- •4. Поняття закону про кримінальну відповідальність.
- •6. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •7. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •10. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених іноземцем або особою без громадянства за межами України.
- •21. Суспільно-небезпечні наслідки.
- •24. Поняття суб'єкта злочину.
- •29. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
- •32. Умисел і його види.
- •34. Факультативні ознаки суб'єктивної сторони злочину.
- •36. Поняття стадій вчинення умисного злочину.
- •38. Готування до злочину.
- •37. Закінчений і незакінчений злочин.
- •40. Добровільна відмова при незакінченому злочині.
- •42. Виконавець злочину
- •43. Організатор злочину.
- •44. Підбурювач як співучасник.
- •45. Пособник як співучасник
- •46. Вчинення злочину групою осіб без попередньої змови.
- •47. Вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою.
- •48. Вчинення злочину організованою групою.
- •53. Поняття множинності злочинів і одиничний злочин.
- •52. Причетність до злочину.
- •49. Вчинення злочину злочинною організацією.
- •57. Поняття обставин, що виключають злочинність діяння.
- •58. Необхідна оборона як обставина, що виключає злочинність діяння.
- •60. Уявна оборона.
- •62. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- •63. Крайня необхідність як обставина, що виключає злочинність діяння.
- •65. Фізичний і психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння.
- •66. Виконання наказу чи розпорядження як обставина, що виключає злочинність діяння.
- •70. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям.
- •71. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням винного з потерпілими.
- •72. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки.
- •75. Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •76. Поняття покарання та його мета
- •78. Характеристика окремих видів покарання.
- •81. Обставини, які обтяжують покарання.
- •82. Призначення покарання за незакінчений злочин та злочин, вчинений у співучасті.
- •84. Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •91. Звільнення від покарання за хворобою.
- •85. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •86. Поняття звільнення від покарання і його відбування та його види.
- •87. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •89. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким.
- •93. Поняття судимості.
- •94. Погашення і зняття судимості.
- •96. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.
- •95. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування (поняття, умови застосування, види).
93. Поняття судимості.
Судимість ? це правове становище особи, яке виникає внаслідок засудження Ті за вчинений злочин з дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду і триває визначений законом термін, тягнучи при цьому несприятливі для засудженого кримінально-правові та загальноправові наслідки.Закінчується судимість її погашенням чи зняттям.
Є особливим правовим статусом, який означає наявність взаємних прав та обов’язків між державою в особі компетентних органів та особою, що має судимість.
Є наслідком засудження за вчинений злочин, який продовжується і після відбуття покарання. Правовою підставою виникнення судимості є обвинувальний вирок суду України, що набрав законної сили.
Виникає з моменту набрання законної сили обвинувальним вироком.
Завжди є результатом призначеного покарання.
Має чітко визначені часові межі, встановлені кримінальним законом.
Має особистий характер і пов’язана тільки з конкретною особою.
Судимість погашається по закінченні строку, встановленого КК України або знімається у встановленому законом порядку. Погашення чи зняття судимості означає припинення всіх негативних правових наслідків.
Передумовою виникнення судимості є вчинення особою діяння, що містить склад злочину, передбачений КК.Правовою підставою судимості особи є обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили. Судимість стосується лише особи, яку засуджено, і вирок щодо якої набрав законної сили. При цьому слід зазначити, що поняття судимості можна розглядати у двох значеннях: як кримінально-правовий інститут (норми, що регламентують судимість, вміщені у розділ XIII Загальної частини КК) і як кримінально-правове явище. Ці дві сторони судимості органічно поєднані між собою, але не тотожні.
94. Погашення і зняття судимості.
Погашення судимості-це автоматичне її припинення при встановленні певних, передбачених законом умов. Головним з них є невчинення особою протягом строку судимості нового злочину.
Припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загально-правові наслідки засудження та призначення покарання. Особа, судимість якої погашена або знята, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала. Вона не зобов’язана будь-де вказувати про вчинення нею в минулому злочину та призначення за нього покарання, не повинна відчувати жодних негативних наслідків колишньої судимості. Врахування погашеної чи знятої судимості при вирішенні будь-яких питань, у т.ч. і при характеристиці особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості і є неприпустимим.
Дострокове зняття судимості судом регламентує ст.91 КК України. У ній вказується, що якщо особа після відбуття покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення, то суд може зняти з неї судимість до закінчення строків,
дострокове зняття судимості можливе лише для осіб, які засуджувались до покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі і повністю чи частково відбували його. У зв'язку з цим ст.91 КК не поширюється на осіб: -які засуджувались до покарання, не пов'язаного з обмеженням чи позбавленням волі; - яким позбавлення волі на строк до двох років було замінено на тримання в дисциплінарному батальйоні на цей же строк; - яким невідбута частина покарання у виді позбавлення чи обмеження волі замінена відповідно до ст. 82 КК України або ж на підставі акта амністії чи помилування на більш м'яке покарання. Це відповідно не поширюється на осіб, яким позбавлення волі було замінено на обмеження волі - судимість з них може бути знята достроково. - які хоч і засуджувались до позбавлення волі, але фактично не відбували цього покарання внаслідок звільнення від покарання у зв'язку з бездоганною поведінкою і сумлінним ставлення до праці осіб, яких на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільно небезпечним чи із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку; - які були звільнені від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України (за умови, що вони успішно пройшли випробування і не направлялися для відбування призначеного покарання, а також вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, на підставі ст. 79 КК України (якщо вони не направлялись для відбування покарання згідно з вироком суду); - які були звільненні від відбування покарання за хворобою чи вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.
Дострокове зняття судимості можливе після спливу не менше половини строку погашення судимості, встановленого законом.
Зняття судимості, на відміну від її погашення, відбувається не автоматично. Особа вважається такою, що не має судимості, яка з неї знята, з моменту набрання чинності відповідною постановою суду. Судимість може бути достроково знята і на основі актів амністії чи помилування. В такому випадку дотримання вимог, встановлених в ч, ч. 1 і 2 ст. 91, не вимагається. Наслідком зняття судимості, як і її погашення, є припинення дії всіх її правових наслідків як кримінально-правового характеру, так і загально-правових.
Дострокове зняття судимості не застосовується: 1) до військовослужбовців, яким позбавлення волі на строк до двох років замінено на тримання у дисциплінарному батальйоні на цей же строк; 2) до звільнених від відбування покарання з випробуванням: а) на підставі ст. 75 КК (за умови, що вони успішно пройшли випробування та не направлялися для відбування призначеного покарання); б) до вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, на підставі ст. 79 КК (якщо вони не направлялися для відбування покарання згідно з вироком суду); 3) звільнених від покарання: а) у виді позбавлення волі чи обмеження волі у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (ст. 80); б) унаслідок бездоганної поведінки та сумлінного ставлення до праці осіб, яких на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільно небезпечними (ч. 4 ст. 74); 4) до осіб, яким невідбута частина покарання у виді позбавлення волі чи обмеження волі замінена відповідно до ст. 82 КК або ж на підставі акта амністії чи помилування на більш м’яке покарання. Це не поширюється на осіб, яким позбавлення волі було замінено на обмеження волі – судимість з них може бути знята достроково; 5) до звільнених від відбування покарання: а) вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 83); б) за хворобою
