
- •Предмет, основні завдання і значення курсу.
- •Визначення норми річного стоку при наявності довгих рядів величин середнього річного стоку.
- •5. Вплив кліматичних факторів на формування стоку.
- •Методи досліджень стоку
- •8. Поняття про норму річного стоку та основоположні принципи її розрахунків.
- •9. Визначення норми річного стоку при наявності коротких рядів величин середнього річного стоку.
- •12.Циклічність коливання річного стоку та її врахування при визначенні норм річного стоку
8. Поняття про норму річного стоку та основоположні принципи її розрахунків.
Норма стоку – середня багаторічна величина стоку, при умові, якщо басейн залишається з незмінними ландшафтно-географічними умовами і однаковим рівнем господарським освоєнням, при цьому багатор ряд спостережень повинен включати хоча б повний цикл водності.
Норма річного стоку обраховується при наявності спостережень не менше 25 років
Метод моментів, метод найбільшої правдоподібності
При відсутності даних спостережень використовуються карти стоку
При коротких рядах (до 25 років) використав метод гідрологічної аналогії
9. Визначення норми річного стоку при наявності коротких рядів величин середнього річного стоку.
Короткими вважають ряди, які не відповідають принципу репрезентативності, тобто не мають повних циклів коливання водності, а їх відносна середньоквадратична похибка перевищує 10%. Згідно зі СНиП 2.01.14- 83, у таких випадках виконується приведення до розрахункового багаторічного періоду за допомогою річок-аналогів, які мають тривалі ряди спостережень. При виборі річки-аналога мають бути дотримані такі критерії її подібності до розрахункової річки:
безпосередня територіальна близькість, подібність фізико-географічних умов та рівня господарської діяльності;
подібність кліматичних характеристик;
синхронність коливань річного стоку (наявність корелятивного зв'язку за період спостережень);
однорідність умов формування стоку (достатня однотипність ґрунтів, гідрогеологічних умов, близький ступінь покриття водозборів озерами, болотами й лісами, близькі величини розораності водозборів);
відмінність площ водозборів - не більше ніж у 5 разів, а їхніх середніх висот (для гірських річок) - не більше ніж на 300 м;
відсутність факторів, що суттєво змінюють природну величину стоку (регулювання стоку, забори і скиди води);
наявність періодів одночасних спостережень за стоком тривалістю не менше 10 років.
Відповідність коливань річного стоку в двох створах перевіряється за графічними залежностями, суміщеними гідрографами або різницевими інтегральними кривими. Об'єктивним критерієм вибору річки-аналога є досить тісний зв'язок між характеристиками стоку за період одночасних спостережень, який характеризується коефіцієнтом кореляції.
Приведення статистичних параметрів стоку до багаторічного періоду виконується графічним або аналітичним способами.
Графічний спосіб полягає в побудові графіку зв'язку річного стоку (в модулях стоку) досліджуваної річки і річки-аналога за період одночасних спостережень (не менше 10 років). У випадку недостатньої кількості відповідних точок при побудові графіка зв'язку додатково використовують сезонні і середньомісячні величини стоку.
Для побудови графіка зв'язку по осі X відкладають модуль стоку річки- аналога, а по осі У - модуль стоку основної річки. По відповідних точках проводиться лінія зв'язку. Як правило, вона проходить через початок координат. Якщо ж лінія зв'язку відтинає певний відрізок на одній з осей координат, це означає, що при якомусь малому значенні річного стоку однієї річки на іншій протягом усього року стоку не було. Масштаб координатних осей вибирається таким чином, щоб лінія зв'язку проходила під кутом приблизно 45 0 (цього легко досягти, оскільки графік будується в модулях стоку).
Графічні залежності вважаються задовільними і прийнятними для визначення норми стоку річки з коротким рядом спостережень, якщо відхилення більшої частини точок від лінії зв'язку не перевищують ±15 % амплітуди коливання стоку, а коефіцієнт кореляції становить не менше 0,8.
r=Σ(qi-qc)(qia-qca)/√Σ (qi-qc)2Σ(qia-qca)2
qi і qia – відповідні значення модулів річного стоку основної річки та річки-аналога;
qc і qca – середні значення річного стоку кожного ряду за період одночасних спостережень.
Аналітичне приведення норми річного стоку виконується способом коефіцієнтів або за рівнянням лінійної регресії. У першому випадку норма річного стоку для розрахункового створу визначається за співвідношенням ͞q=͞qa*qc/qca
Приведення за рівнянням лінійної регресії виконується в тому випадку, коли паралельні спостереження становлять не менше 10-15 років, коефіцієнт кореляції - не менше 0,8, а відношення коефіцієнта регресії k до його середньоквадратичної похибки σk - не менше 2. Коефіцієнт регресії визначається за формулою k=r*σ/σa
де σ і σа - середні квадратичні відхилення річних значень стоку основної річки та річки-аналога за період одночасних спостережень.
11.Загальні положення про застосування генетичних і статистичних методів досліджень стоку Генетичний аналіз – аналіз фактичних данних, при якому враховується їх генезис і наступний розвиток фіз.. процесу, входить до географічних методів дослідження. На основі дослідження закономірності процеса стоку води із водозбору до замикального створу, розроблена генетична теорія і отримано генетично формула стоку (метод ізохрони стоку [W=τ0 ∑τ+TB Qi = 1000HF]. Найбільш широко генетичний метод аналізу застосовується при визначенні емпіричних залежностей характеристик стоку від фіз.-гео факторів. Прикладом генет. анлізу є географо-гідролог. метод – комплексний підхід до дослідження вод суші, дослідження фізичної природи гідролог. процесів, їх прояв в конкретних географічних умовах, виявлення на цій основі причинно-наслідкових зв’язків.
Статист. мет. дослідж. – заключаються центральній граничній теоремі теорії вірогідності: якщо випадкова величина х представляє собою суму великого числа незалежних одно від одного величин, то не залежно від законів розподілу окремих часткових доданків розподілу сумарної величини х прямує при n->∞ до нормального розподілу. Дає змогу вивчення інтегральної дії багатьох факторів в багатофакторних явищах до того, як буде вивчено вплив кожного фактора по окремості.