
- •11 Клас
- •Розділ 1 хімічні препарати, що використовуються для підвищення врожайності
- •Сад, город, господарство
- •Мінеральні добрива. Способи живлення
- •Хімічні методи захисту культур
- •1.4. Біологічні методи захисту культур
- •Розділ 2 хімія і рослинництво (з досвіду сім’ї Гончаруків)
- •2.1. В період пізньої осені і зими
- •2.2. Весняний період
- •2.3 На період літа і осені
- •2.4. Збір даних серед городників села
- •Розділ 3 хімія і натуральні продукти
- •3.1. Продукти домашнього господарства
- •3.2. Нетрадиційні методи ведення сільського господарства
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Інтернет – ресурси
- •Додатки
- •Визначення нестачі в ґрунті елементів живлення за зовнішніми ознаками рослин картоплі
- •Місцеві добрива
- •Дози та способи внесення мінеральних добрив під картоплю
- •Місцеві органічні добрива
- •Шкідники
- •Фітофтороз
- •Фітонцидні рослини проти шкідників та хвороб
- •Картопля під соломою
- •Урожайні фото
- •Картопля під молочним соусом
- •Аналітичні матеріали на основі анкетування
- •Порадник №1 Вересень, 2012
Хімічні методи захисту культур
Хімічний метод захисту рослин базується на застосуванні токсичних речовин, які попадаючи різними шляхами на шкодочинні об'єкти (додаток Ґ) викликають їх загибель. [14, c.115] Хімічний метод — високоефективний, характеризується пролонгованим періодом дії проти шкідливих членистоногих та збудників хвороб (додаток Д). Токсикація хімічними пестицидами супроводжується порушенням обміну речовин, розладом нервової системи, патоморфологічними змінами на клітинному, тканинному, органевому рівнях, що викликає загибель шкідливих організмів або порушує їх розвиток.
Хімічні препарати розділяються за призначенням, способом проникнення та характером дії, за хімічною будовою і складом.
За об'єктами використання, або за призначенням, пестициди поділяють на такі групи: інсектициди — для боротьби з комахами, акарициди — проти кліщів, інсектоакарициди — одночасно діють проти комах і кліщів, фунгіциди — проти грибних хвороб, гербіциди — проти бур'янів, родентициди — проти гризунів, бактерициди — проти бактеріальних хвороб.
За способом проникнення пестициди класифікують на кишкові, контактні, системні і фуміганти. Кишкові викликають загибель організмів при потраплянні в кишечник разом з кормом. Вони ефективні проти листогризучих шкідників. Контактні інсектициди викликають загибель комах чи збудників хвороб при безпосередньому контакті з ними, їх застосовують проти відкритоживучих шкідників (попелиці, кліщі, гусениці лускокрилих, личинки пильщиків) та патогенів. Фуміганти — хімічні речовини, які проникають в організм комах через дихальні шляхи, у вигляді газу чи парів. Системні пестициди проникають в рослину і розносяться по тканинах, викликаючи загибель сисних членистоногих, бур’янів, блокують розвиток збудників хвороб.
Контактні фунгіциди утворюють захисну плівку на обприсканих рослинах, чим унеможливлюють зараження. їх захисна дія поширюється тільки на оброблені органи рослин, а нові, які утворилися після обприскування, залишаються незахищеними. Період захисної дії залежить і від метеорологічних умов. Після атакування спорами (проростання) листя та плодів контактні фунгіциди втрачають свою дію, вони не здатні вбити їх.
Фунгіциди нового покоління стробілуріни (стробі, флінт) мають ме-зисистемну дію, яка характеризується високою контактною активністю і поглинанням діючої речовини восковим шаром зразу після попадання на волоски і поступовим її виділенням шляхом дифузії. По поверхні необробленого листя чи плодів поширюються дифузні іони діючої речовини, захищаючи її від інфекції. Препарати з системною та мезисистемною дією характеризуються захисною (7-14) та лікувальною активністю (3-4 дні). Через 72 години після проростання спор стробілуринові фунгіциди зупиняють ростові процеси збудника хвороби і викликають його загибель.
Гербіциди розділяють на дві групи — суцільної та вибіркової дії. Гербіциди суцільної дії знищують все зелене, після їх застосування рослини засихають. Гербіциди вибіркової дії знищують окремі види бур'янів і не зачіпають культурні рослини.
