Фітофтороз

Фітофтороз — найбільш розповсюджена, небезпечна хво­роба картоплі. Збудник — гриб, який може поширюватись через ґрунт, буль­би і картоплиння. На посівах з'являється в період бутонізації — цвітіння в кінці червня-липні. На уражених листках утворюються темно-коричневі плями, які з нижнього боку вкриті сірою грибницею.

Сортам нестійким до фітофтори потрібний кращий захист: обробка системними препаратами (до трьох разів) або іншими, нехімічними засобами за­хисту кожних 10 днів.

Обприскують картоплю відповід­ними препаратами: перший раз на початку бутонізації — початку цвітіння, потім ще 2—3 рази з інтервалом 7—8 днів.

Якщо картоплиння уражене фітофторозом, перед збиранням врожаю його потрібно зібрати і спалити. Не можна накривати кар­топлинням викопані бульби, бо це призводить до їх зараження.

Щоб запобігти ураженню хворобою, потрібно висаджувати здорові, пророщені бульби.

ДОДАТОК Ж

Фітонцидні рослини проти шкідників та хвороб

Часник посівний застосовують проти гусениць багатьох видів лус­кокрилих, а також попелиць, кліщів, медяниць, галиць на плодово-ягідних та овочевих культурах:

1. 200 г свіжорозмелених зубців заливають 10 л води, розмішують, проціджують і відразу використовують.

2. 1 чайну ложку розтертих зубців розміщують з 2 столовими ложками води і обробляють черешки та листя кімнатних рослин проти щитівок та інших шкідників кілька разів з інтервалом 5 днів до повного зни­щення.

3. часник висаджують біля кущів смородини, аґрусу, суниць, гладіолусів проти кліщів, довгоносиків, дротяників, слимаків, сірої гнилі. В посівах моркви та цибулі висаджують часник через 2 рядки проти морквяної та цибулевої мухи.

4. 50 г зубців часнику подрібнюють, заливають 10 л води. Цим розчи­ном обприскують помідори на початку зав'язування плодів, а картоп­лю на початку цвітіння проти фітофторозу та макроспоріозу.

Тютюн використовують для захисту плодово-ягідних, овочевих культур та квітів проти комплексу шкідників. Настій готують з 1 кг тю­тюнового пилу на 10 л води і настоюють 2 доби. Після проціджування доливають води у співвідношенні 1:3. Відвар: 1 кг тютюнового пилу заливають 10 л води і кип'ятять на малому вогні 2 год. Потім проціджують і розбавляють водою 1:3. Обпилювання. Проти цибуле­вої, капустяної та морковної мух (в період їх льоту) грунт вздовж рядків обпилюють сумішшю тютюнового пилу із золою або вапном, з розрахунку 100-200 г/10 м². Обпилювання проводять зранку до спа­дання роси або ввечері по вологому листю, змішуючи тютюновий пил з 50 г попелу.

Картопля. Готують настій із зеленого бадилля 1,2-1,5 кг або вису­шеного 0,6-0,8 кг. Його подрібнюють і заливають 10 л теплої води і на­стоюють протягом 3-4 годин. На плодових деревах настій з картопля­ного бадилля застосовують проти попелиць і кліщів, на овочевих -проти гусениць молодших віків білана капустяного, капустяної совки, капустяної молі. При використанні на 10л води рослинної маси більше ніж передбачено рецептом, можливі опіки оброблюваних рос­лин.

До посіву насіння культур пізніх строків дозрівання розрізані буль­би розміщують у зрихленому грунті на глибині 5-7 см через 1 м. В кар­топлю втикають дерев'яні або металеві прутики довжиною 15-20 см, які відіграють роль маячків. Принаду загортають землею і через кожні 2-3 дні картоплю оглядають, вибирають дротяників та інших шкідників і знищують їх.

Чорнобривці зрізують повністю в період цвітіння, подрібнюють, заливають теплою водою і настоюють 2 доби. Обприскують проти по­пелиць на овочевих і плодових культурах. Настоєм знезаражують бульби гладіолусів, насіння айстр, левкоїв від грибних захворювань.

Ромашка. Для захисту рослин використовують лікарську, дал­матську та кавказьку ромашки. Збирають їх в період цвітіння. У лікарської заготовляють квіти і листя. На 1 кг сировини дають 10 л во­ди, нагрітої до 60-70°С, настоюють 12 год. Приготований розчин проціджують, додають мило, розводять такою ж кількістю води і ви­користовують для обробки. У далматської заготовляють всю рослину, у кавказької — суцвіття. 200 г подрібненої зеленої маси заливають 1 л води і настоюють 12 годин. Потім настій зливають, а масу, яка зали­шилась, заливають 5 л води і настоюють ще півдоби. Обидва розчи­ни проціджують, змішують, додають господарське мило і використо­вують свіжоприготовленими проти сисних комах, гусениць молодшо­го віку, личинок пильщиків, садових довгоносиків.

Чистотіл великий. Збирають всі органи рослини протягом веге­таційного періоду. Готують настій, беручи 3-4 кг свіжої або 1 кг сухої маси чи 1 кг коренів, подрібнюють, заливають 10 л води і настоюють 2 доби. Ефективний проти попелиць, листоблішок, трипсів на плодо­во-ягідних, овочевих та лікарських культурах. Діє також на гусениць молодшого віку лускокрилих шкідників, проти гусениць старшого віку його дія незначна.

Обпилювання. 30-50 г подрібненої на порошок маси застосову­ють для обробки 10 м² капусти різних видів проти хрестоцвітих блішок.

