Місцеві добрива

В продаж всі мінеральні добрива поступають в упаковці, відповідній вимогам зберігання.

На етикетці, окрім назви, вказаний процентний вміст в нім речовини, що діє. У азотному добриві азот позначається латинською буквою N, у фосфорному - фосфор у вигляді оксиду фосфору (Р₂О₅), в калійному - калій у вигляді оксиду калія (К₂О).

Аміачна селітра (азотнокислий амоній, амоній нітрат) NH₄NO₃ містить 34-35% азоту. Добриво добре розчинне у воді. Для сільського господарства аміачна селітра випускається у вигляді білих гранул розміром від 1 до 3 мм або у вигляді плоских лусок пластин. Об’ємна вага гранульованої селітри 0,85. Аміачна селітра є кислим (фізіологічно) добривом. Для усунення кислотності її доцільно перед внесенням до грунту змішувати з вапном або доломітом. Добриво високоефективне як при основному внесенні, так і при підгодівлі. У кожних 10 кг селітри міститься 3,5-3,4 кг азоту.

Складні добрива (NPK-добрива) випускаються з високоякісної сировини, не містять баластних речовин і шкідливих домішок, екологічно безпечні, володіють хорошими фізичними властивостями, повністю разчинні. Живильні речовини NPK добре засвоюються рослинами. NPK містить азот тільки в аммонійной формі, що поволі вимивається з грунту, що дозволяє використовувати добриво для осіннього внесення. Гранульована форма забезпечує рівномірність внесення. Добриво універсальне, його можна використовувати на всіх грунтах під будь-які культури, що вирощуються на присадибних ділянках: під картоплю, овочі, суницю, квіткові рослини. Придатно для всіх способів внесення: основного (при перекопуванні весною або осінню), припосівного (у рядки, борозни або лунки) і для підгодівлі в сухому вигляді (із закладенням в грунт).

ДОДАТОК В

Дози та способи внесення мінеральних добрив під картоплю

Азотні добрива на городах незалежно від внесення орга­нічних добрив під картоплю потрібно давати з розрахунку 0,6— 0,9 кг азоту на 100 м². Якщо ґрунт піщаний, бідний на поживні ре­човини, або не вистачає гною чи вносять слаборозкладений тор­фокомпост, торф, дозу азоту збільшують до 1,0—1,2 кг.

Вносять азотні мінеральні добрива весною під час підготов­ки ґрунту для садіння картоплі або одночасно із садінням.

Фосфорні добрива доцільно застосовувати восени під оранку чи перекопування ґрунту. На більшості типів ґрунтів, крім чорноземів, картопля менше реагує на фосфор, ніж на азот. Од­нак на всіх ґрунтах фосфор позитивно діє на столові якості бульб. Доза внесення фосфору (Р₂О₅) має становити 0,6—0,9 кг на 100 м².

Калійні добрива під картоплю краще вносити восени під оранку чи перекопування, щоб з них вимився шкідливий для неї хлор, який міститься у більшості калійних добрив. Весною допус­тиме застосування добрив без хлору під передсадивну підготовку ґрунту.

У лісостеповій зоні слід вносити з розрахунку на калій (К₂О) 0,6—0,8 кг на 100 м².

За впливом на врожай бульб помітної різниці між окремими видами добрив немає.

Позакореневе підживлення здійснюють обприску­вачами. Перед заливанням поживного розчину бак ретельно промивають. Обприс­кування насаджень картоплі розчином добрив треба проводити у хмарну погоду або після дощу. Якщо зразу після обприскування пройшов дощ і змив розчин з листків, обробку повторюють. У со­нячну погоду позакореневе підживлення проводити не рекомен­дується, бо це може викликати опіки листків. Обприскують рос­лини зверху, щоб розчин добре зволожив листя. Витрати роз­чину 5—6 л на 100 м².

Ефективне позакореневе підживлення сумішшю мінеральних добрив і мідного купоросу. Для приготування розчину з розрахун­ку на 100 м² у 81 л води розчиняють 20 г аміачної селітри, 200 су­перфосфату, 20 хлористого калію і 1 г мідного купоросу. Суперфос­фат завчасно, не пізніше як за добу до обробки, заливають водою в окремому посуді, перемішуючи лопаткою, і залишають відстоя­тись. Нерозчинна частина осідає на дно, а розчин проціджують і додають в нього інші удобрювальні компоненти. Досить пошире­ними є різні стимулятори росту картоплі, які потрібно вносити позакоренево, дотримуючись чіткого виконання інструкції по кожно­му препарату.

ДОДАТОГ Г