5. Вплив кліматичних факторів на формування стоку.

Опади є кліматичним чинником, і їх розподіл по території підкоряється законам географічної зональності.Опади – іх вплив міняється від значного (Макс стік) до незначного (мін стік). Опади х-ються інтенсивністю, тривалістю, частотою випадіння, розподілом по території.

Випаровування – видаткова частина, має великий вплив особливо в маловодний період року (в теплий сезон). Залежить від теплового балансу, який в свою чергу залежить від радіаційного балансу території. Все це відображається кліматичними зонами, які х-ють співвідношення опадів і випаровування. Випаровування = з поверхні грунту + води + снігу + рослин + транспірації. Випаровування з поверхні грунту визначається за:(картам ізоліній; по даним температури і вологості повітря (дефіцит збільш- випар- збільш)(темпер збільш- сток зменш – влітку, зимою збільшується); по формулам).

6. Методи досліджень стоку

Генетичний метод – Це дослідження закономірностей розвитку гідрологічних явищ і процесів на основі узагальнення емпіричного матеріалу і фіз. аналізу одержаних залежностей для виявлення причин і умов виникнення гідрологічних явищ і процесів.

Для встановлення причинно-наслідкових зв’язків

Застосовується в генетичній теорії і формула стоку. Широко використовується при побудові карт ізоліній стоку і районуванні різних параметрів стоку, розробка формул для визначення різних х-к стоку різним шляхом.

Статистичний метод – застосування апарату мат.статистики і теорії імовірності для вирішення певної гідрологічної задачі

Використовується для встановлення імовірнісних характеристик, виявлення просторового розподілу, емпіричні зв’язки.

Статистичні методи:

• Статистичний аналіз рядів стоку

- визначення емпіричної імовірності

- визначення забезпеченості певних х-к стоку

• методи оцінки однорідності рядів

• кореляційний і регресивний аналіз

• для теоретичних розрахунків

• метод моментів, графоаналітичний метод, …

• метод факторного і кластерного аналізу

• застосування різницевих інтегральних кривих і ковзне осереднення.

Математичне моделювання стоку і системний аналіз в 60-70рр 20 ст. почали застосовувати Алексеев Калинин, Бефани, Желєзняк

-етапи )

-класи ) моделювання вимоги до мат моделей.

-моделі )

Система : 1) замкнута / не замкнута; 2) вертикальна / горизонтальна

Географо-гідрологічний метод (глушков)

1. Метод гідрологічної аналогії Є найбільш загальним, застосовується до х-к стоку які залежать від азональних факторів. Полягає у підборі річок аналогів, які мають подібні умови формування стоку.

Аналогія: 1) пряма – підхід коли певна х-ка стоку визначається по річці аналогу); 2)непряма – при якому за допомогою річки аналога визначається не сама х-ка стоку а її параметр.

2. Метод географічної інтерполяції - Базується на припущенні, що х-ки річ.стоку плавно і неперервно змінюються по території і підлягають закону географічної зональності (Докучаєв)

3. Зонально-ландшафтний метод –

- ландшафтний підхід застосовується для малих річок, полягає у гідрологічні х-ки невеликих водозборів типові для певних ландшафтів і можуть поширюватися на інші невивчені водозбори

- Зональний підхід базується на тому, що зональні особливості х-ні для середніх річок

4. Метод водного балансу – базується на рівнянні водного балансу

X – У = Упов + У підз

5.Гідролого – гідрогеологічний метод – поєднання методичних прийомів гідрології та гідрогеології

6. Вплив факторів підстилаючої поверхні на формування стоку.

Рельєф – залежить від висотного положення , розчленованості, зміна висот місцевості, експозиція схилів, похил водозбору, а також наявність безстічних областей. Рельєф слід розглядати коли від значно змінюється

Грунтові і геологічні умови – процеси інфільтрації, а також поверхневого і підземного стікання води. Вони являються підземними акумуляторами вологи. Вони затримують води в багатоводний період і віддають її в маловодний. Умови залягання пыдземних вод залежать літологічного складу. Відповідно геологічна будова території визначає розташування водовмісних порід, відповідно гідрологічні умови басейна річки.Останні х-ють здібність басейна до акумуляції і створення запасів води у вигляді підземного стоку. Тип грунтів визначає водопоглинальну здатність водозбору. Чим більше поровість грунту тим більше їх водопроникність і водовіддача, але менше водоутримуюча здібність. Кількісна оцінка поширення того чи іншого типу грунтів визначається по великомасштабним картам грунтів