3-5 кг сухої маси кладуть на напівсиру солому або сміття, підпалю­ють у вечірні години в тиху погоду для обкурення овочевих культур від блішок.

Гірчак повзучий. Заготовляють надземну масу в період цвітіння. 1-2 кг свіжоприготовленої сировини заливають 10 л теплої води і ви­тримують 1 добу. Потім розчин проціджують, додають мило і обприс­кують плодово-ягідні, овочеві культури проти сисних шкідників.

Роблять відвар з 1-2 кг свіжої подрібненої маси, до якої доливають 10 л води і настоюють 6 годин, після чого кип'ятять на слабкому вогні ЗО хвилин. Приготований відвар використовують зразу або зливають його в скляні ємкості, щільно закупорюють і зберігають у затемнено­му місці при температурі 10-15°. Перед використанням розводять во­дою у співвідношенні 1:1 і застосовують проти тих самих шкідників, що й настій.

Деревій звичайний заготовляють на початку цвітіння. В цей час в ньому міститься найбільше біологічно активних речовин. Настій готують заливаючи водою 0,8 кг подрібнених рослин і настоюють 2 доби. Потім настій проціджують, масу віджимають і об'єм доводять водою до 10 л.

Готують відвар - 0,8 кг підсушеної та подрібненої сировини залива­ють 10 л води і кип'ятять ЗО хв. Після цього розчин охолоджують, проціджують, доводять водою до 10 л і використовують проти попе­лиць, листоблішок, трипсів, щитівок, несправжніх щитівок, кліщів, гу­сениць молодшого віку, личинок пильщиків на плодово-ягідних, ово­чевих, лікарських культурах у відкритому та закритому грунті, а також на квіткових рослинах у квартирах.

Коров'як або перепріле сіно. Готують настій, на 1-1,5 кг сирови­ни дають 3 л води і витримують 3 доби. Потім проціджують, розводять водою 1:3 і використовують проти борошнистої роси. Якщо сировину настоювати 3-4 години, то витяжку розбавляти не потрібно.

Деревна зола — звечора склянку попелу розмішують у 10 л води і настоюють до ранку. Обприскують капусту зранку, до початку льоту метеликів, ретельно направляючи факел обприскувача на верхній та нижній боки листя. На оброблені рослини метелики не сідають і не відкладають яйця. Проти капустяної та морквяної мух (в період їх льоту) грунт вздовж рядків обпудрюють деревною золою з додаван­ням нафталіну з розрахунку 100-200 г на 10 м² що перешкоджає ко­махам відкладати біля рослин яйця.

Полин гіркий — сировину заготовляють у період цвітіння, подрібнюють. Якщо готувати із сирої, то беруть її половину відра -700-800 г. Траву настоюють добу, кип'ятять ЗО хв. Відвар застосову­ють проти яблуневої плодожерки. Деякі садівники в боротьбі з листо-гризучими шкідниками застосовують відвар полину і настій курячого посліду. Для приготування робочого розчину 1 кг підсушеного полину кип'ятять 10-15 хв. В іншій посудині 1-2 доби настоюють 1 кг сухого посліду. Рідини змішують і доводять водою до 10 літрів.

Багульник. Надземну частину рослини розмістити в приміщенні, де виявлені миші. Багульник має репелентні властивості, запах його відлякує мишей, і вони покидають приміщення.

Чемериця Лобеля. Коріння збирають восени або рано навесні і висушують. Порошок використовують для токсикації зерна, яке йде для виготовлення принад. Можна виготовити принади із зерна, обро­бивши його настоянкою чемериці. Для приготування настоянки бе­руть 100 г свіжих кореневищ, витримують 5 діб в 0,2 л теплої води, додають туди декілька крапель азотної, сірчаної або соляної кислоти, яка підсилює виділення алкалоїдів. Після приготування рідину злива­ють, зерно підсушують і розкладають купками по 2 г/нору.

Аконіти. Для приготування порошку використовують коріння. 50 г порошку змішують з 1 кг набухлого зерна і здобрюють принаду запаш­ною соняшниковою олією.

Бузина червона. Збирають листя та квітки. 200-300 г сировини за­ливають 10 л води, настоюють протягом доби. Свіжоприготований розчин застосовують проти слимаків.

Вороняче око звичайне. Збирають кореневища, висушують, роз­мелюють на порошок. 5-7 г порошку додають на 100 г принади і вико­ристовують проти мишовидних гризунів.

Захищає сіль. У саду застосувуємо такий ефек­тивний засіб. На відро води взяти 1 кг (не більше, не допускати передозування, щоб не зашкодило) звичайної кухонної солі, добре перемішати розчин, процідити його й наприкінці березня або на початку чекання бруньок обприскати ним дерева, то шкідників у майбутньому сезоні в саду не буде. Погоду для оброб­ки слід вибирати суху, хоча б протягом трьох-чотирьох днів, аби дощі не змили передчасно сіль із дерев.

Захищає хрін. Шкідники городніх і садових культур не витримують їдкого запаху й смаку звичайного овочево­го хрону. Оброблені настоєм з нього рослини стають "несмачними" для шкідників.

Готую настій із хрону так: подрібнити 500 г кореня хрону, 2 склянки стручкового гіркого перцю й кілька гілочок запашної герані. Добре перемішати цю суміш і залити її 3 л киплячої води. Настояти протягом 3-5 годин. Таке зілля захищає до 300 видів овоче­вих рослин практично від усіх шкідників, у тому числі й від слимаків.

ДОДАТОК З