Альдегідо – і кетокислоти. Кето-енольна таутомерія

Характеристичні групи альдегідо- і кетокислот. Найпростіші альдегідо-

і кетокислоти (гліоксилова, піровиноградна, ацетооцтова). Реакції за участю карбоксильної та карбонільної груп. Ацетооцтовий естер. Добування ацетооцтового естеру конденсацією Клайзена. Кето-енольна таутомерія. Фактори, які стабілізують енольну форму. Вплив природи розчинника на ступінь енолізації. Виділення енольної і кетонної форм. Реакції кетонної і енольної форм. Дослід про наявність рівноваги між кетонною і енольною формами. Натрій ацетооцтовий естер і синтези на його основі: кетонне і кислотне розщеплення його С-алкільних похідних. Використання ацето-

оцтового естеру для синтезу кетонів і одноосновних та двохосновних карбонових кислот. Дикарбонові оксокислоти: Щавлевооцтова, - кетоглутарова, їх участь в обмінних процесах живого організму.

Карбонові та сульфокислоти ароматичного ряду

Ароматичні монокарбонові кислоти. Гомологічний ряд, номенклатура,

Способи добування. Електронна будова ароматичних монокарбонових кислот, взаємний вплив атомів у молекулі. Реакції за участю карбоксильної

групи. Реакції електрофільного заміщення в ароматичному ядрі.

Бензойна кислота. Добування окисненням толуену та із хлоро- або бромобензену. о-Сульфобензойна кислота та її імід (сахарин). Саліцилова

кислота. Добування за реакцією Кольбе. Хімічні властивості. Похідні саліцилової кислоти: ацетилсаліцилова кислота (аспірин), салол, п- аміносаліцилова кислота (ПАСК) та їх застосування. Галова кислота, поняття про дубильні речовини. Дикарбонові ароматичні кислоти. Фталева і

терефталева кислоти, їх добування, хімічні властивості. Фталевий ангідрид, його взаємодія із спиртами. Використання діалкілфталатів як репелентів і пластифікаторів. Екологічні проблеми використання фталатів. Терефталева кислота. Диметилтерефталат. Поліефірні волокна. Лавсан.

Ароматичні сульфокислоти. Гомологічний ряд, номенклатура, ізомерія,

методи добування. Виділення сульфокислот із реакційної суміші. Сульфування бензену і його гомологів. Механізм реакції (S_E2). Особливості реакції сульфування: ізотопний ефект, зворотність реакції, сульфуючі реагенти. Хімічні властивості бензенсульфокислоти. Електронна будова бензенсульфокислоти, мезомерні структури, мезоформула. Реакції за участю сульфогрупи: кислотні властивості, добування сульфохлоридів та сульфамідів; сульфамідні лікарські препарати. Електрофільне заміщення сульфогрупи бензенсульфокислоти. Нуклеофільне заміщення сульфогрупи

(реакції лужного плавлення). Реакції за участю ароматичного ядра. Електрофільне заміщення в ядрі бензену, вплив на активність бензенового ядра сульфогрупи та її орієнтуюча дія. Застосування сульфокислот і їх похідних.

Розділ vі. « хімія гетероциклічних сполук »

1. П’ятичленні гетероциклічні сполуки Теоретичні основи хімії гетероциклів

Систематика та номенклатура гетероциклічних сполук. Правила

побудови назв моно- та полігетероциклічних систем: вибір основного гетероциклічного компонента та позначення приєднаних до нього циклів. Правила орієнтації конденсованих систем на площині для нумерації атомів скелета. Номенклатура Ганча – Відмана.

Поняття про гетероароматичність. Типи гетероатомів і гетеро-

ароматичних структур, критерії гетероароматичності (структурні, магнітні, енергетичні, хімічні); гібридизація і стереохімія гетероатомів. Концепція - надлишковості та - дефіцитності в хімії гетероароматичних сполук: визначення та методи оцінки цих властивостей. Електронодонорні та електроноакцепторні властивості гетероароматичних систем. Критерії електронодонорності та електроноакцепторності. Гетероцикли і гетероатоми як замісники і провідники електронних ефектів. Реакційна здатність гетероатомів. Гетероатоми пірольного і піридинового типів. Гетероароматичне електрофільне і нуклеофільне заміщення. Міграції замісників, що сполучені з гетероатомами.