- •1.Великі географічні відкриття. Їх вплив на формування нових суспільно-економічних відносин.
- •2.Збірник законів царя Хаммурапі як історичне джерело.
- •3.Англійська буржуазна революція хvіі ст. Характер, рушійні сили історичне значення.
- •4.Ахеменідський Іран за Дарія і.
- •5.Реформи Ехнатона у Стародавньому Єгипті.
- •6. Утворення Московської централізованої держави (друга половина XIII – перша третина XVI ст.)
- •7.Соціально-економічний та політичний лад Стародавньої Греції за «Ілліадою» та «Одіссеєю».
- •8.Велика Французька буржуазна революція XVIII ст.
- •9.Причини, характер та перебіг греко-перських війн.
- •10. Громадянська війна в сша. Причини. Наслідки.
- •11.Характеристика джерел з історії давніх слов'ян.
- •12. «Велика депресія» 1929-1933 рр. В сша. «Новий курс» ф.Д. Рузвельта.
- •13.Порівняльна характеристика Афінської демократії та Спартанської олігархії як політичних систем.
- •14.Революції 1848-1849 рр. В Європі. Загальні закономірності та особливості.
- •15.Причини, характер та етапи походу Олександра Македонського на Схід.
- •16.Громадянська війна у Франції. Паризька Комуна та її законодавча діяльність.
- •17.Боротьба плебеїв і патриціїв у Стародавньому Римі.
- •18.Англія кінця XVIII-середини XIX ст. Виникнення та етапи чартистського руху.
- •19.Франко-пруська війна 1870-1871 рр. Об'єднання Німеччини. Імперська Конституція 1871 р.
- •Об'єднання Німеччини. Конституція 1871 року
- •20.Білоруські землі у IX – першій половині XVI ст.
- •21.Боротьба Риму з Карфагеном за панування в Західному Середземномор'ї. Пунічні війни.
- •22.Причини розпаду Югославії. Міжетнічна війна 1990-х років та її наслідки.
- •23.Соціально-економічний та політичний розвиток Російської Федерації у 90-х рр. Хх – на початку ххі ст.
- •24.Утворення та розвиток феодальної монархії в Чехії (IX-XIV ст.).
- •25.Реформи братів Гракхів.
- •26.Наслідки Першої світової війни та розвиток сша в перші повоєнні роки. Сша в роки «проспериті» (20-ті роки хх ст.).
- •27.Реформація та контрреформація в Європі. Основні причини Реформації
- •Початок Реформації
- •Селянська війна у Німеччині
- •Зародження протестантизму і укладання миру
- •Реформація у Швейцарії
- •Контрреформація
- •28.Соціально-економічний та політичний розвиток Фінікії.
- •29.Загострення соціально-політичної боротьби в Римській республіці в і ст. До н.Е.
- •Диктатура Юлія Цезаря.
- •Утворення Римської імперії
- •30.Соціально-економічний і політичний розвиток Польщі та Чехословаччини у другій половині 1940-х – 1980-х роках.
- •31.Англійські колоніальні захоплення в Індії у др.Пол. XVIII ст.
- •32.Проблема періодизації середньовіччя.
- •33.Сутність понять «середні віки» та «феодалізм».
- •34. Середньовічне місто: теорії походження; комунальні рухи та цехи.
- •35.Виникнення та етапи чартистського руху в Англії.
- •36.Рухи опору в слов'янських країнах в роки Другої світової війни.
- •37.Франкська імперія Меровінгів та Каролінгів.
- •Період Меровінгів
- •Період Каролінгів
- •38.Політичний розвиток слов'янських держав у міжвоєнний період (1920-1930-ті роки).
- •39.Візантійська імперія в середні віки.
- •40.Участь слов'янських народів у Першій світовій війні.
- •41.Роль християнської церкви в середні віки.
- •42.Соціално-економічний та політичний розвиток Речі Посполитої.
- •43.Особливості становлення та розвитку державності Болгарії і Сербії у добу середньовіччя.
- •44.Соціально-економічний і політичний розвиток Італії (1918-1945 рр.).
- •45.Головні риси соціально-економічного розвитку та суспільно-політичного устрою Османської імперії в період Нового часу.
- •46.Демократична революція в Іспанії (1931-1939рр.).
- •47.Хрестові походи в історії європейської цивілізації.
- •Причини невдач та наслідки хрестових походів
- •48.Друга світова війна (1939-1945 рр.), її підсумки та уроки.
