2. Види науково-популярних видань. Концепція їх створення

У книгознавстві немає однозначного думки про класифікацію науково-популярних видань. Точніше сказати, види науково-популярних видань не розглядаються взагалі. Автори найчастіше уникають цього питання, говорячи про науково-популярну літературу взагалі, а не про книгу. Там, де все-таки йдеться про науково-популярну книгу, за основу класифікації беруться лише одна-дві якісь її функції. Наприклад, пропонуються такі види науково-популярної книги: пізнавальна, інформаційна; для дітей виділяють науково-популярні та науково-художні видання.

Мало або майже нічого не пишуть про твори науково-популярного жанру. Основним джерелом, яке подає первинну інформацію з цього питання, і на яке зазвичай посилаються, можна назвати статтю Е. А. Лазаревич “Деякі питання редагування науково-популярної літератури”.

За відомим визначенням Державного стандарту, видання – це документ, призначений для розповсюдження інформації, що міститься в ньому. Видання служить тому, щоб створити умови й забезпечити ефективне використання твору читачем. Науково-популярний твір містить відомості про досягнення науки, техніки, культури, мистецтва, про шляхи та методи їх отримання, про самих учених (дослідників) і служить меті розповсюдження цих відомостей у формі, що забезпечує їх сприйняття й засвоєння читачами найрізноманітнішого рівня освіти, професійної підготовки, віку.

При підготовці науково-популярного видання редактор враховує, що сьогодні читач одержує інформацію з усіх засобів пропаганди та має високий освітній рівень. При цьому популярна книга про науку не може і не повинна замінювати ні підручник, ні інструкцію.

У числі науково-популярних творів є такі, що можуть належати до того ж жанру, що й наукові твори. Це монографія та стаття. На основі жанру науково-популярної монографії створюється видання, яке називається науково-популярною монографією. Як у будь-якій монографії, в ній повинні бути висловлені відомості з однієї проблеми, теми. Це, наприклад, яке-небудь відкриття, винахід, створення теорії, проблема наукового пошуку, проблема становлення і розвитку науки й ін. Одним із прикладів науково-популярної монографії можна вважати книгу академіка В. А. Кириліна “Сторінки історії науки і техніки”, видану видавництвом “Наука” в 1986 р. в серії “Наука. Світогляд. Життя”.

У монографії висвітлено надзвичайно широке коло питань з історії розвитку науки і техніки від Стародавнього світу до нашого часу, від натурфілософії та ранньої атомістики до квантової електроніки й космічного проміння. У ній виділено основні віхи історії багатьох найважливіших напрямів науки і техніки, коротко охарактеризовані (або тільки названі) головні творці цих напрямів, зазначені найважливіші етапи їх розвитку.

Очевидно, що поряд із такою монографією можуть бути монографії, присвячені окремим, вузьким напрямам в області науки й техніки, окремим проблемам та темам. А де розвиток науки, вирішення наукових проблем, там і дослідники, вчені, їхня творча наукова діяльність, їхня наукова біографія. Е. А. Лазаревич називає біографії серед основних науково-популярних творів. Якщо переходити до розгляду процесу редакторської підготовки та створення на його основі видання, то постає питання: яким може бути це видання? За характером інформації і складу основного тексту воно має необхідні ознаки монографії.

У біографічному творі висвітлюється життя ученого, показується формування його світогляду, дається характеристика його внеску в науку. Біографії вчених у науково-популярному значенні привабливі тим, що в них інколи показано наукові досягнення в тих галузях пізнавальної діяльності, якими займався вчений. Іноді це стосується якого-небудь одного наукового напряму, який учений підтримував протягом всього свого творчого життя, як, наприклад, І. П. Павлов. У біографії вченого разом із основним науковим напрямом можуть бути представлені наукові результати, одержані в інших сферах науки. Так, якщо взяти для прикладу біографію О. Д. Сахарова, то виявляється, що вона багата описами великих наукових досягнень і не тільки в ядерній енергетиці. У середині 1960-х років О. Д. Сахаров перебував у сяйві своєї слави, бувши лауреатом Нобелівської та інших премій, маючи три золоті зірки Героя праці, звання академіка й ін. Крім того, йому належать визнані науковим світом дослідження космічного проміння, космології – науки про походження та еволюцію Всесвіту, а також у галузі фізики елементарних частинок.

