральна, денотаційна, аксіоматична).
- •5. Штучний інтелект
3. Система електронної пошти глобальної мережі internet.
Електро́нна по́шта (англ. e-mail, або email, скорочення від electronic mail) —сервіс в інтернеті, що робить можливим обмін даними будь-якого змісту (текстові документи, аудіо-, відео-файли, архіви, програми).
Електронний лист складається із заголовків, які містять службову інформацію (про автора листа, отримувача, шлях проходження листа), які служать, умовно кажучи, конвертом, та власне вміст самого листа. За аналогією зі звичайним листом, відповідним методом можна внести в електронний лист інформацію якого-небудь іншого роду, наприклад, фотографію тощо.
Принцип дії
Нехай користувач вводить e-mail адресата та натискає кнопку «відправити».
Її поштовий клієнт форматує повідомлення в спеціальний формат та відправляє по протоколу SMTP на місцевий сервер обміну пошти (MTA), в цьому випадку smtp.a.org, її інтернет-провайдера.
Сервер обміну пошти отримує адресу призначення з даних протоколу SMTP (а не з шапки листа), в цьому випадку, це bob@b.org. Адреса скрині для отримання електронних листів це рядок localpart@exampledomain. Фрагмент перед знаком @ називають локальною частиною адреси, зазвичай, вона збігається з іменем користувача отримувача, а фрагмент після знаку @ називають доменним іменем. Сервер передачі листів використовує доменне ім'я для визначення повного доменного імені сервера обміну листами в доменній системі імен (DNS)
DNS сервер домену b.org, ns.b.org, надсилає у відповідь МХ записи в яких перелічено сервери обміну пошти цього домену, в цьому випадку mx.b.org, сервер інтернет-провайдера Боба.
smtp.a.org відправляє лист mx.b.org по протоколу SMTP, який кладе його в скриню користувача bob.
Боб натискає кнопку «отримати повідомлення» в поштовому клієнті, який отримує листи з сервера по протоколу Post Office Protocol (POP3).
4. Системи інтерактивних комунікацій глобальноїмережі internet (на прикладі Skype, icq).
Skype (укр. Скайп) — це власницьке ПЗ для інтернет-телефонії VoIP,
Користувачі Skype по суті роблять телефонні виклики і відеовиклики через їх комп'ютер використовуючи програмне забезпечення Skype і інтернет. Основа системи — безкоштовна комунікація між користувачами програмного забезпечення Skype; проте продукт також дозволяє користувачам Skype зв'язуватися з користувачами регулярної наземної лінії зв'язку і мобільних телефонів. Це програмне забезпечення зараз доступне безкоштовно і може бути завантажене з веб-вузла компанії.
Головнавідмінністьміж Skype таіншимиклієнтами VoIP є те, що Skype дієнамоделі peer-to-peer, замістьтрадиційнішоїмоделіклієнт-сервер.Довідниккористувачів Skype повністюдецентралізований і розповсюджуєтьсясередвузлів в мережі, щоозначає, щомережаможезростатидовеликихрозмірівдужелегко (напочаток 2010 — понад 500 мільйонівкористувачів[2]) безускладненьтадорогоїцентралізованоїінфраструктури.
Skype такожперенаправляєвикликичерезінші Skype у мережі, щобполегшитиобхід Symmetric NAT табрандмауерів.Протецепоміщаєдодатковийтягарнатих, хтоз'єднується з Інтернетомбез NAT, оскількиїхкомп'ютери і пропускназдатністьмережіможутьвикористовуватисящобнадсилативикликиіншихкористувачів.
Виділенняпосередницькихкомп'ютерівповністюавтоматичне, таіндивідуальнікористувачінемаютьніякоговибору, щобблокуватитакевикористанняїхресурсів.Цейфакт, однак, яснонеосвітлений і, здається, суперечитьліцензійнійугоді, якаобмежує Skype у використанні «процесора і пропускноїздатностіканалу [для] полегшеннякомунікаціїміж [користувачем] і іншимикористувачамипрограмногозабезпечення Skype» (секція 4.1).
Skype — це програмне забезпечення з закритим кодом, і має не стандартизований протокол, а приватний; що викликало підозру і потягло за собою деяку критику від розробників програмного забезпечення і користувачів.
Клієнтське APISkype відкриває мережу для розробників програмного забезпечення. SkypeAPI дозволяє іншим програмам використовувати мережу Skype, щоб отримати «whitepages» і керувати дзвінками.
Інтерфейскористувача у середовищі Windows буврозробленийна Pascal використовуючи Delphi, версія Linux буланаписанана C++, а для Mac OS на Objective-C та Cocoa. Частиниклієнтувикористовують Internet Direct (Indy) якбібліотеку з відкритимпрограмнимкодомдлякомунікаціїсокетів.
ICQ, АйСіК'ю — мережевийпротокол, якийзабезпечуємиттєвевідправленнятаотриманнятекстовихповідомлень, а такожоднойменнапрограмамиттєвогообмінуповідомленнями (клієнт), щореалізуєцейпротокол.
CQ є централізованою службою миттєвого обміну повідомленнями, що використовує протокол OSCAR. Користувач служби працює з програмою-клієнтом (т. зв. месенджер), запущеною на пристрої, з'єднаному з мережею Інтернет. Месенджер підключається до сервера. Через сервер здійснюється пошук і зв'язок з іншими клієнтами, а обмін службовими даними, повідомленнями між користувачами може здійснюватися як через сервер так і без його участі. Як і в більшості потужних мережевих систем, що обслуговують величезну кількість клієнтських запитів, цей сервер не єдиний і деякі з них є кластерами серверів.
