2.Збірник законів царя Хаммурапі як історичне джерело.

Хаммурапі – шостий цар першої вавилонської династії (1792-1750 рр.до н.е.).йому вдалося завершити об'єднання Дворіччя і сформувати єдине стародавнє вавилонське царство. Царство Хаммурапі було поділене на дві половини, які управлялися на різних засадах. Областю Аккаду і південною частиною Шумеру управляли царські намісники, які мали різні титули залежно від сфери їх діяльності та їх функцій.

Дуже важливою подією було видання і запровадження в дію за Хаммурапі нового зводу законів. Цей захід був викликаний тим, що шумерські закони, видані за царів ІІІ династії Ура, і закони Ліпітіштара, вже не відповідали тим економічним і суспільним умовам, які на цей час склалися у стародавньому вавилонському царстві. Крім того, ці закони було складено шумерійською мовою, уже незрозумілою для населення стародавнього вавилонського царства.

Звід законів Хаммурапі є надзвичайно важливою пам'яткою історії Дворіччя і важливим джерелом, що дає змогу з'ясувати питання про класовий характер вавилонського царства, бо він показує, на які групи суспільства спиралися вавилонські царі та інтереси кого вони насамперед підтримували.

У законах Хаммурапі виступають класи і стани вавилонського суспільства в їх правових взаємовідносинах.

Звід законів Хаммурапі складається з трьох частин: вступу, самого тексту законів і заключення. У вступі написані пишні речення про встановлення «правди і щастя» для всіх підданих царя. Звід законів складається з 282 статей, з яких 33 втрачено внаслідок зіпсування базальтового стовпа, на якому вони були накреслені: деякі з них відновлені на підставі фрагментів зводу, знайдених в різних місцях. У законах Хаммурапі є кримінальні постанови, постанови по сімейному, майновому, спадкоємному і зобов'язальному праву, кілька статей щодо общинного права, ряд статей відносно рабства. Червоною ниткою проходить через звід законів піклування про всіляку охорону майнових прав рабовласників-землевласників, домовласників, жерців, купців і лихварів, особливо права власності на рабів. За крадіжку раба, за переховування раба-утікача, карали смертю.

В заключенні зводу законів цар ще раз вихваляє своє піклування про підданих, називає себе «царем незрівнянним правди» і кляне тих, хто насмілиться зруйнувати стелу, на якій накреслені його закони. Це були закони, що захищали права та інтереси панівної рабовласницької верхівки стародавнього вавилонського суспільства.

((((Судебники є найпершими законами, а їх упорядники - першими людьми що спробували встановити деякі соціальні норми поведінки, щоб якось керувати людьми, адже єдина сила відокремлює державу від хаосу - це закон.

Закони Хаммурапі  були знайдені французькою експедицією в 1901 р. в Сузах (столиця Еламу). Зараз зберігаються в Луврському музеї в Парижі.  Закони Хаммурапі висічені на чорному базальтовому стовпі.

Клинописний текст складається трьох частин: вступу, законів і висновку. У першій і останній частині Хаммурапі характеризує себе і своє правління, а також вказує мету складання законів: щоб сильний не пригноблював слабкого і т.д.

Кожна норма вводиться словом "якщо». При виданні тексту законів сучасними вченими він був розбитий на "параграфи", або "статті", забезпечені нумерацією (сам текст такій нумерації, природно, не має, тому що, імовірно, вивчається напам'ять). Усього таких параграфів - 282. 

Подальші розділи присвячені таким нормам:  п.89 - 126 - торгові та комерційні операції.  п.127 - 195 - сімейне право.  п.196 - 214 - умисні і ненавмисні тілесні ушкодження. 

Найбільш зручно судебник розглядати по блоках. Основних таких блоки два - економічний, в якому розповідається про економічний устрій Вавилона того часу: землеробстві, скотарстві, садівництві, торгівлі і т. д. і соціальний, в якому розповідається про соціальні відносини між мешканцями, сімейному праві і судочинстві.