Показова й біографічна монографія, присвячена А. Ейнштейну. У ній життєвий шлях, світогляд і творчість ученого розглядаються у світлі новітніх тенденцій науки. При такому освітленні виразніше видно внутрішній зв’язок між фізичними концепціями Ейнштейна, його філософськими поглядами, суспільними ідеями, моральними принципами, психологією творчості та естетичними уподобаннями. Разом із тим такий підхід дозволяє оцінити глибину пов’язаного з ім’ям Ейнштейна перевороту в уявленнях про простір, час, рух і речовину, а також зрозуміти особливості науки ХХ століття.

Свого роду науково-популярною біографічною монографією є видання, в якому темою є подорож ученого з науковою метою. Тут, так само, як і в біографічних науково-популярних виданнях, розглянутих вище, йдеться про біографію та наукові пошуки вченого, про дослідження країн і материків, природи й населення. У наукових експедиціях або поодинці вчені роблять географічні відкриття, збирають цінні колекції рослин і тварин, складають їх описи. Відомим ученим, чия біографія пов’язана з подорожами, був російський етнограф Н. Н. Міклухо-Маклай, який вивчав корінне населення Південно-Східної Азії, Австралії, Океанії, зокрема папуасів Нової Гвінеї. Кожному школяру відоме ім’я російського мандрівника Н. М. Пржевальського – великого вченого, дослідника Центральної Азії.

Науково-популярні видання про подорожі за характером інформації мають найбезпосередніше відношення до монографії. Те ж можна сказати про їх проблему, напрям, тему і характер тексту.

Таким чином, науково-популярна монографія може мати ряд різновидів:

1) монографія, проблемою або темою якої є наукове досягнення в одній, конкретній галузі науки (за ідеєю З. І. Вавілова);

2) монографія, що охоплює широкий круг проблем і напрямів у науці або певний період її розвитку та має ретроспективно-аналітичний характер (приклад – монографія В. А. Кирілліна “Сторінки науки і техніки”);

3) науково-біографічна монографія, темою якої є творча біографія ученого;

4) науково-біографічна монографія, присвячена науковій подорожі.

Під час створення науково-популярного видання можливі редакторські пошуки і вирішення, а також використання засобів і прийомів, що відрізняються новизною та ефективністю дії на читача. У такому значенні науково-популярне видання надає редактору більше свободи, ніж інші види видань, починаючи з розробки концепції. Загалом в її основі цієї концепції мають бути всі типологічні ознаки, які характеризують науково-популярне видання. Проте, як бачимо, такі ознаки, як цільове призначення та функціональні властивості, що належать до цього поняття, а також читацька адреса, мають широкі діапазони. Тому від редактора вимагається враховувати характер інформації (конкретний зміст) видання, конкретизувати, якому читачеві воно адресується і яка мета перед книгою ставиться. Задум видання важливо погоджувати з автором ще на етапі оцінки плану-проспекту. В тому випадку, коли автор пропонує ініціативний рукопис, задум оцінюється на етапі складання редакційного висновку на авторський оригінал.

У редактора може бути власний задум, що народжується внаслідок вивчення читацького попиту або з урахуванням, наприклад, того, які теми підлягають вивченню в школі. Тоді до часу засвоєння учнями навчального матеріалу добре було б подати їм відповідне науково-популярне видання.

Під час формування концепції видання (розробки видавничого проекту) редактору слід звертати особливу увагу на специфіку читацької адреси науково-популярної книги, яка багато в чому є розмитою, особливо в її середній частині, та обмеженою, з одного боку, читачем-школярем, з іншою – читачем-фахівцем. Дуже важливо також пам’ятати, що у читацьких груп, близьких за окремими ознаками, можуть сильно розрізнятися пізнавальні інтереси.