- •1.Великі географічні відкриття. Їх вплив на формування нових суспільно-економічних відносин.
- •2.Збірник законів царя Хаммурапі як історичне джерело.
- •3.Англійська буржуазна революція хvіі ст. Характер, рушійні сили історичне значення.
- •4.Ахеменідський Іран за Дарія і.
- •5.Реформи Ехнатона у Стародавньому Єгипті.
- •6. Утворення Московської централізованої держави (друга половина XIII – перша третина XVI ст.)
- •7.Соціально-економічний та політичний лад Стародавньої Греції за «Ілліадою» та «Одіссеєю».
- •8.Велика Французька буржуазна революція XVIII ст.
- •9.Причини, характер та перебіг греко-перських війн.
- •10. Громадянська війна в сша. Причини. Наслідки.
- •11.Характеристика джерел з історії давніх слов'ян.
- •12. «Велика депресія» 1929-1933 рр. В сша. «Новий курс» ф.Д. Рузвельта.
- •13.Порівняльна характеристика Афінської демократії та Спартанської олігархії як політичних систем.
- •14.Революції 1848-1849 рр. В Європі. Загальні закономірності та особливості.
- •15.Причини, характер та етапи походу Олександра Македонського на Схід.
- •16.Громадянська війна у Франції. Паризька Комуна та її законодавча діяльність.
- •17.Боротьба плебеїв і патриціїв у Стародавньому Римі.
- •18.Англія кінця XVIII-середини XIX ст. Виникнення та етапи чартистського руху.
- •19.Франко-пруська війна 1870-1871 рр. Об'єднання Німеччини. Імперська Конституція 1871 р.
- •Об'єднання Німеччини. Конституція 1871 року
- •20.Білоруські землі у IX – першій половині XVI ст.
- •21.Боротьба Риму з Карфагеном за панування в Західному Середземномор'ї. Пунічні війни.
- •22.Причини розпаду Югославії. Міжетнічна війна 1990-х років та її наслідки.
- •23.Соціально-економічний та політичний розвиток Російської Федерації у 90-х рр. Хх – на початку ххі ст.
- •24.Утворення та розвиток феодальної монархії в Чехії (IX-XIV ст.).
- •25.Реформи братів Гракхів.
- •26.Наслідки Першої світової війни та розвиток сша в перші повоєнні роки. Сша в роки «проспериті» (20-ті роки хх ст.).
- •27.Реформація та контрреформація в Європі. Основні причини Реформації
- •Початок Реформації
- •Селянська війна у Німеччині
- •Зародження протестантизму і укладання миру
- •Реформація у Швейцарії
- •Контрреформація
- •28.Соціально-економічний та політичний розвиток Фінікії.
- •29.Загострення соціально-політичної боротьби в Римській республіці в і ст. До н.Е.
- •Диктатура Юлія Цезаря.
- •Утворення Римської імперії
- •30.Соціально-економічний і політичний розвиток Польщі та Чехословаччини у другій половині 1940-х – 1980-х роках.
- •31.Англійські колоніальні захоплення в Індії у др.Пол. XVIII ст.
- •32.Проблема періодизації середньовіччя.
- •33.Сутність понять «середні віки» та «феодалізм».
- •34. Середньовічне місто: теорії походження; комунальні рухи та цехи.
- •35.Виникнення та етапи чартистського руху в Англії.
- •36.Рухи опору в слов'янських країнах в роки Другої світової війни.
- •37.Франкська імперія Меровінгів та Каролінгів.
- •Період Меровінгів
- •Період Каролінгів
- •38.Політичний розвиток слов'янських держав у міжвоєнний період (1920-1930-ті роки).
- •39.Візантійська імперія в середні віки.
- •40.Участь слов'янських народів у Першій світовій війні.
- •41.Роль християнської церкви в середні віки.
- •42.Соціално-економічний та політичний розвиток Речі Посполитої.
- •43.Особливості становлення та розвитку державності Болгарії і Сербії у добу середньовіччя.
- •44.Соціально-економічний і політичний розвиток Італії (1918-1945 рр.).
- •45.Головні риси соціально-економічного розвитку та суспільно-політичного устрою Османської імперії в період Нового часу.
- •46.Демократична революція в Іспанії (1931-1939рр.).
- •47.Хрестові походи в історії європейської цивілізації.
- •Причини невдач та наслідки хрестових походів
- •48.Друга світова війна (1939-1945 рр.), її підсумки та уроки.
