1.4. Біологічні методи захисту культур

До біологічних захисних заходів відноситься використання проти шкідників відварів та настоїв рослинних препаратів, яким властива інсектицидна активність.

Біопрепарати, нанесені методом обприскування на плодові, ягідні чи овочеві рослини, не розкладаються як хімічні препарати. Потра­пивши на листя і кору дерев, гусениць шкідників, ентомопатогенні ор­ганізми зберігаються в природі. Багатьма дослідниками в Україні встанов­лено, що крім загибелі шкідників в період безпосереднього обприску­вання, патогенні мікроорганізми впливають на розвиток наступних по­колінь та різко знижують чисельність їх популяцій[14].

Замість пестицидів застосовують настої, відвари, витяжки, порош­ки, виготовлені з диких та культурних рослин (додаток Ж). Рослинні препарати менш ефективні в порівнянні з хімічними. Тому їх застосовують при незначній чисельності шкідників та слабкому ураженні рослин хворо­бами. Перевага народних засобів захисту рослин полягає у більш безпечному впливі на все живе. Після обробки рослин захисний ефект триває недовго, але їх можна використовувати значно довший проміжок часу до збирання врожаю, ніж хімічні засоби.

Настої та відвари довго не зберігаються, тому готують їх безпосе­редньо перед використанням. Для кращого прилипання рідини до оброблюваної поверхні в робо­чий розчин додають господарське мило (50 г на 10 л води), подрібнив­ши та розчинивши його заздалегідь у гарячій воді. Мило доливають до відвару чи настою перед обприскуванням і перемішують.

Обприскування настоями та відварами проводять зранку після ро­си або ввечері до випадання роси, покриваючи робочим розчином верхній і нижній боки листя. Перед дощем та зразу після нього оброб­ки не проводять.

При заготівлі та обприскуванні рослинними препаратами важливо дотримуватись правил техніки безпеки.

За допомогою біологічних заходів зменшується забруднення довкілля і продуктів харчування хімічними пестицидами, підвищується екологічна безпека для людей, тварин, рослин і корисних організмів.

Розділ 2 хімія і рослинництво (з досвіду сім’ї Гончаруків)

2.1. В період пізньої осені і зими

В кожного сільського жителя постійно багато турбот про майбутній урожай. Доречно згадати прислів’я «Готуй сани влітку, а воза взимку». Спостерігаючи та допомагаючи татові, ми виконуємо в осінньо-зимовий період такі справи: під оранку вноситься перегній на городі; в саду біля кожного плодового дерева проводиться обкопування та прикопування перегною.

2.2. Весняний період

Під час танення снігу внесенні поживні речовини потрапляють до кореневої системи. Наступає догляд за кроною дерев. При появі бруньок та в період цвітіння проводиться обприскування хімічними засобами – профілактика проти шкідників та хвороб.

Після проведення затримки вологи та планування городу, підбору насінєвого матеріалу проводимо потрібні хімічні заходи і висаджуємо в ґрунт, дотримуємося сівозміни. Посадку виконуємо дотримуючись пори. Народна прикмета говорить «Почали квакати жабки, треба садити город». Ранні сходи да­ють змогу рослинам краще використати теплий та світловий пері­од літа, сформувати більший урожай, запобігти ураженню рослин фітофторозом, вірусними хворобами.

Картоплини обробляємо спеціальним препаратом для захисту від шкідників, що є в ґрунті. Перед садінням 1 год витримуємо кореневу систему помідори в розчині протруйника.

На сьогодні є багато торгових пунктів, де можна придбати різні хімічні засоби захисту рослин від хвороб і шкідників. З’явилися біопрепарати, що успішно замінюють хімічні. Вони дозволяють рідше звертатися до засобів хімії. Тому особливу увагу приділяємо опрацюванню новинок літератури з питання вирощення натуральних продуктів. Цікавимося інтернет-виданнями на тему «Як виростити високий урожай», виписуємо журнали «Огородник», «Дім, сад, город» та інші. Підшукуємо доступні та цікаві способи вирощування різних культур, перш ніж вибрати сорт, ретельно вивчаємо умови їх вирощування (додаток З). Сорт має бути стійким проти найбільш по­ширених хвороб і шкідників, високоврожайним і смачним. Смачні продукти можна одержати за умови дотриман­ня всього комплексу заходів щодо вирощування культури. Встановлено взаємозв'язок між урожаєм, строками садіння, сортом, вологістю ґрунту і забезпечен­ням рослин елементами живлення. Результати досліджень свідчать, що сорт зберігає задану йому продуктивність, відносну стійкість проти фітофторозу та інших хвороб протягом 8—10 років. Потім він втрачає ці властивості вна­слідок появи нових рас збудників хвороб. Сортооновлення проводимо через 5—7 років.