- •1.1.Основні законодавчі документи з охорони праці.
- •1.2. Відповідальність за порушення з оп
- •1.3. Обов’язки роботодавця з оп, Обов’язки працюючих з оп.
- •1.4. Охорона праці жінок та неповнолітніх.
- •1.5. Державний нагляд за оп. Громадський та відомчий контроль за оп.
- •1.6. Навчання з оп. Види інструктажів
- •1.7. Причини нещасних випадків
- •1.8. Відшкодування сім’ї загиблого від нещасного випадку. Відшкодування потерпілому в результаті нещасного випадку.
- •1.9. Система управління оп на підприємстві
- •1.10. Розслідування та облік нещасних випадків та професійних захворювань.
- •2.1. Вимоги до повітря робочої зони.
- •2.3. Освітлення виробничих приміщень, розрахунок електричного і природного освітлень.
- •2.2. Вентиляція виробничих приміщень. Розрахунок механічної вентиляції.
- •2.4. Санітарна класифікація виробництв та технологічних процесів.
- •3.1. Основні поняття про процес горіння
- •3.3. Температура спалаху та загорання рідин. Температура само загорання горючих сумішей.
- •3.4. Концентраційні межі розповсюдження полум’я.
- •3.26. Безпечна експлуатація балонів, бочок, цистерн із стисненим, зрідженим та адсорбованими газами.
- •3.32. Типові схеми включення людини в електромережу.
- •3.33. Класифікація приміщень по електробезпеці.
- •3.35. Захисне заземлення та захисне занулення електроустановки як засіб захисту людини від уражень електричним струмом.
- •3.36. Перша (долікарська) допомога людині, яка потрапила під дію електричного струму.
- •4.6. Протипожежне водопостачання.
- •4.7. Пожежна сигналізація і зв’язок
- •4.8Установки автоматичного пожежогасіння
- •4.1. Організація пожежної охорони в Ураїні.
3.36. Перша (долікарська) допомога людині, яка потрапила під дію електричного струму.
Перша допомога при електротравмі - негайне звільнення потерпілого від контакту з електричним струмом. Робити це треба вельми обережно, з дотриманням правил безпеки, щоб "не підключитись" до електричного ланцюга і не наразитись на дію струму. Краще, якщо це можливо, відключити рубильник або вимикач. Якщо вони несправні, то слід перерубати або перекусити кусачками електричні проводи, але обов'язково кожний окремо, щоб уникнути короткого замикання. Потерпілого не можна брати за відкриті частини тіла, поки він знаходиться під дією струму.
Перша допомога потерпілому, який знаходиться в стані клінічної смерті, повинна надаватись негайно і безперервно - безпосередньо на місці події, під час транспортування, до вступу потерпілого в лікарню. Необхідно проводити штучне дихання “рот в рот" або “з рота в ніс" та непрямий масаж серця.
Надаючи першу допомогу хворим з електричними опіками, треба обробити опіки одеколоном, накласти стерильні пов’язки, провести транспортну іммобілізацію (знерухомлення). Переправляють їх в стаціонар завжди в лежачому стані, не дивлячись на, здавалось би, задовільний стан.
4.6. Протипожежне водопостачання.
Протипожежне водопостачання — це комплекс інженерно-технічних пристроїв, що виконують важливу роль у забезпеченні пожежної безпеки.
Пожежне водопостачання — це таке, коли вода подається цілодобово і в такій кількості, що зможе забезпечити гасіння можливої зовнішньої або внутрішньої пожежі на промислових об'єктах.
Водопроводи бувають:
господарсько-протипожежними;
виробничо-протипожежними;
протипожежними.
Водопроводи бувають двох типів:
високого тиску;
низького тиску.
В нормативних документах (БніП) визначені ті умови, за яких влаштування водопроводів протипожежного призначення у будівлях є обов'язковим.
У виробничих будівлях протипожежне водопостачання необхідно в усіх випадках, за винятком:
будівель І і ІІ ступенів вогнестійкості з приміщеннями категорії Г і Д;
будівель ІІ ступеня вогнестійкості з приміщеннями категорії Г і Д, якщо об'єм їх не перевищує 1000м3.
Розрахункові витрати води на роботу внутрішніх пожежних кранів-комплектів беруть з умови продуктивності одного струменя не менше 2,5л/с. Тривалість гасіння пожежі у розрахунках — три години.
Відстань між внутрішніми кранами-комплектами залежить від довжини пожежного рукава, дальності струменя води, кількості необхідних пожежних струменів та розміщення технологічного обладнання. Розміщення пожежних кранів-комплектів має бути таким, щоб гарантувати зрошення кожної точки приміщення.
Водопровідна мережа на території підприємства обладнується пожежними гідрантами, від яких забирається вода для внутрішнього і зовнішнього гасіння пожежі. Гідранти прокладаються уздовж доріг та проїздів на відстані не дальше 50м один від одного і не дальше, як за 5м від стін будівлі. На стіні будівлі, де розміщено гідрант, має бути відповідний вказівник.
Якщо від міського водопроводу неможливо отримати необхідної кількісті води для гасіння пожежі, тоді будують резервуари, що містять недоторканий протипожежний запас води, розрахований на гасіння упродовж 3 годин.
Максимальний термін відновлення недоторканого протипожежного запасу води на підприємствах з будівлями категорії А, Б і В — 24 год., а на підприємствах категорії Г і Д — 36 год.