6. Коферменти, вітаміни та інші біологічно активні речовини

Поняття про коферменти, їх хімічну будову та роль у складі холоферментів. Коферментні вітаміни. Роль іонів металів в утворенні зв’язку кофермент-апофермент. Види зв’язків між коферментами та апоферментами. Хімічна природа та механізм дії коферментів, які переносять Гідроген та електрони (нікотинамідаденіндинуклеотид, нікотинаміддинуклеотидфосфат, флавінаденінмононуклеотид, флавінаденіндинуклеотид, ліпоєва кислота, глютатіон), коферментів, які переносять атомні групи (аденозинтрифосфорна кислота, коензим А, піридоксальфосфат та ін.), коферментів з іншими функціями (тіамінпірофосфат, біотин, кобамідні коферменти тощо).

Вітаміни та вітаміноподібні речовини. Роль вітчизняних вчених у роз-

витку вітамінології (О.В.Палладін, Р.В.Чаговець, Є.Ф.Шамрай та ін.). Роль вітамінів у харчуванні. Гіповітамінози, авітамінози, гіпервітамінози.

Причини авітамінозів. Роль вітамінів як коферментів. Класифікація і номенклатура вітамінів.

Жиророзчинні вітаміни. Вітамін А (ретинол). Хімічна будова вітамінів А₁ та А₂, їх геометричні ізомери. Попередники вітаміну – каротини. Участь вітаміну А у зоровому акті, біохімічний механізм підсилювання світлового сигналу. Участь вітаміну в антиоксидантному захисті клітини. Симптоми

гіпер- та гіповітамінозу. Вітаміни Д₁, Д₂, Д₃, хімічна будова Д₂, Д₃, їх роль у фосфорно-кальцієвому обміні. Відеїн. Вітамін Е (токофероли) хімічна природа, участь у процесах оксидоредукції. Вітамін Q (убіхінони), хімічна природа, його участь у процесах оксидоредукції. Вітамін К (філохінони), хімічна природа, його участь у системі зсідання крові. Вікасол. Вітамін F (комплекс ненасичених жирних кислот).

Водорозчинні вітаміни. Вітамін С (аскорбінова кислота) і вітамін Р(поліфеноли, біофлавоноїди). Їх хімічна будова, синергізм, участь в обміні речовин. Синтез вітаміну С, розповсюдженість у природних вітаміноносіях, добова потреба, ознаки гіповітамінозів. Вітамін В₁ (тіамін), хімічна природа, коферментні форми, механізм дії, вітаміноносії, добова потреба. Вітам ін В₂ (рибофлавін), хімічна природа, коферментні форми (ФАД та ФАДН₂), участь в окисно-відновних реакціях. Вітамін В₃ (РР), його коферментні форми

(НАД⁺, НАДФ⁺, НАДН, НАДФН), механізм дії, участь в реакціях транспорту

атомів Гідрогену та електронів. Некоферментна роль вітаміну РР. Вітамін В₅ (пантотенова кислота) як складова коферменту А. Симптоми гіповітамінозу. Вітамін В6 (пірідоксин), хімічна природа, коферментні форми та участь у реакціях переамінування. Вітаміни В₁₂ та В₁₅, їх участь в обміні речовин. Вітамін Н (біотин), його будова та роль у реакціях карбоксилювання. Фолієва кислота. Коферментна форма. Хімічна будова та участь в обміні речовин.

Поняття про інші біологічно активні сполуки: антивітаміни, антибіотики, фітонциди, гербіциди, дефоліанти. Використання біологічно активних сполук.

Гормони. Загальні уявлення про гормони та медіатори. Біологічна роль.

Класифікація гормонів за хімічною природою. Гормони - похідні амінокислот (адреналін, норадреналін, ДОФА, тироксин та ін.) – їх структура, механізм дії (на прикладі адреналіну). Білкові та пептидні гормони (окситоцин, вазопресин, інсулін, глюкагон, АКТГ та ін.), структура та функції. Принцип дії пептидних та білкових гормонів (за участю месенжерів). Стероїдні гормони: будова, властивості. Принцип дії стероїдних гормонів. Простагландіни- похідни арахідонової кислоти. Головні ефекти дії гормонів на клітину.