2. Проектування фундаментів на палях під колону ряду а, вісь 1

ряд А: N=2500 кН, M_x=290 кН*м; M_у=120 кН*м.

Проектування ведеться згідно з нормами СніП 2.02.03-85 «Фундаменти на палях».

Розрахунок фундаментів на палях і їх основ повинен бути виконаний по граничним станам першої групи:

• По міцності матеріала паль і ростверків;

• По несучій здатності грунта основи паль.

Та другої групи:

• По осадкам основ паль та фундаментів на палях від вертикальних навантажень.

Фундаменти на палях використовуються при зведенні будівель на грунтах з недостатньою несучою здатністю, коли виникає потреба передати навантаження від будівлі на більш міцні та щільні грунти, що розташовані на глибині. Вони складаються з групи паль, об’єднаних поверху ростверком – залізобетонною плитою.

Паля – конструкція стрижневого типу, виготовлена або занурена у ґрунтову основу (іноді частково розташована у воді), вертикальна або похила, призначена для передачі навантаження від споруди в шари ґрунтової основи для забезпечення більшої несучої здатності. Влаштовується за технологією з вийманням або без виймання ґрунту основи.

Ростверк – розподільна конструкція (балка, плита або оголовок), що об'єднує голови паль у групи, ряди або рами для сумісної роботи.

До переваг влаштування фундаментів на палях відноситься:

• Зменшення об’єму земляних робіт;

• Зменшення трудомісткості нульового циклу;

• Полегшення проведення робіт в зимовий період.

3. Вибір глибини залягання ростверку

3. З розрахунку гідрогеологічних умов глибина закладання має бути:

d_w <РГВ d_w<4,5 м

4. За районом будівництва з урахуванням глибини промерзання ґрунту.

Нормативна глибина промерзання ґрунту d_fn визначається за формулою:

де d_о – величина (згідно до ДБН В.2.1-10-2009, додаток Г), що дорівнює для супісків d_о =0,28м;

M_t – сума абсолютних значень середньомісячних негативних температур за зиму, визначається за СНиП 2.01.01-82 «Строительная климатология и геофизика». Для м. Дніпропетровськ M_t=13.

Мінімальна висота ростверку .

Призначаємо глибину залягання ростверка від даної поверхні:

d = 1,1м.

4. Визначення сполучення пальового ростверка з палями

Сполучення пальового ростверка з палями допускається виконувати як шарнірним, так і жорстким.

Шарнірне сполучення слід застосовувати:

• у звичайних умовах при вертикальних навантаженнях;

• при дії горизонтальних навантажень (сейсміка, вітер тощо) для зменшення згинальних моментів у палях;

• у складних інженерно-геологічних умовах, де можливі просідання основи від власної ваги ґрунту при зміні вологості.

Жорстке сполучення пальового ростверка з палями слід виконувати коли:

а) стовбури паль розташовуються в слабких ґрунтах (пухких пісках, глинистих ґрунтах текучої консистенції, мулах, торфах тощо);

б) вертикальне навантаження, яке передається на палю, прикладене до неї з ексцентриситетом, що виходить за межі її ядра перерізу;

в) на палю діють горизонтальні навантаження, переміщення від яких при вільному спиранні (на пальову основу) виявляються більше граничних для проектованої будівлі або споруди (далі за текстом споруд);

г) у фундаменті є похилі або складені вертикальні палі;

д) палі працюють на висмикувальні навантаження.

Так як палі прорізають суглинки м’якопластичні і водонасичені, виконуємо жорстке сполучення пальового ростверка з палями.