
- •1. Служба як соціально-правова категорія. Значення публічної служби для становлення і розвитку інститутів державної влади.
- •2. Конституційні основи формування інституту публічної служби. Правове та доктринальне визначення поняття публічної служби.
- •3. Завдання публічної служби на прикладі аналізу чинного законодавства про окремі види служби.
- •4. Посади та види посад в органах публічної влади.
- •5. Принципи реалізації публічної служби.
- •6. Державна служба як основа публічної служби.
- •7. Моделі державної служби у зарубіжних країнах.
- •8. Завдання державної служби.
- •9. Становлення та розвиток правового регулювання системи державної служби в Україні. Пов’язаність реформування і вдосконалення державної служби з іншими видами публічної служби.
- •10. Класифікація видів публічних службовців (за видами служб, за належністю до видів державної влади, за характером і обсягом владних повноважень).
- •Обмеження та заборони на публічній службі.
- •Правоверегулюванняпрофесійноїетикипублічногослужбовця.
- •Види юридичної відповідальності публічних службовців.
- •Спеціальне законодавство про окремі види публічної служби.
- •Підготовка і перепідготовка державних службовців. Підвищення кваліфікації державних службовців.
- •17.Соціально-побутові та правовігарантії як складові соціального та державного захисту публічного службовця
- •18.Службове розслідування: підстави і процедура
- •19.Правове регулювання спору, пов’язаного з проходженням публічної служби.
- •20.Особливості судових рішень у справах за позовами осіб публічної служби(по касу).
18.Службове розслідування: підстави і процедура
(Постанова КМУ «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; з 01.01.2015 – Постанова КМУ «Про затвердження порядку проведення службового розслідування»)
Службове розслідування – це комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції, з метою уточнення причин, встановлення обставин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, відповідальність за яке передбачена законодавством України, та ступеня вини особи (осіб), яка вчинила це правопорушення.
Підстави:
1) у разі невиконання або неналежного виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян;
2) у разі недодержання ними законодавства про державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства, порушення етики поведінки;
3) на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри;
4) з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного правопорушення або порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції за рішенням керівника органу, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення.
За анонімними повідомленнями, заявами та скаргами службове розслідування не проводиться.
Процедура:
Рішення щодо проведення службового розслідування приймається вищими посадовими особами України, Першим віце-прем'єр-міністром України, керівником органу державної влади (посадовою особою), що призначив на посаду особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проводитися службове розслідування, керівником органу, в якому працює зазначена особа.
Рішенням щодо проведення службового розслідування визначається голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, мета і дата початку та закінчення службового розслідування. Термін службового розслідування не може перевищувати двох місяців.
У разі потреби до проведення службового розслідування можуть залучатися вчені, працівники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками). До участі у проведенні службового розслідування не повинні залучатися посадові особи органу державної влади, якщо обставини свідчать про їх особисту заінтересованість у результатах розслідування.
Службове розслідування проводиться з відстороненням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, від виконання повноважень за посадою або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймається за поданням голови комісії з проведення службового розслідування керівником органу державної влади, в якому працює особа.
За результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються:
факти і суть звинувачень або підозри, які стали підставою для проведення службового розслідування, відомості про особу, щодо якої проводиться розслідування; заяви, клопотання, пояснення та зауваження цієї особи, обґрунтована інформація про їх відхилення чи задоволення; висновки службового розслідування, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення; обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень.
У разі прийняття рішення щодо притягнення особи до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством. У разі виявлення корупційного правопорушення комісія вносить пропозицію щодо надіслання акта службового розслідування до спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції.
Акт службового розслідування підписується членами комісії та подається на розгляд керівника органу державної влади (посадової особи), який прийняв рішення щодо проведення службового розслідування, в одному примірнику.
Перед поданням на розгляд з актом службового розслідування ознайомлюються особа, стосовно якої проведено службове розслідування, та керівник органу, в якому вона працює.
Особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повинна підписати акт службового розслідування, а у разі відмови її підписати члени комісії складають відповідний акт, який додається до акта службового розслідування.
Рішення за результатами службового розслідування може бути оскаржено особою згідно із законодавством.
Акт службового розслідування з відповідними документами зберігається в органі державної влади, якому доручено проведення службового розслідування.