Пестициди випускають у різних препаративних формах: змочувані порошки (з.п.), водні концентрати суспензій (к.с), концентрати емульсій (к.е.) водні розчини (в.р.), гранульовані (г), водорозчинні гранули (в.г).
Існують різні способи використання хімічних препаратів. Оптимальний спосіб залежить від препаративної форми продукту, виду шкідливого організму і рослини, дотримання заходів безпеки для довкілля та людини.
Обприскування — нанесення на рослини хімічної речовини у вигляді водного розчину, суспензії або емульсії. У сучасного обприскувача низька витрата робочого розчину завдяки дрібнодисперсному розпилу, що гарантує рівномірний розподіл діючої речовини та її утримування на обробленій поверхні. Норма витрати робочого розчину залежить від способу дії препарату, строку обробки.
Норма витрати робочого розчину при обприскуванні на присадибних ділянках становить: молоді дерева (до 5 років) — до 2 л/дерево; плодоносні дерева — до 5 л/дерево; смородина — до 1,5 л/кущ; аґрус — до 1 л/кущ; малина — до 2 л/кущ; суниця — до 1,5 л/10 м2; овочеві культури — 5 л/сотку.
Обпилювання — нанесення на рослини хімічних (сірка) або народних (деревна зола, тютюновий пил) пиловидних чи порошковидних засобів, які знаходяться в чистому виді або з наповнювачем, спеціальними пристосуваннями — тканина з мініатюрними отворами.
Фумігація (газація, обкурювання) — введення в атмосферу заповнену шкідниками або збудниками хвороб газо — чи пароподібних хімічних сполук. Фумігацію проводять в парниках, теплицях, погребах і в інших приміщеннях, попередньо загерметизованих. Також застосовується внесення фумігантів у грунт (аміачна вода проти личинок хрущів).
Затравлені принади — до корму шкідника додають хімічний чи біологічний препарат. Отруйні принади розкладають в нори мишей або в погребах чи коморах.
Протруєння насіння — нанесення хімічних речовин на насіння чи садивний матеріал для захисту від ураження та пошкодження шкідливими організмами. Застосовують в основному проти хвороб.
Хімічний захист плодових, ягідних чи овочевих культур проводять лише в тому разі, коли неможливо нічим зарадити високій чисельності шкідників та масовому поширенню хвороб і збиток, який вони можуть завдати, буде перевищувати витрати на захисні заходи.
За вегетацію використовують препарати різні за механізмом токсичної дії, що допомогає уникнути проявлення стійкості у комах та у збудників хвороб.
Використання хімічних препаратів буде безпечним при відсутності залишків препаратів у плодах урожаю, що забезпечується дотримуванням строку очікування — періоду від обробки до збору плодів. Інший не менш важливий елемент безпеки — використання засобів індивідуального захисту і виконання правил техніки безпеки:
Заходи безпеки при обробці рослин хімічними препаратами
Ті препарати, що рекомендовані для застосування на городах, середньо- або малотоксичні для людини та сільськогосподарських тварин. Тому проти шкідників і хвороб слід застосовувати лише їх. Однак і при цьому треба дотримуватись правил безпеки.
До роботи з ними заборонено допускати дітей і підлітків до 18 років, вагітних жінок, матерів, що годують немовлят. Для зважування чи вимірювання доз препаратів треба мати окремий посуд. Використаний посуд для розведення розчинів, ні для чого іншого використовувати не можна.
Робочий розчин хімічних препаратів готують безпосередньо на городі і в такій кількості, щоб використати за один раз. Слід суворо дотримуватись рекомендованих доз препаратів. Під час роботи з хімікатами забороняється їсти, пити, палити. Працювати, готувати розчини треба в халаті, респіраторі, гумових рукавицях. Після закінчення обприскування обладнання промивають, одежу перуть . Перед обрискуванням обличчя і руки змащують кремом. Після роботи обличчя і руки миють з милом, прополіскують водою рот. Тару з-під препаратів краще після використання спалити.
Для отримання бажаних результатів від хімічної обробки потрібно правильно підбирати препарат по відношенню до шкідливого об'єкта, дотримуватись оптимальних строків застосування і норми витрати, інструкцій техніки безпеки.