- •49. Норманське завоювання Англії та його наслідки. Книга Страшного суду.
- •50. Сша у 80-ті роки XX ст. «Програма оздоровлення» адміністрації р.Рейгана.
- •51. Столітня війна та її наслідки. Столітня війна між Англіє та Францією – найбільш тривалий в історії минулого військово-політичний конфлікт
- •52. Внутрішня і зовнішня політика м.Тетчер (1979-1990 р.)
- •53. Німеччина в епоху Середньовіччя.
- •54. П’ята республіка у Франції. Внутрішня і зовнішня політика ш. Де Голля.
- •55. Наслідки Першої світової війни для Африканського континенту. Панафриканський рух.
- •56. Здійснення господарських реформ та створення соціальної ринкової економіки в Німеччині. Німецьке «економічне диво» та його результати.
- •Грошова та економічна реформи
- •57. Італія в епоху середніх віків.
- •58.Кардинальні зміни в системі міжнародних відносин у світі наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •Зустрічі "нагорі". Перші кроки на шляху роззброєння
- •Крах комунізму в Східній Європі. Розпад срср
- •Посткомуністичний світ. Нові горизонти міжнародного співробітництва
- •Поглиблення Інтеграційних процесів у Європі та світі
- •59. Наука, культура та мистецтво середньовіччя.
- •60. Головні тенденції економічного розвитку Японії у др. Пол. XX ст. «Японське економічне диво».
- •61.Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з історії.
- •62.Поняття та сутність методики викладання історії.
- •63.Зміст шкільної історичної освіти(навчальний план і програма середньої школи).
- •64. Методика формування пізнавальних умінь та навичок.
- •65.Проблема диференційованого підходу до учнів у навчанні історії.
- •66. Нестандартні уроки історії.
- •67.Вимоги до вчителя історії
- •68.Підготовка вчителя до уроку історії.
- •69.Типи і структура сучасного уроку історії.
- •70. Охарактеризуйте принципи та форми перевірки результатів навчальння історії.
- •71. Гра на уроці історії.
- •72. Форми навчальних занять з історії (лекція, семінар).
- •73. Принципи викладання історії.
- •74.Методи навчання історії, їх класифікація.
- •75.Методика використання технічних засобів навчання на уроках історії.
- •76. Словесні методи навчання.
- •77.Методика роботи з історичним документом.
- •78. Класифікація видів бесіди.
- •79.Методика використання наочності у навчанні історії.
- •80. Кабінет історії.
- •81.Методика використання історичних карт на уроках історії.
- •82.Методика використання на уроці шкільного підручника історії.
- •83.Інноваційні технології у викладанні історії.
- •84.Вимоги до сучасного шкільного підручника історії.
- •1) Підручник повинен:
- •2) Сучасний підручник має бути орієнтований ,на:
- •85. Інтерактивне навчання історії.
- •86. Класифікація методів навчання.
- •87.Основні моделі навчання історії.
- •88. Структура інтерактивного уроку.
- •89. Групові форми роботи на уроках історії.
- •90.Характеристика основних моделей навчання історії.
44.Соціально-економічний і політичний розвиток Італії (1918-1945 рр.).
Активну роль у робітничому русі відігравала Соціалістична партія, одним із провідних діячів якої був Беніто Муссоліні, головний редактор партійної газети "Аванті". В 1914 р. між ним і керівництвом партії виник конфлікт, що закінчився його виключенням з партії. На початку 1915 р. він об'єднав навколо себе найрадикальніші сили соціалістів і націоналістів, які в 1919 р. створили фашистську партію. (У перекладі з італійської мови слово "фашіо" означає пучок; звідси виник термін фашизм.) Програма партії передбачала встановлення республіки, запровадження Законодавчих зборів, передачу землі селянам, боротьбу проти буржуазії, підвищення зарплати, створення народної міліції, ліквідацію банків і бірж.
На виборах до парламенту 1921 р. фашисти здобули 35 депутатських мандатів. Депутати-фашисти своєю поведінкою у парламенті фактично блокували його роботу, демонструючи народу і королю, що парламентська демократія вичерпала себе і щоб навести порядок у країні, потрібна сильна влада - диктатура. Готуючись до захоплення влади, фашисти створювали бойові групи (за словами Муссоліні, 400 тис. наприкінці 1921 р.). Муссоліні активно готувався здійснити похід своїх прихильників на Рим, щоб взяти владу силою.
