1. Олія соняшникова

Соняшникова олія — жирна рослинна олія, що отримується з насіння соняшнику.

Соняшникова олія — одна з найважливіших рослинних олій, що має велике народно-господарське значення. У кулінарії застосовується для жаріння і для заправки|заправляння| салатів. З|із| неї виготовляють маргарин і кулінарні жири|. Соняшникова олія застосовується при виготовленні консервів, а також в миловарінні і лакофарбній промисловості. Соняшникова олія входить до складу різних мазей.

Сира соняшникова олія має приємний запах і смак. Щільність при 10 °C 920—927 кг/м³, температура застигання від —16 до —19 °С, кінематична в'язкість при 20 °C 60,6·10^-6 м²/сек.

Вміст жирних кислот в соняшниковій олії (у %): стеаринова 1,6—4,6, пальмітинова 3,5—6,4, міристинова| до 0,1, арахінова| 0,7—0,9, олеїнова 24—40, линолева| 46—62, линоленова| до 1. Середня молекулярна маса жирних кислот 275—286. Вміст|зміст| фосфатидів|, токоферолів| і воску залежить від способу одержання|видобування| і обробки масла|мастила|, змінюючись в широких межах.

Для дослідів використовувалась олія соняшникова рафінована дезодорована виморожена марки «П».

Таблиця 2.1 — Органолептичні та фізико-хімічні показники олії соняшникової рафінованої дезодорованої вимороженої марки «П» згідно ДСТУ 4492:2005

Назва показника	Характеристика показників олії рафінованої дезодорованої вимороженої марки «П»	Метод випробовування
Прозорість	Прозора без осаду	ГОСТ 5472
Смак та запах	Смак знеособленої олії, без запаху	ГОСТ 5472
Колірне число, мг йоду, не більше ніж	10	ГОСТ 5477
Кислотне число, мг КОН/г , не більше ніж — свіжовиробленої олії — наприкінці терміну зберігання	0,25 0,60	ДСТУ 4350 ГОСТ 5476
Пероксидне число, ½О ммоль/кг, не більше ніж — під час випуску з підприємства — наприкінці терміну зберігання	2,0 10,0	ДСТУ ISO 3960 ГОСТ 26593
Масова частка фосфоровмісних речовин, % — у перерахунку на стеароолеолецитин — у перерахунку на Р2О5	Відсутність Відсутність	ГОСТ 7824
Масова частка нежирових домішок, %	Відсутність	ДСТУ ISO 663 ГОСТ 5481
Масова частка вологи та летких речовин, %, не більше ніж	0,10	ДСТУ ISO 662 ГОСТ 11812
Віск та воскоподібні речовини	Відсутність	ДСТУ 4492:2005
Мило (якісна проба)	Відсутність	ГОСТ 5480
Температура спалаху олії екстракційної, оС, не нижче ніж	234	ГОСТ 9287
Ступінь прозорості, фем, не більше ніж	15	ГОСТ 5472

2.1.222 Изопропиловый спирт, пропанол-2 (2-пропанол), изопропанол, диметилкарбинол, ИПС — простейший вторичный одноатомный спирт алифатического ряда. Существует изомер изопропанола — пропанол-1. Принадлежит к веществам 3-го класса опасности (умеренно опасные вещества) по степени воздействия на организм, обладает наркотическим действием. Граница ПДК для паров изопропанола в воздухе составляет 10 мг/м³. Отравление изопропиловым спиртом возникает в результате вдыхания паров, содержащих концентрацию, превышающую ПДК, кумулятивными свойствами не обладает^[1]. Потребление внутрь уже в небольших дозах вызывает отравление. Широко используется как технический спирт в средствах для чистки стёкол, оргтехники и т. п. и как растворитель в промышленности.

Свойства[править | править исходный текст]

Химические свойства[править | править исходный текст]

Химическая формула (рациональная) изопропилового спирта: CH₃CH(OH)CH₃.

Изопропанол обладает свойствами вторичных спиртов жирного ряда, в том числе образует простые и сложные эфиры. Гидроксильная группа может быть вытеснена представителями ряда галогенов. С ароматическими соединениями изопропиловый спирт конденсируется с образованием производных, таких как изопропилбензол и изопропилтолуол. В изопропаноле хорошо растворяются многие эфирные масла, алкалоиды, некоторые синтетические смолы и другие химические соединения. При дегидрировании превращается в ацетон.^[2]

Реагирует с сильными окислителями. Агрессивен в отношении некоторых видов пластика и резины.