- •4. Поняття закону про кримінальну відповідальність.
- •6. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •7. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •10. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених іноземцем або особою без громадянства за межами України.
- •21. Суспільно-небезпечні наслідки.
- •24. Поняття суб'єкта злочину.
- •29. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
- •32. Умисел і його види.
- •34. Факультативні ознаки суб'єктивної сторони злочину.
- •36. Поняття стадій вчинення умисного злочину.
- •38. Готування до злочину.
- •37. Закінчений і незакінчений злочин.
- •40. Добровільна відмова при незакінченому злочині.
- •42. Виконавець злочину
- •43. Організатор злочину.
- •44. Підбурювач як співучасник.
- •45. Пособник як співучасник
- •46. Вчинення злочину групою осіб без попередньої змови.
- •47. Вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою.
- •48. Вчинення злочину організованою групою.
- •53. Поняття множинності злочинів і одиничний злочин.
- •52. Причетність до злочину.
- •49. Вчинення злочину злочинною організацією.
- •57. Поняття обставин, що виключають злочинність діяння.
- •58. Необхідна оборона як обставина, що виключає злочинність діяння.
- •60. Уявна оборона.
- •62. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- •63. Крайня необхідність як обставина, що виключає злочинність діяння.
- •65. Фізичний і психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння.
- •66. Виконання наказу чи розпорядження як обставина, що виключає злочинність діяння.
- •70. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям.
- •71. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням винного з потерпілими.
- •72. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки.
- •75. Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •76. Поняття покарання та його мета
- •78. Характеристика окремих видів покарання.
- •81. Обставини, які обтяжують покарання.
- •82. Призначення покарання за незакінчений злочин та злочин, вчинений у співучасті.
- •84. Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •91. Звільнення від покарання за хворобою.
- •85. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •86. Поняття звільнення від покарання і його відбування та його види.
- •87. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •89. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким.
- •93. Поняття судимості.
- •94. Погашення і зняття судимості.
- •96. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.
- •95. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування (поняття, умови застосування, види).
53. Поняття множинності злочинів і одиничний злочин.
Множинність злочинів – це вчинення особою двох чи більшої кількості суспільно небезпечних діянь, кожне з яких утворює ознаки самостійного складу злочину.
Види(форми, прояви) множинності злочинів:
Повторністю злочинів визнається вчинення двох або більшої кількості злочинів, передбачених тією ж статтею або частиною статті Особливої частини КК (ч. 1 ст. 32). Учинення двох або більшої кількості злочинів, передбачених різними статтями КК, визнається повторним лише у випадках, передбачених в Особливій частині КК.
Сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох чи більшої кількості злочинів, передбачених різними статтями чи різними частинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден з яких її не було засуджено (ч. 1 ст. 33). За сукупності злочинів кожен з них підлягає кваліфікації за відповідною статтею або частиною статті Особливої частини КК.
Рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, що має судимість за умисний злочин (ч. 1 ст. 34). В. Чубарєв виділяє ще два види множини злочинів: фактичну та юридичну.
Фактична множинність має місце, коли об’єктивно існує множинність злочинної діяльності, проте завдяки тому, що за підставами, передбаченими у кримінальному законі (ч.1 ст. 44 КК), раніше вчинений злочин вважається нібито не існуючим, фактично існуюча множинність злочинних діянь свого юридичного відтворення не находить. Цей різновид множинності більше цікавить кримінологію.
Юридична множинність має місце, коли кожний із злочинів, що утворюють множинність, одночасно зберігає свою юридичну значимість на момент розгляду справи судом.
Одиничні злочини- це окреме діяння яке передбачене окремою статею або частиною сттті Одиничні злочини поділяються на прості та ускладненні:
Ускладенні злочини поділяються на триваючі, продовжуючи, складні, ті що кваліфікуються за наслідками.
Триваючий злочин- це такий одиничний злочин який розпочався дією або бездіяльністью особи і далі вчиняється більш менш тривалий час.
Продовжуючі злочини- це такі одиничні злочини які складаютьсяз декількох тотожних діянь, що спрямовані на досягнення однієї мети і в цілому складають один злочин
Складений злочин це такий одиничний злочин який складається з двох або більше злочинних діянь які утворюють собою один злочин
52. Причетність до злочину.
Причетність до злочину - це дія чи бездіяльність, яка хоча і пов'язана з вчиненням злочину, але не є співучастю в ньому.
Приховування злочину - це активна діяльність особи по приховуванню злочинця, засобів і знарядь вчинення злочину, його слідів або предметів, здобутих злочинним шляхом.
Придбання чи збут майна, здобутого злочинним шляхом, - це активна діяльність особи, що виявляється у купівлі або іншій сплатній передачі майна, здобутого злочинним шляхом, або зберіганні такого майна
Потурання. Потурання виражається в тому, що особа, яка зобов'язана була і могла перешкодити вчиненню злочину, такому злочину не перешкоджає: злочин відбувається.
Недонесення виражається у неповідомленні органам влади про злочин, що готується або вже вчинений. На відміну від приховування, недонесення - це діяльність пасивна (чиста бездіяльність).