2.2 Фінансовий аналіз діяльності пат «ексімнафтородукт»

Розрахунок показників фінансового стану підприємства на прикладі 2012 року.

Короткострокову ліквідність підприємства аналізують, порівнюючи вартість його оборотних активів та поточних зобов’язань.

Зупинимося на чотирьох показниках короткострокової ліквідності:

• коефіцієнт поточної ліквідності;

• коефіцієнт термінової ліквідності;

• коефіцієнт абсолютної ліквідності;

• коефіцієнт забезпечення реалізації робочим капіталом.

Коефіцієнт поточної ліквідності (Кпл) розраховують як відношення оборотних активів (ОА) до поточних зобов’язань(ПЗ):

Позитивним цей коефіцієнт вважається, коли існує деякий грошовий надлишок, тобто такий варіант, коли чисельник перевищує знаменник. Тобто коли коефіцієнт ліквідності перевищує 1,0. Хоча таке значення є стандартним для більшості видів бізнесу, існують деякі види діяльності, у яких підприємства можуть працювати і за умовами значно нижчих показників коефіцієнту. Це пов’язано з особливостями виробничої діяльності: деякі підприємства змушені утримувати величезні склади, обслуговувати довгі виробничі цикли, брати довгострокові кредити, тоді як іншим вистачає мінімуму товарно-матеріальних запасів і мають більшу дебіторську заборгованість ніж самі продають у кредит.

Коефіцієнт термінової ліквідності розраховують як відношення оборотних активів (ОА) за вирахуванням запасів (З) до суми поточних зобов’язань(ПЗ):

Причиною виключення товарно-матеріальних запасів зі складу оборотних активів є можлива проблемність їх ліквідності.

Зазвичай вважається, що показник термінової ліквідності, вищий 0,8 свідчить про певну стабільність підприємства. Як і попередній коефіцієнт, його значення для різних галузей можуть значно відрізнятися.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності – це відношення суми грошових коштів (ГК) та їх еквівалентів до величини поточних зобов’язань (ПЗ):

Зазвичай вважається, що показник абсолютної ліквідності повинен бути вищим за 0,25. Але цей показник як і раніше розглянуті, залежить від особливостей галузі в якій працює підприємство.

Коефіцієнт забезпеченості реалізації робочим капіталом.

Цей коефіцієнт дає можливість проаналізувати ліквідність з іншого боку, аніж попередньо розглянуті коефіцієнти.

Робочий капітал – це різниця між оборотними активами (ОА) та поточними зобов’язаннями (ПЗ):

РК = ОА – ПЗ.

Якщо співвіднести робочий капітал з виручкою від реалізації, то ми отримаємо коефіцієнт забезпеченості реалізації робочим капіталом:

де ЧД – чистий доход від реалізації продукції.

Слід пам’ятати, що всі розглянуті коефіцієнти ліквідності не можуть слугувати точними індикаторами фінансового благополуччя підприємства, оскільки вони характеризують ліквідність лише на дату складання балансу і не враховують терміни сплати боргів.

Показники довгострокової платоспроможності або фінансової стійкості підприємства характеризують його здібність до ліквідності у довгостроковому періоді.

Основними показниками довгострокової платоспроможності вважаються:

• коефіцієнт фінансової стійкості;

• коефіцієнт власного капіталу.

Коефіцієнт фінансової стійкості розраховується як відношення позикового і власного капіталу. Він служить для встановлення співвідношення різноманітних способів фінансування підприємства, відображених у його балансі, а також дає змогу порівняти величину капіталу, інвестованого власниками та позиченого у кредиторів.

Отже коефіцієнт фінансової стійкості буде:

де ДЗ – довгострокові зобов’язання;

ПЗ – поточні зобов’язання;

ВК – власний капітал.

Чи більше у підприємства є боргів, тим більше в нього є ризик. Боргові зобов’язання дають кредиторам право виставляти вимоги до підприємства. Ці вимоги тягнуть за собою регулярні виплати відсотків по наданих позиках, а також виплату у визначений строк основної суми боргу. Вона погашається або частинами – періодичними платежами, або єдиним платежем по закінченні позикового періоду.

Таким чином, збільшуючи боргові зобов’язання, підприємство прирікає себе на постійне вилучення якоїсь частини грошових коштів упродовж певного часу. Однак у цей же час підприємство не матиме гарантованого рівня надходжень коштів. Отже стабільний відтік коштів у поєднанні з нестабільним їх надходженням спричиняють виникнення фінансового ризику. Зрозуміло, що він буде тим вищим, чим більшою є сума боргів.

У той же час за рахунок фінансового важеля борги збільшують не тільки ризик, але й прибуток. Збільшуючи у балансі суму боргових зобов’язань, підприємство може значно підвищити ринкову ціну своїх акцій та як наслідок – добробут своїх акціонерів, що в підсумку надає йому нові можливості для зростання бізнесу.

Отже завдання менеджерів і полягає у тому, щоб підтримувати правильний баланс між борговими зобов’язаннями та власним капіталом.

Коефіцієнт власного капіталу – це відношення суми власного капіталу до загальної величини активів:

де ВК – власний капітал,

ВБ – валюта балансу (рядок 280 або 640).

Коефіцієнт показує частку активів, яку забезпечує власний капітал. Він є протилежним до коефіцієнту фінансової стійкості.

Розрахунок показників фінансового стану підприємства:

Назва показника	Формула	Критеріальне значення	2011	2012	2013
1. Коефіцієнт поточної ліквідності	ОА/ПЗ	>1,0	1,68	1,16	0,75
2. Коефіцієнт термінової ліквідності	(ОА-З)/ПЗ	>0,8	1,47	1,02	0,61
3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності	ГК/ПЗ	>0,25	0,0034	0,0060	0,0306
4. Коефіцієнт забезпеченості реалізації робочим капіталом	РК/ЧД	%	25,09	11,01	-21,82
5. Коефіцієнт фінансової стійкості	(ДЗ+ПЗ)/ВК	<=1	0,25	0,58	0,76
6. Коефіцієнт власного капіталу	ВК/ВБ	>0,5	0,79	0,63	0,56

Висновок:

Коефіцієнт поточної ліквідності перевищує 1,0 за всі перші два роки, що говорить про те, що у підприємства в наявності є деякий грошовий надлишок, але у 2012 році коефіцієнт трохи впав.

Коефіцієнт термінової ліквідності у 2010 перевищував нормативне значення (>0,8), що свідчило про високу стабільність підприємства, але цей він має тенденцію до зменшення.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності значно менший за нормативний коефіцієнт (0,25).

Коефіцієнт власного капіталу перевищує нормативні показники, що говорить про те, що частина активів забезпечує власний капітал, цей коефіцієнт також має тенденцію до спаду, але все одно не менший за нормативний.

Коефіцієнт фінансової стійкості протягом всього аналізованого часу знаходився нижче граничного рівня, що говорить про те, що обсяг власного капіталу вище, ніж обсяг боргових зобов'язань, але спостерігається тенденція до зростання заборгованостей.