21 Турбогвинтові двигуни.

Турбогвинтовий двигун включає три основні вузли: шпиндель, турбінну секцію і гвинтовий двигун. У залежності від поставлених технологічних задач можуть використовуватися такі варіанти компоновки:

а) шпиндель і гвинтовий модуль;

б) шпиндель і турбінна секція та гвинтовий модуль;

в) турбінна секція та гвинтовий модуль.

Модульні турбогвинтові двигуни органічно поєднують стабільність енергетичної характеристики в часі та високу жорсткість лінії моментів, що забезпечує досягнення вищих показників роботи доліт, ніж при використанні турбобурів або гвинтових двигунів Модульні турбогвинтові двигуни випускають таких типів:

Модульні турбогвинтові двигуни типу ТВД

Універсальні турбогвинтові двигуни типу ТПС-У Турбогвинтовий двигун компенсується взаємозамінними двома або трьома турбінними секціями з плаваючими статорами (ТПС), перетворювачем частоти обертання вихідного вала(гвинтового модуля) та шпиндельною секцією з осьовою опорою.

Уніфіковані модульні турбогвинтові двигуни 2ТУ – 240КД з покращеними енергетичними та експлуатаційними характеристиками комплектуються взаємозамінними уніфікованими модулями. Верхня секція двигуна є активним гальмівним модулем, що вміщує в одному корпусі турбінну секцію і робочі органи гвинтового двигуна, які з’єднанні з допомогою зйомного торсіона. Особливістю гальмівного модуля є його повна взаємозамінність із серійною секцією. Верхня секція також оснащена турбінами зменшеної ваги. Основна особливість турбогвинтових двигунів полягає у можливості переходу гвинтової пари з режиму роботи двигуна(ДР) в насосний режим(НР) і навпаки. В режимі роботи двигуна джерелом механічної енергії є тиск, створений буровим насосом, а в насосному режимі – механічна енергія, що подається з вала турбінної секції

До недоліків турбогвинтових двигунів слід віднести значну (у порівнянні з ГВД ) довжину, що ускладнює їх використання при бурінні горизонтальних та сильно викривлених свердловин. Турбогвинтові двигуни мають також низький К.К.Д.(0,2 – 0,3).

Турбогвинтові двигуни застосовують при температурах до 120 ºС і промиванні свердловини буровими розчинами густиною до 1700 кг/м³ та обємним вмістом вуглеводневих сполук до 5 %. Турбогвинтові двигуни використовують для буріння вертикальних свердловин суцільним вибоєм та з відбором керна, а в компоновці із шпинделем-відхилювачем – для проходження викривлених ділянок свердловин.

22 25 26Характеристика електробура.

Експлуатація електробурів.

Електробур – це вибійний буровий двигун, який перетворює електричну енергію в механічну на вихідному валу. На рис. 4.12 наведена ти­пова характеристика зміни крутного моменту електробура М в зале­жності від ковзання S при незмінній напрузі на затискачах двигуна.

Для роботи двигун розраховується по номінальному моменту, якому відповідає номінальна паспортна потужність двигуна.

П рава частина кривої від максимального моменту називається робочою областю, а ліва частина — пусковою областю характерис­тики.

Електробури привозяться на бурову у зібраному вигляді. Підготовка електробура до буріння заклечається у виконанні таких обов’язкових операцій перед кожним спуском в свердловину. Величина люфта не повинна перевищувати 1,5мм. Різьбові з’єднання перевіряються шляхом зовнішнього огляду. В справному електробурі протікання масла і рухомість різьбових з’єднань не допускається. При виявленні несправності електробур відправляють в майстерню. Перед опусканням електробура в свердловину перевіряють наявність масла всередині електробура манометричним способом(з допомогою манометра). Мінімальний тиск в компенсаторі двигуна повинен бути не менше 0,1 МПа. Після встановлення електробура на елеватор перевіряють опір ізоляції обмотки статора відносно корпуса . Опір ізоляції і тиск масла заміряні на буровій не повинні значно відрізнятися від величин записаних в рейсовому паспорті. До спуска електробура в свердловину необхідно перевірити направлення обертання його валу спостерігаючи за обертанням вала шпинделя. Обертання повинно бути за годинниковою стрілкою, якщо дивитися зверху.. Після нарощування кожної свічки або бурильної труби, коли бурильна колона встановлюється на елеватор чи клини, перевіряють опір ізоляції на корпус системи струмопідвід-електробур. Ведуча труба попередньо згвинчена з струмоприймачем і вертлюгом знаходиться в струмопідводу іноді обриваються струмопідвідні жили і тому при спуску час від часу перевіряють опір ізоляції обидвох жил-контактів. Різке збільшення опору ізоляції однієї з жил свідчить про її обрив. Необхідно знайти і видалити дефектну трубу.Електробур, опущений в свердловину, включають тільки при циркуляції промивальної рідини і без осьового навантаження на долото. Пуск електробура під навантаженням заборонений.При бурінні електробуром можливе застосування будь-якого розчину і повітря. Проте при промивці керованими розчинами спостерігаються часті пробої струмопідводу. При продуванні повітрям електробур охолоджується менш інтенсивно, тому рекомендують бурити при напругах на дизельних двигунах на 15% нижче від номінального.При бурінні електробуром доцільно використовувати замість ручної подачі долота автомати подачі долота.Електробур, який поставляється на бурову, має рейсовий паспорт. При відправці електробура рейсовий паспорт, підписаний буровим майстром, направляється на ремонтну базу.Всі роботи по регулюванню і ремонту електробурів проводять в спеціальних майстернях зі спеціальними інструментами на кожний тип електробура