31.Англійські колоніальні захоплення в Індії у др.Пол. XVIII ст.

В 1600 р. була організована Ост-Індійська компанія, яка поклала початок англійському пануванню в Індії. Торговельні компанії знаходились в руках заможних купців, які завдяки монополіям даних їм короною, відтісняли від торгівлі середніх та мілких купців.

Через деякий час Ост-Індійська компанія передала своє індійське помістя британській короні, отримавши при цьому дуже значну компенсацію (акціонерам Ост-Індійської компанії з індійського бюджету), тобто за рахунок індійських платників податку була виплачена компенсація в 3 000 000 млн. фунтів стерлінгів.

Так утворився державний борг Індії. Це фактично була продажна ціна Індії, Індією ж і виплачена. В наступних роках всі адміністративні служби укомплектовувались виключно з англійців. Віце-королі, які прибували в Індію безпосередньо з Англії повинні були пристосовуватись до Індійської громадянської служби та опиратись на неї.

Згідно парламентського закону про індійські ради при віце-королі й губернаторах були створені законодавчі ради з нарадчими функціями. Передбачалось, щонайменше половини членів рад призначались з осіб, які не були на державній службі.

В законі про адміністративну реформу було сказано, що найважливіші питання політики – фінансів, оподаткування, релігії, відношень з індійськими князівствами та іноземними державами не підлягали обговоренню в радах.

Ост-Індійська компанія отримала дозвіл Монгольського правителя на відкриття факторії в Сураті на початку 17 ст. Через декілька років вона купила ділянку землі і заснувала Мадрас. В 1662 р. острів Бомбей був подарований Португалією в якості приданого англійському королю Карлу ІІ, а він передав його Ост-Індській компанії.

В 1690 р. було засноване місто Калькутта. Таким чином, до 17 ст. англійці завоювали низку опорних пунктів на індійському узбережжі. В глиб країни вони просувались дуже повільно. Битва біля Плессі в 1757 р. вперше віддала під їх контроль обширну територію і за декілька років англійськими колонізаторами були підкорені Бенгалія, Біхар та Порісся, а також південне узбережжя Індії.

Подальше масштабне просування у цьому наступі відбулось майже через 40 років на початку 19 ст. Це привело англійців до воріт Делі.

Третій великий наступ відбувся після останньої поразки маратхі у 1818 р.; четвертий наступ у 1849 р., після воєн з сітхами, завершив завоювання Індії. Підхід англійців до кожної нової завойованої території мінявся у відповідності з цими перемінами та залежав також від характеру правлячої групи, котра була переможена англійцями. Так в Бенгалії, де перемога дісталася досить легко, мусульманські землевласники рахувалися правлячою верствою і політика англійців була направлена на підрив їх влади.

В Пенджабі, навпаки, влада була захоплена у ситхів, і там спочатку не існувало антагонізму між англійцями і мусульманами. На більшій частині Індії маратхі були супротивниками англійців. Бенгалія першою в повній мірі відчула на собі англійське панування в Індії. Це панування почалось з відкритого пограбування населення і введення системи земельного податку.

Результатом всього цього, навіть на перших порах став голод 1770 р., який забрав життя у третини населення Бенгалії та Бухара. Але все це відбувалось в ім’я прогресу і Бенгалія може гордитись тією обставиною, що вона сприяла значній мірі зародженню промислового перевороту в Англії.

Головним завданням торговельних компаній являлась доставка індійських промислових товарів - текстилю і т. п., а також спецій і коштовного каміння та інших аналогічних товарів зі Сходу в Англію. Але незабаром англійський ринок закрився від англійських товарів, а індійський навпаки, повинен був відкритись для готових англійських виробів.

Індійським товарам був закритий доступ до Англії в законодавчому порядку. Тим часом англійські товари вільно ввозились до Індії.

Крім того, Індія повинна була сплачувати видатки по її власному завоюванні, по експансії британської імперії в Бірмі, по експедиціям в Африку, Персію і т. д. Також оплачувалось навчання частини англійської армії в Англії, ці податки називалися "подушними", Індії також приходилось утримувати дипломатичні і консульські англійські представництва в Китаї та Персії і навіть прийоми, які влаштовувались в честь турецького султана в Лондоні.

Захоплення Індії значно прискорило промисловий переворот в Англії. Ввіз промислових товарів до Індії вплинув на погіршення матеріального становища індійських ремісників. Зростання впливу англійців відбувалось на загальному фоні посилення в країні позицій колоніального капіталу та економічних перетворень в державі. Втручання колоніальної адміністрації у внутрішні справи країни і, передусім, в аграрні відносини, що складувались століттями, призводило до серйозних конфліктів і руйнації традиційної системи цінностей.