Фашистський з'їзд у Неаполі поставив перед урядом ультимативну вимогу передати їм частину міністерських посад. Король Віктор-Еммануїл III під приводом того, що він не може допустити кровопролиття, яке неминуче спричинить громадянську війну, не наважився застосувати проти фашистів силу. Останні захопили важливі державні об'єкти в Мілані та інших містах. Восени 1922 р. король призначив Муссоліні прем'єр-міністром Італії.
Прийшовши до влади, фашисти змушені були певний час зберігати демократичні інститути. Уряд був коаліційним. Деякі важливі міністерські портфелі Муссоліні віддав буржуазним партіям. Але згодом він вже не збирався ділити владу ні з ким. У країні було створено культ особи Муссоліні. Поступово обмежуючи повноваження короля, Муссоліні, який присвоїв титул дуче (вождя), правив Італією майже. одноосібне. Усі політичні партії були заборонені, державну поліцію замінено фашистською міліцією, на таємну поліцію покладено організацію тотального шпигунства, провокацій і терору. Фашисти цілком монополізували владу.
Фашисти провели широку денаціоналізацію, стабілізували курс ліри та прийняли закони про врегулювання відносин між підприємцями і робітниками.
У 1928-1929 рр. Муссоліні сформував перший однопартійний фашистський уряд. Він провів грошову реформу, чому сприяли значні кредити США. 1929 р. рівень промислового виробництва в країні на 40% перевищував довоєнний, зростало виробництво сталі, електроенергії, продукції текстильної, харчової та інших галузей.
Оскільки італійська економіка була тісно пов'язана з американськими інвестиціями, то і криза в ній розпочалася майже одночасно зі США. Найбільше постраждали текстильна, видобувна, автомобільна, суднобудівна галузі, скоротилося сільськогосподарське виробництво, збанкрутувало понад 55 тис. дрібних і середніх фірм.
В умовах кризи процес фашизації країни значно прискорився. Цьому сприяла так звана корпоративна система - об'єднання підприємницьких організацій і фашистських профспілок під егідою держави в окремих галузях господарства, що забезпечувало "класовий мир". На середину 30-х років практично усі італійці стали членами корпорацій.
Корпоративна система перетворилася в один із важелів фашистського державного регулювання економіки і політичного життя Італії. Корпорації схвалили заборону страйків і 40-годинний робочий тиждень, контролювали укладення колективних трудових договорів, розглядали конфліктні ситуації, надавали допомогу фашистським профспілкам.
Проте корпорації цілком не виконали покладені на них завдання, так само як і проголошені Муссоліні численні "битви": за урожай, за народжуваність, за меліорацію тощо. Уряд Муссоліні посилив державне втручання в розвиток стратегічно важливих галузей промисловості та їх сировинної бази, що було пов'язано з агресивною політикою на міжнародній арені та підготовкою до війни.
Фашистський уряд вважав, що Італія була обділеною результатами Першої світової війни, і не приховував своїх загарбницьких планів. 1935 р. італійські війська з території Сомалі напали на Ефіопію. Ліга Націй оголосила Італію агресором. Але США і Англія проголосили нейтралітет і заборонили експорт зброї в обидві країни. Весною 1936 р. загарбання Ефіопії було завершене. Італія разом з Німеччиною надала військову допомогу Франко в боротьбі проти іспанських республіканців, направивши в Іспанію свої війська.
Спільна інтервенція Німеччини і Італії в Іспанії прискорила формування військового блоку між ними. 1936 р. в Берліні була підписана угода між Німеччиною й Італією про розподіл сфер впливу на Балканах, подальшу тактику боротьби проти Іспанської республіки, визнання прав Італії на Ефіопію. Так було створено "вісь" Берлін - Рим. 1937 р. Італія приєдналася до німецько-японського "Антикомінтернівського пакту".
Підтримавши Німеччину в здійсненні аншлюсу Австрії, а також у розчленуванні та загарбанні Чехословаччини, Італія продемонструвала готовність взяти участь у війні на боці Німеччини.
Фашизм в Італії набув характеру тоталітарної диктатури: придушення опозиції, насильницький корпоративізм, культ шовінізму, насилля і війни. Фашистські профспілки залишились єдиними в Італії профспілковими організаціями. Готуючись до світової війни, італійський фашизм накинувся з посиленими репресіями на своїх політичних ворогів. У 1937-1939 роках відбулися численні судові процеси над антифашистами.