- •49. Норманське завоювання Англії та його наслідки. Книга Страшного суду.
- •50. Сша у 80-ті роки XX ст. «Програма оздоровлення» адміністрації р.Рейгана.
- •51. Столітня війна та її наслідки. Столітня війна між Англіє та Францією – найбільш тривалий в історії минулого військово-політичний конфлікт
- •52. Внутрішня і зовнішня політика м.Тетчер (1979-1990 р.)
- •53. Німеччина в епоху Середньовіччя.
- •54. П’ята республіка у Франції. Внутрішня і зовнішня політика ш. Де Голля.
- •55. Наслідки Першої світової війни для Африканського континенту. Панафриканський рух.
- •56. Здійснення господарських реформ та створення соціальної ринкової економіки в Німеччині. Німецьке «економічне диво» та його результати.
- •Грошова та економічна реформи
- •57. Італія в епоху середніх віків.
- •58.Кардинальні зміни в системі міжнародних відносин у світі наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •Зустрічі "нагорі". Перші кроки на шляху роззброєння
- •Крах комунізму в Східній Європі. Розпад срср
- •Посткомуністичний світ. Нові горизонти міжнародного співробітництва
- •Поглиблення Інтеграційних процесів у Європі та світі
- •59. Наука, культура та мистецтво середньовіччя.
- •60. Головні тенденції економічного розвитку Японії у др. Пол. XX ст. «Японське економічне диво».
- •61.Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з історії.
- •62.Поняття та сутність методики викладання історії.
- •63.Зміст шкільної історичної освіти(навчальний план і програма середньої школи).
- •64. Методика формування пізнавальних умінь та навичок.
- •65.Проблема диференційованого підходу до учнів у навчанні історії.
- •66. Нестандартні уроки історії.
- •67.Вимоги до вчителя історії
- •68.Підготовка вчителя до уроку історії.
- •69.Типи і структура сучасного уроку історії.
- •70. Охарактеризуйте принципи та форми перевірки результатів навчальння історії.
- •71. Гра на уроці історії.
- •72. Форми навчальних занять з історії (лекція, семінар).
- •73. Принципи викладання історії.
- •74.Методи навчання історії, їх класифікація.
- •75.Методика використання технічних засобів навчання на уроках історії.
- •76. Словесні методи навчання.
- •77.Методика роботи з історичним документом.
- •78. Класифікація видів бесіди.
- •79.Методика використання наочності у навчанні історії.
- •80. Кабінет історії.
- •81.Методика використання історичних карт на уроках історії.
- •82.Методика використання на уроці шкільного підручника історії.
- •83.Інноваційні технології у викладанні історії.
- •84.Вимоги до сучасного шкільного підручника історії.
- •1) Підручник повинен:
- •2) Сучасний підручник має бути орієнтований ,на:
- •85. Інтерактивне навчання історії.
- •86. Класифікація методів навчання.
- •87.Основні моделі навчання історії.
- •88. Структура інтерактивного уроку.
- •89. Групові форми роботи на уроках історії.
- •90.Характеристика основних моделей навчання історії.
49. Норманське завоювання Англії та його наслідки. Книга Страшного суду.
У боротьбі проти данців англосаксам допомагало герцогство Нормандія, що існувало на узбережжі Північної Франції. Воно було засноване 911 р. на землях, захоплених у Французькому королівстві норманським ватажком герцогом Ролланом. Нормани (французи називали їх нормандцями) прийняли християнство, засвоїли французьку мову і перетворили свої володіння у найсильніше герцогство на півночі Франції.
У 1066 р., скориставшися смертю короля Англії, герцог Нормандії Вільгельм вирішив захопити англійський престол. Приводом до завоювання став заповіт англосакського короля, якому нормандський герцог доводився родичем. У ньому йшлося про те, що Вільгельм — спадкоємець англійського престолу. Папа римський Александр ІІ, намагаючись підкорити своєму впливові англійську церкву, дав благословення Вільгельмові. Восени 1066 р. велика армія герцога вторглася до Англії.
14 жовтня 1066 р. Вільгельм розбив англійську армію на чолі з новим королем Гарольдом у битві під Гастінгсом. Король Гарольд загинув у бою. Армія нормандського герцога вступила до Лондона, де 25 грудня 1066 р. він став новим королем Англії під іменем Вільгельма І Завойовника (1066 – 1087 рр.).
Англосакська знать, що не визнала владу нового короля, утратила свої володіння. Їх отримали французько-нормандські загарбники. Сам король став найбільшим землевласником у країні та надавав землі своїм прибічникам — баронам. Замінив він на своїх прибічників і єпископат англійської церкви.
