Основні відмінності сухого та вологого некрозу

Сухий некроз	Вологий некроз
Зменшення обєму тканин (муміфікація)	Збільшення обєму із-за набряку тканин
Наявність демаркаційної лінії	Відсутність демаркаційної лінії
Відсутність інфекції	Приєднання гнійної чи гнилістної інфекції
Відсутність інтоксикації	Виражена інтоксикація

Сухий некроз формується при порушенні кровопостачання невеликої ділянки тканин, що прогресує поступово та за умови відсутності в ній патогенної мікрофлори. Розвитку вологого некрозу сприяють: гострий початок процесу; ішемія значного обєму тканин; приєднанння інфекції; наявність маси тканин (підшкірна клітковина, мязи), супутні захворювання (діабет, імунодефіцитні стани).

Гангрена - вид некрозу, з характерним зовнішнім видом та обширністю ураження. Чорний або сіро-зелений колір зумовлений розпадом гемоглобіну при контакті з повітрям. Тому гангрена виникає тільки в органах які сполучаються із зовнішнім середовищем, повітрям. Можливе ураження цілого органу, або більшої його частини. В патогенезі основне значення відіграє судинний фактор (ішемічна гангрена, або порушення кровоопостачання та мікроциркуляції при гнійному запаленні). Є суха та волога гангрена.

Принципи лікування некрозів.

Сухі некрози – формування демаркації (2-3 тижні) з наступними некректоміями в межах здорових тканин. Загальне лікування етіотропне.

Вологі некрози – основна мета перевести в сухий.

Місцево – некротомії , некректомії, дренування затьоків, кишень, іммобілізація.

Загальне – антибіотикотерапія широкого спектру дії, комплексна судинна, дезагрегантна, дезінтоксикаційна терапія, корекція функції органів та систем.

Хірургічне – при неефективності консервативного лікування (1-2 дні), прогресуванні вологої гангрени з інтоксикацією, рекомендовано ампутація (висока) кінцівки за життєвими показами.

Трофічна виразка –поверхневий дефект покривних тканин з можливим ураженням глибжележачих тканин без тенденції до загоєння. Утворюються трофічні виразки при хронічних розладах кровопостачання та інервації. За етіологією поділяють:

• атеросклеротичні;

• венозні;

• нейротрофічні.

Враховуючи, що при трофічній виразці як і при рані є дефект покривних тканин, важливо їх відрізнити.

Відмінності трофічної виразки та рани

Трофічна виразка	Рана
Термін – більше 2 місяців	Термін менше 2 місяців(6-8 тижнів)
Відсутня тенденція до загоєння	Загоєння згідно фазам раньового процесу
Виникає в центрі трофічних розладів	Оточуючі тканини без змін
Грануляції в’ялі, сіро-коричневі	Грануляції яскраво-червоні, сочні
Вкрита нашаруваннями фібрину та некротичними тканинами	Некротичні тканини відсутні
На поверхні – банальна мікрофлора	Наявність мікрофлори не характерно

Лікування трофічних виразок.

Загальне: етіопатогенетичне, антибактеріальна терапія (ендолімфатичне та лімфотропне введення, стимулятори загоєння – вітаміни, анаболіки,).

Місцево:

• боротьба з інфекцією (щоденні перевязки з антисептиками);

• очищення виразки від некротичних тканин (некректомія хімічна-протеолітичні ферменти трипсин, хімопсин та механічна, сорбенти);

• закриття дефекту (стмуляція грануляцій та крайової епітелізації, різні види дермопластики).