4. Об'єкт родів, родові шляхи та сили, які обумовлюють роди.

   1. Роди (Partus) - складний фізіологічний процес, суть якого полягає у виведенні з організму матері дозрілого(их) і живого(их) плода(ів), звільненні порожнини мат­ки від плодових оболонок та залишків плідних рідин у характерні для кожного виду тварин терміни.

   2. Родові шляхи.

Родові шляхи складаються з двох основних частин:

1) кістково-зв’язової основи і

2) м’яких частин.

Кістково-зв’язовою основою родових шляхів є таз, який складається з двох без­іменних кісток, що з’єднуються одна з одною своїми нижніми частинами за допомо­гою тазового зрощення. Кожна з безіменних кісток в свою чергу складається з трьох кісток: широкої клубової кістки, що утворює суглоб з крилами крижів, лобкової і сід­ничної кісток, що утворюють дно таза. У новонароджених тварин усі три кістки спо­лучені хрящем, а у дорослих вони зростаються у одну кістку.

Крім клубових кісток, тазова порожнина з боків обмежена ще широкими тазови­ми зв’язками; зверху - крижовою кісткою і першими хвостовими хребцями; спере­ду - вона безпосередньо межує з черевною порожниною і нарешті, ззаду обмежена шкірно-м’язовою стінкою, так званою діафрагмою таза.

Кістковий таз є міцною основою для м’яких родових шляхів.

Широкі тазові зв’язки, що замикають порожнину таза з боків, мають у процесі родів важливе значення. Перед початком родів вони набрякають, розслаблюються і стають податливими під час проходження плода з матки. Зв’язки, що з’єднують крижі з тазом, теж під кінець вагітності розслаблюються, що створює можливість деякого переміщення крижів щодо таза. В результаті цього збільшується висота входу в таз і трохи розширюється простір між клубовими кістками.

Діафрагма таза має своєю основою м’язи і фасції. У верхній частині через діафрагму проходить пряма кишка, а у нижній - піхва. Пружність діафрагми зу­мовлює звуження піхви і є іноді перешкодою для проходження широких ділянок плода. Надмірне розслаблення м’язів діафрагми є фактором, що сприяє випадін­ню піхви назовні.

3. Сили, які обумовлюють роди – Родові сили:

Початок, тривалість і завершення родового акту визначаються родовими силами. Такими силами є скорочення м’язів матки (перейми) і черевного пресу (потуги), які відбуваються ритмічно і послідовно, змінюючись так званими періодами пауз, тобто перейми, потуги і паузи між ними - це складний цілеспрямований і необ­хідний пристосувальний механізм, що забезпечує народження живого плода. Відсут­ність же пауз між скороченнями (тетанія матки) приводить до загибелі плода з причин його кисневого голодування внаслідок перетискання судин хоріону і обмеження крово- забезпечення плаценти. Перейми і потуги супроводжуються подразненнями нервових елементів матки, її шийки та тазової порожнини, а також інших ділянок материнсько­го організму, пов’язаних із статевою системою самки (зони Хеда), що призводить до виникнення сильних больових відчуттів у роділлі тривалістю від 30 до 80 сек., після чого відбувається пауза тривалистю від 1 до 5 хвилин. Потуги виникають в родовому процесі в той час, коли родові шляхи розкриті і починається виведення плодів.

За силою і тривалістю скорочень у різні періоди родового процесу розрізняють:

а) перейми розкриваючі (підготовчі);

б) перейми і потуги вивідні (родові);

в) перейми і потуги послідові.

Розкриваючі (підготовчі) перейми характеризуються скороченням тільки м’язів матки. Перші перейми короткотривалі, вони змінюються довгими паузами (20­30 хв.). Впродовж родів перейми посилюються і стають довшими (до 2-5 сек.), а па­узи між ними коротшають (1-5 хв.). Розкриваючі перейми забезпечують розкриття каналу шийки матки і повернення плода з бокової (теляти) або нижньої (лошати) позиції у верхню.

Вивідні (родові) перейми і потуги складаються із скорочень м’язів матки та черев­ного пресу. Перейми і потуги в цей час бувають дуже сильними, довгими, тривалими (до 5 хв.), а паузи - короткими (до 1-3 сек.). Разом вони значно тиснуть на плід, про­штовхуючи його по родових шляхах.

Потуги і перейми послідові розпочинаються через деякий час після виведення плода і забезпечують відокремлення плодових оболонок (посліду) і зігнання їх, разом із залишками навколоплідної рідини, з порожнини матки. Послідові перейми коротко­тривалі і чергуються з довгими паузами.

Практичні питання: