- •1. Служба як соціально-правова категорія. Значення публічної служби для становлення і розвитку інститутів державної влади.
- •2. Конституційні основи формування інституту публічної служби. Правове та доктринальне визначення поняття публічної служби.
- •3. Завдання публічної служби на прикладі аналізу чинного законодавства про окремі види служби.
- •4. Посади та види посад в органах публічної влади.
- •5. Принципи реалізації публічної служби.
- •6. Державна служба як основа публічної служби.
- •7. Моделі державної служби у зарубіжних країнах.
- •8. Завдання державної служби.
- •9. Становлення та розвиток правового регулювання системи державної служби в Україні. Пов’язаність реформування і вдосконалення державної служби з іншими видами публічної служби.
- •10. Класифікація видів публічних службовців (за видами служб, за належністю до видів державної влади, за характером і обсягом владних повноважень).
- •Обмеження та заборони на публічній службі.
- •Правоверегулюванняпрофесійноїетикипублічногослужбовця.
- •Види юридичної відповідальності публічних службовців.
- •Спеціальне законодавство про окремі види публічної служби.
- •Підготовка і перепідготовка державних службовців. Підвищення кваліфікації державних службовців.
- •17.Соціально-побутові та правовігарантії як складові соціального та державного захисту публічного службовця
- •18.Службове розслідування: підстави і процедура
- •19.Правове регулювання спору, пов’язаного з проходженням публічної служби.
- •20.Особливості судових рішень у справах за позовами осіб публічної служби(по касу).
17.Соціально-побутові та правовігарантії як складові соціального та державного захисту публічного службовця
(ЗУ «Про державну службу», ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування»)
Гарантії публічного службовця – це система умов та засобів, яка використовується відповідними суб’єктами, спрямовуючись на реалізацію закріпленими за ними міжнародними правовими актами, Конституцією України, законами та підзаконними нормативними актами прав та покладених на них обов’язків.
Соціально-побутові гарантії:
1) Оплата праці.Зарплата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Джерелом формування фонду оплати праці є Державний бюджет України та інші джерела; посадових осіб місцевого самоврядування – місцевий бюджет.
2) Заохочення за сумлінн упрацю. За особливі трудові заслуги державні службовці представляються до державних нагород та присвоєння почесних звань.
3) Щорічні та додаткові відпустки. Державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу. Державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування які мають стаж роботи в органах понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів.
4) Соціально-побутове забезпечення. Державні службовці забезпечуються житлом у встановленому порядку із державного фонду. Ті, які займають посади першої - четвертої категорій, мають право на першочергове встановлення квартирних телефонів. Державні службовці та члени їх сімей, які проживають разом з ними, користуються у встановленому порядку безплатним медичним обслуговуванням у державних закладах охорони здоров'я. Цими ж закладами вони обслуговуються після виходу на пенсію.
5) Пенсійнезабезпечення і грошовадопомога. На одержання пенсії державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки 55-60 р. залежно від року народження (ст.26 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"), за наявності страхового стажу чоловіки 35 р., жінки 30 (ст.28 ЗУ), у тому числі стажу державної служби (стаж служби в органах місцевого самоврядування)не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 70 відсотків суми їх заробітної плати.
Правові гарантії публічних службовців - уся система діючих у державі правових норм, передбачених ними юридичних засобів, спрямованих на конкретизацію прав та обов’язків, визначення порядку їх реалізації, захисту:
- залежно від юридичного характеру:1) матеріальні (пов’язані з матеріальними нормами права, які на нормативному рівні у статичній формі закріплюють усю систему засобів забезпечення реалізації правового статусу публічного службовця); 2) процедурні (визначають порядок і особливості застосування матеріальних гарантій).
- залежно від методів управління: 1) ті, що засновані на переконанні; ті, що базуються на примусі.
- з точки зору наслідків, обумовлених застосуванням до службовця засобів забезпечення реалізації ним свого правового статусу: 1) позитивні (стимулювання службовця, застосування щодо нього позитивних наслідків); 2) негативні(обмеження певних прав державного службовця, покладає на нього обов’язок зазнавати певних обмежень морального, організаційного або матеріального характеру).
Основними засобами внутрішньоправового характеру, які використовуються для забезпечення реалізації адміністративно-правового статусу державного службовця, виступають:
контроль за виконанням державним службовцем покладених на нього обов’язків та реалізацією наданих йому прав;перевірка рівня професійної компетентності державного службовця;заохочення державного службовця;дисциплінарна відповідальність державного службовця.
Виділяють також організаційні гарантії: організація управління службою взагалі та управління персоналом служби зокрема, підвищення рівня професіоналізму службовців, покращення порядку просування службовців по службі.