
- •2. Аналіз інженерно-геологічних умов будівельного майданчика, та визначення характеристик, що бракує
- •Проектування фундаментів мілкого закладання на природній основі під колону ряда в, вісь 1
- •3.2. Визначення геометричних розмірів підошви фундаменту в плані методом послідовних наближень
- •Конструювання фундаменту під колонну
- •Визначення оптимальної висоти плитної частини
- •Перевірка міцності конструкції фундаменту на продавлювання
- •Визначення внутрішніх зусиль в конструкціях фундаменту
- •Армування підошви фундаменту
- •Розрахунок осідання фундаменту на природній основі методом пошарового підсумовування
- •Розрахунок основ фундаментів мілкого закладання на штучній основі (грунтова подушка) під колону ряда в, вісі 1
- •4.1. Визначення глибини закладання фундаменту на штучній основі.
- •Вибір і обґрунтування типу штучної основи
- •Визначення фізико-механічних характеристик штучної основи, отриманої шляхом пошарового ущільнення ґрунту
- •Визначення геометричних розмірів підошви фундаменту в плані методом послідовних наближень
- •Конструювання фундаменту під колонну
- •Вибір типу фундаменту
- •Визначення оптимальної висоти плитної частини
- •Перевірка міцності конструкції фундаменту на продавлювання
- •Визначення внутрішніх зусиль в конструкціях фундаменту
- •Армування підошви фундаменту
- •Розрахунок осідання фундаменту на природній основі методом пошарового підсумовування
- •Результати розрахунку осідань фундаменту мілкого закладання на штучній основі (грунтова подушка)
- •Проектування фундаментів на палях під колону ряду в, вісь 1
- •Вибір глибини залягання ростверку
- •Визначення сполучення пальового ростверка з палями
- •5.3. Визначення відмітки голови палі
- •5.4. Визначення глибини залягання кінця палі
- •5.5. Визначення довжини палі
- •5.6. Визначення несучої здатності палі по грунту
- •Визначення розрахункового навантаження на палю
- •Визначення розмірів ростверку в плані
- •8. Розрахунок і конструювання ростверку.
- •9. Перевірка жорсткості конструкції ростверку.
- •Розрахунок осідання палевого фундаменту методом пошарового підсумовування Результати розрахунку осідань палевого фундаменту
- •Порівняння варіантів фундаментів. Визначення оптимального
- •Проектування фундаментів на палях під колону ряду а, вісь 1
- •Вибір глибини залягання ростверку
- •Визначення сполучення пальового ростверка з палями
- •5.3. Визначення відмітки голови палі
- •5.4. Визначення глибини залягання кінця палі
- •5.5. Визначення довжини палі
- •5.6. Визначення несучої здатності палі по грунту
- •Визначення розрахункового навантаження на палю
- •Визначення розмірів ростверку в плані
- •Визначення фактичного навантаження на палю
- •Визначення внутрішніх зусиль в конструкціях фундаменту
- •Розрахунок осідання палевого фундаменту методом пошарового підсумовування Результати розрахунку осідань палевого фундаменту
- •Використана література
Визначення розмірів ростверку в плані
Розподіл паль в плані виконується з розрахунку, що відстань між осями паль в ряду або між рядами паль Ci ≥3d, відстань від грані ростверку до осі крайнього ряду паль Ср =d .
Рис. 5.8.1. Схема до визначення розмірів ростверка
Остаточно розміри ростверку приймаємо такими:
lp=2,8 м, bp=2,8 м, Ар=7,84 м2
Визначення навантаження на кутову палю
При заданому розташуванні паль в плані навантаження на кутову палю визначається за формулою:
-
обчислюване навантаження на палю, кН;
Qp - власна вага конструкції ростверку Q = 20 d1 Ар
n - число паль у фундаменті ;
Р - діюче навантаження на пальовий фундамент, кН/м;
Мх, Му - діючі згинаючі моменти на пальовий фундамент з невигідного поєднання навантажень;
х
,у
-
відстані від центральних осей ростверку
до найбільш віддалених паль;
-
момент інерції куща паль щодо осей Х і
У
наближений,
з упущенням моменту інерції перетину
палі щодо власних осей;
При
Q = 201,1·7,84=172,48 кН
та х1=1,05 м, х2=0,525 і y1=1,05 м.