Король і барони вкрили всю Англію кам’яними замками. У самому Лондоні, на березі Темзи, було побудовано похмурий королівський замок Тауер, що став символом влади нових володарів країни.
Величезне значення для Англії мав проведений за наказом короля 1086 р. перепис населення. Складені під час перепису списки населення отримали назву «Книга Страшного суду», оскільки деякі вважали, що коли прийде Христос, він судитиме людей за такою самою книгою. Насправді метою перепису було з'ясувати, скільки платників податків існує в країні. Багатьох селян, які до нормандського завоювання були вільними, записали до «Книги Страшного суду» як залежних. «Нормандським рабством» назвали епоху Вільгельма І Завойовника англійські селяни.
Робилося це не як данину моді і не для хвастощів новоявленого короля, а для того, щоб мати правильне уявлення про майно кожного і - стягувати податки.
Процес створення книги описаний в англо-саксонської хроніці: в 1086 році Вільгельм послав своїх людей по всій Англії, в кожне графство, щоб виявити, чим володів кожен житель, скільки було в нього худоби, скільки грошей коштувало його майно, записати все це і доставити королю. Фактично, це був перепис населення разом із складанням земельного кадастру.
Землю не просто брали на облік в цілому, а розмежовували: скільки ріллі, луків, пасовищ, лісів. До реєстру вносили ставки, в яких розводили або хоча б просто ловили рибу, млини - все, що приносило дохід.
Перед прибуттям королівських посланців в кожному графстві було створено комісію, щоб зібрати і обробити потрібну інформацію. Вона складалася з шерифа, місцевого землевласника, священика і декількох людей простіше. Крім того, що комісія зміряла земельні угіддя, вона увійшла у кожний дім і переписала все майно. Всі розпитування велися по-англійськи, але записи на латині - офіційною мовою всієї середньовічної Європи. У комісії був хоча б одна людина, добре володів обома мовами.
Селяни дуже боялися цього перепису. В цей час виникла прислів'я, що від королівських чиновників нічого не сховаєш - як і від Божого ока в день Страшного суду. Можливо, тому ця, загалом-то, господарська книга увійшла в історію під такою назвою - Книга Страшного суду.
Спокій у завойованій Англії Вільгельм забезпечив жорстокими заходами. За вбивство нормандця король установив спільну відповідальність усіх мешканців села або цілої місцевості, де це сталося.
По деякім часі у країні запанував мир: припинилися данські набіги та усобиці знаті. Зміцненню королівської влади сприяло те, що Вільгельм установив порядок, за яким усі васали підкорялися не лише своїм сеньйорам, а й королю. На вимогу короля кожен рицар, незалежно від того, чиїм васалом він був, повинен був нести службу в королівському війську. Перетворення, що їх розпочав Вільгельм І, посилили королівську владу і перетворили Англію в централізовану державу.
Вільгельм І створив міцний апарат управління своєю державою. Країна поділялася на графства, на чолі яких стояли шерифи, призначені королем. Шерифи відповідали за збір податків до королівської скарбниці, провадили судочинство і управляли графствами від імені короля.
Зміцнення королівської влади і припинення усобиць у країні сприяло зростанню міст, розвиткові торгівлі. На великий торговельний центр Англії перетворився Лондон. Англійські купці стали розвивати торгівлю з Нормандією і Фландрією. Вони продавали вовну, яка поступово перетворювалась у головний предмет англійської зовнішньої торгівлі.
Політику започатковану Вільгельмом І, продовжив його молодший син Генріх І (1100 – 1135 рр.). За його правління велику роль в управлінні країною стала відігравати постійна Королівська рада. До неї входили вищі посадові особи держави — королівський скарбник, керівник канцелярії, судді та вірні королю представники знаті. Вищою судовою інстанцією у країні став постійно діючий Суд королівської лави. За дорученням короля судді їздили графствами і розбирали там судові справи. Було створено й казначейство, що називалося Палатою шахової дошки і відповідало за надходження податків.
Таку чудернацьку назву англійське казначейство дістало завдяки системі підрахунку грошей. Великі столи в палаті було переділено лініями на смуги. На них в особливому порядку розкладалися і пересувалися стовпчики монет. Така система нагадувала гру в шахи, звідки і виникла назва палати. Отже, внаслідок нормандського завоювання в Англії посилилася королівська влада і почалося становлення централізованої держави.