1. Розвиток туристичної інфраструктури

Транспортна інфраструктура. Основні види транспорту — залізничний, автомобільний, морський. Усі провінції Аргентини пов'язані мережею залізниць, загальна протяжність яких становить 40,2 тис. км., але багато ліній були виведені з експлуатації. На даний час активно використовується 31,2 тис.км. залізниць. Залізниці використовуються як для вантажних, так і для пасажирських перевезень. Цей вид транспорту масово використовується жителями провінції, працюючими в Буенос-Айресі. Крім того, залізничний транспорт використовується в якості міського транспорту. Він також дозволяє робити пересадку на метро, що дозволяє в найкоротший термін досягати різних районів Буенос-Айреса

Буенос-Айрес сполучений з усіма центрами провінцій, крім Усуайї, асфальтованими автомобільними магістралями. Довжина магістральних автошляхів 37,7 тис.км. Окрім того, багато міст мають об’їзні 4-смугові автодороги. В країні налічується понад 8,5 млн. одиниць автотранспорту.

Істотну роль відіграє водний транспорт. У країні функціонують 7 великих і 30 дрібних портів. Одним з найбільших портів Латинської Америки залишається Буенос-Айрес, через який здійснюється 4/5 всіх океанських перевезень. Тоннаж морського торговельного флоту становить понад 2,5 млн брутто-реєстрових тонн. Морським шляхом до Аргентини потрапляють більшість імпортованих продуктів.  

Внутрішні і міжнародні повітряні перевезення здійснюються переважно національною авіакомпанією "Aerolineas argentinas", яку певний час контролювала іспанська компанія "Iberia airlines", але потім була ренаціоналізована. Основний центр повітряного сполучення — столиця країни.

На території Великого Буенос-Айреса кілька аеропортів - п'ять військових і два цивільних. Найбільш відомі з них Міжнародний аеропорт імені міністра Пістаріні, також відомий під назвою « Есейса » розташований в 35 кілометрах від міста, в містечку Есейса і аеропорт « Хорхе Ньюбері » розташований в районі Палермо. З аеропорту « Есейса » відбуваються рейси в Південну Америку, Північну Америку, Європу, Африку, Азію і Австралію. З аеропорту « Хорхе Ньюбері » відбуваються внутрішні рейси, а також міжнародні рейси в Парагвай , Чилі , Бразилію і Уругвай .

З України дістатися до Аргентини не проблема. Прямими рейсами Буенос-Айрес не пов'язаний з Києвом, тому необхідно робити пересадку в Лондоні чи Парижі. Безпосередньо літають «BRITISH AIRWAYS» або «AIR FRANCE».

Адміністрація Буенос-Айреса заохочує використання велосипеда як засобу екологічного транспорту. Для цього побудована мережа велосипедних доріжок, які інтегровані в вуличний рух, вони з'єднують основні точки міста. Існує безкоштовний прокат велосипедів.

Громадський транспорт. Одним з найбільш розвинених видів громадського транспорту є «колектива » - міський автобус, що нараховує 135 маршрутів. Колектива дозволяє добратися не тільки в різні частини міста, а й в сусідню провінцію.

Метрополітен Буенос- Айреса (субте) активно розвивається. На сьогоднішній день в експлуатацію введено шість ліній , довжина найдовшою з яких (Лінія A) складає 10,7 км .

Засоби розміщення. Беручи до уваги площу країни зрозуміло, чому Аргентина входить в десятку лідерів щодо кількості готельних номерів (0,15 млн номерів).

Готелі в Аргентині характеризуються чудовим рівнем сервісу, а також комфортними номерами, до того ж вартість готелів відрізняється, це надає шанс вибрати собі готель в Аргентині на власний смак та гаманець. Можна швидко підшукати як дешеві готелі, так і п'ятизіркові фешенебельні готелі з високою якістю обслуговування. Майже завжди навіть дешеві готелі Аргентини здатні здивувати високим рівнем якості і атмосферою, а лояльний склад працівників готелів залишить для гостей лише приємні спогади від перебування в Аргентині.

Готелів, що працюють за системою «все включено» в країні мало, в основному готелі пропонують або сніданки, або напівпансіон.. Зустрічаються як двухштирькові розетки, так і трьохштиркові. Перехідники краще брати з собою.

Найвідоміший з готелів - «Меріотт Плаза». Marriott Plaza — готель, заснований 1909 року. Вважається історичним пам'ятником і першим хмарочосом Буенос-Айреса. Має вихід до історичної площі Сан-Мартіна. Розташований на вулиці Флорида, відомої своїми магазинами і бутиками. Відкриття відбулося 15 липня 1909 року. На церемонії були присутні аргентинські високопосадовці і бізнесмени, зокрема президент Хосе Фігероа Алькорта. Готель швидко отримав міжнародне визнання і вважався першим розкішним готелем Південної Америки. Він мав усі вигоди, рідкісні для тієї епохи, зокрема телефон, ліфти фірми Otis, гарячу і холодну воду, гардеробні кімнати, сад на даху, ескалатор, центральне опалення. У готелі зупинялися: Лучано Паваротті, Луї Армстронг, Волт Дісней, Софі Лорен, Катрін Денев, Енріко Карузо, Джоан Кроуфорд, Індіра Ганді, Фарах Пехлеві, Теодор Рузвельт. (Додаток С)

Крім іншого, в Аргентині є розгалужена мережа хостелів. Ціни в них нижчі готельних на €30-50, але й комфорту, звичайно, менше.

Громадське харчування. Аргентинська кухня відзначається значним впливом європейської кухні. Вона поєднує риси італійської та іспанської, індіанських страв, африканської та креольської кухні. Основу аргентинської кухні складають страви з яловичини і вино, а також продукти, які є відносно дешевими у цій країні. Типовими аргентинськими стравами і напоями є:

• Асадо — м'ясо, смажене на вогні

• Мате — чай з гостролиста парагвайського

• Дульсе-де-лече — десерт, схожий на варену згущенку

• Альфахори — пироги, начинений дульсе-де-лече і политі шоколадом

• Локро — страва з маїсу, гарбуза, квасолі

З огляду на гастрономічні уподобання населення, територію Аргентини можна поділити на чотири частини:

• північний захід

• північний схід

• центр

• південь

Північний захід

Через те що північно-західна частина Аргентини була менш піддана впливу емігрантів, вона зберегла древні доіспанські традиції. Саме тому у раціоні досі відіграють значну роль традиційні маїс, картопля, перець, плоди рожкового дерева (ісп. taco) та ятоба.

Північний схід

Північно-східна зона відзначена значним впливом індіанців гуарані. Основними продуктами харчування тут є маніок, рис, прісноводна риба, якою повніють ріки Парана й Уругвай, та напій мате.

Центр

Центральний регіон зазнав значного впливу європейської культури, особливо італійців та іспанців. Зараз майже нічого не залишилося від традиційної кухні гаучо, окрім асадо, дульсе де лече, локро, мате, млинців, пиріжків та рисової каші з молоком.