максимальне навантаження на кутову палю буде дорівнювати:
Перевіряємо
виконання умови:
;.
За визначеними оптимальними розмірами плитної частини фундаменту перевіряємо жорсткість конструкції плитної частини фундаменту:
bсв. поля< bк+2*d
2,8м > 0.4+2*1.1=2.6м – фундамент жорсткий;
aсв. поля< aк+2*d
2.8м > 0.4+2*1.1=2.6м – фундамент жорсткий.
Розрахунок на продавлювання не виконуємо, оскільки конструкція ростверку жорстка.
8. Розрахунок і конструювання ростверку.
Висота сходинок (hсх) може бути рівною 300, 450 та 600 мм. Нижня сходинка завжди рівна 600 мм.
Визначимо
максимально можливу довжину виносу
сходинки:
,
де
;
- розрахунковий опір бетону осьовому розтягуванню, визначається за таблицею №13 діючому СНиП 2.03.01-84 (або за відповідним ДБН);
- середнє напруження під підошвою ростверку від діючого на нього навантаження ;
Таким чином можуть бути використані такі максимально можливі розміри сходинок:
h=300мм - C=450мм
h=450мм - C=700мм
h=600мм - C=900мм
Задавшись даною умовою конструюємо ростверк.
9. Перевірка жорсткості конструкції ростверку.
Конструкція ростверку вважається жорсткою, якщо виконана умова bпр > b; lпр>l. Якщо кущ паль розміщується в межах основи піраміди продавлювання - конструкція ростверку вважається жорсткою.
Якщо кущ паль розміщується за межами основи піраміди продавлювання, тобто, bпр<b; lпр<l, то конструкція ростверку вважається гнучкою. Тут bпр=bк+2Но; lпр=ак+2Но або для ростверків з підколонником
bпр = bпк+2Но; lпр=aпк+2Н0.
У нашому випадку маємо: bпр = 1+2·1=3м і lпр=1+2·1=3м, тоді
bпр =3м> b=2,8м та lпр=3м>l=2,8 – ростверк жорсткий і перевірку на продавлювання можна не виконувати.
10. Армування конструкції ростверку.
Визначення внутрішніх зусиль в конструкціях фундаменту
Фундаменти армуються поперечною розрахунковою арматурою в обох напрямках:
- згинається сторона «l» (довжина):
- згинається сторона «b» (ширина):
Армування підошви фундаменту
За визначеними згинаючими моментами в напрямках ┴а та ┴b визначаємо необхідну площу арматури по сторонам підошви фундаменту:
де: k – коефіцієнт умови роботи арматури, приймається рівним k=0,9;
- розрахунковий опір арматури, приймається згідно з таблицею №22 СНиП 2.03.01-84 «Бетонные и железобетонные конструкции» або ДБН «Бетонні та залізобетонні роботи».
- робоча висота конструкції фундаменту від центру арматури до верха перерізу за яким визначається згинальний момент.
Задаються шагом стрижнів арматури в повздовжньому і поперечному напрямках Сl і Сb. Приймаємо Сl= Сb=200мм.
Визначаємо кількість стрижнів арматури, котрі можна розмістити по сторонам «l» і «b».
де: l, b – розміри підошви фундаменту в плані;
0,2 – двосторонній розмір захисного шару бетону і взаємно-перпендикулярна нахльостка стрижнів арматури (0,05·2+0,05·2)=0,2м;
Сl і Сb – крок арматури відповідно по сторонам «l» і «b».
Визначаємо площу поперечного перерізу одного стрижня арматури:
Визначаємо діаметр стрижня арматури відповідно сортаменту:
Приймаємо
арматуру
ø22
А400С з