Питання до іспиту біохімія

БІЛКИ

1. Амінокислоти як складові компоненти білків. Загальна формула амінокислот. Класифікація амінокислот

2. Білки і пептиди: поняття, приклади, біологічні функції білків і пептидів в організмі людини.

3. Фізико-хімічні властивості білків: молекулярна маса і методи її визначення, електричний заряд, колоїдно-осмотичні та амфотерні властивості білків.

4. Види осадження білків, фактори, що викликають осадження білків, механізм їх дії. Застосування методів осадження в медичній практиці.

5. Вміст загального білка в сироватці крові в нормі. Гіпо- та гіперпротеїнемії. Причини та наслідки.

6. Альбуміни, глобуліни: фізико-хімічні властивості, функції, вміст в сироватці крові. Причини і наслідки гіпоальбумінемії.

7. Вміст глобулінів в плазмі крові, фракції глобулінів, їх біологічні функції.

ФЕРМЕНТИ

1. Ферменти: визначення, хімічна природа та класифікація ферментів за будовою. Спільні властивості ферментів і неорганічних каталізаторів, відмінності між ними.

2. Класи ферментів та їх характеристика, приклади.

3. Будова складних ферментів. Кофактор, відмінність між коферментом та простетичною групою. Роль апоферменту і кофактора у ферментативному процесі.

4. Специфічність дії ферментів. Види специфічності, навести приклади. Значення в медичній практиці.

5. Пояснити залежність швидкості реакції від концентрацій ферменту та субстрату, рН середовища та температури.

6. Активний та алостеричний центри ферментів. Алостеричні ефектори, механізм їх впливу на активність ферментів.

7. Органоспецифічність ферментів. Значення у діагностиці захворювань різних органів, приклади.

8. Ізоферменти. Приклади, значення визначення їх активності в клінічній практиці.

9. Поняття інгібітори ферментів. Конкурентне та неконкурентне гальмування ферментів. Приклади.

10. Проферменти. Приклади, механізм їх активації.

11. Імобілізовані ферменти. Переваги їх застосування в клініці. Приклади.

ОБМІН РЕЧОВИН ТА ЕНЕРГІЇ

1. Спільні метаболіти і спільні шляхи катаболізму вуглеводів, ліпідів і білків.

2. Поняття про анаболічні та катаболічні процеси. Енергетичні взаємозв’язки між ними. Приклади.

3. Поняття про обмін речовин, його стадії. Схематичне зображення процесів катаболізму вуглеводів (полісахаридів), білків і ліпідів до кінцевих продуктів розпаду.

4. Окиснювальне декарбоксилювання піровиноградної кислоти, його призначення. Піруватдегідрогеназний комплекс: ферменти, коферменти та вітаміни, що входять до його складу. Написати сумарне рівняння.

5. Поняття про цикл Кребса. Назвати синоніми цього процесу. Місце його в клітині та функції. Навести схему циклу трикарбонових кислот, вказати всі субстрати і ферменти.

6. Перша реакція циклу Кребса, синоніми його назви, біологічні функції.

7. НАД-залежні реакції циклу Кребса, їх енергетичний ефект в поєднанні з дихальним ланцюгом.

8. ФАД – залежна реакція циклу Кребса. Вказати можливий вихід АТФ, якщо продукт реакції потрапляє в дихальний ланцюг.

9. Хімізм перетворення яблучної кислоти в оксалоацетат. Енергетичний вихід, якщо продукт реакції надходить у дихальний ланцюг. Енергетичний вихід АТФ при повному окисненні ацетил КоА в циклі Кребса та дихальному ланцюгу (підрахувати).

10. Поняття про енергетичний обмін, біологічне окиснення і тканинне дихання. Дихальний ланцюг транспорту електронів. Локалізація в клітині. Біологічна роль.

11. Шляхи використання енергії в організмі. Головний метаболічний шлях утворення АТФ, його локалізація.

12. Способи утворення АТФ: приклади реакцій субстратного і окиснювального фосфорилювання, їх відмінності.

13. Призначення дихального ланцюга мітохондрій. Інгібітори тканинного дихання, приклади, наслідки для організму.

ОБМІН ВУГЛЕВОДІВ

1. Механізм всмоктування моносахаридів, амінокислот, жирних кислот в тонкому кишечнику.

2. Клітковина, будова, біологічні функції. Місце та фактори її травлення в людському організмі. Наслідки для організму надлишку та нестачі в їжі клітковини.

3. Поняття «гліколіз» і «глікогеноліз», їх відмінності. Біологічна роль цих процесів.Спільні риси аеробного та анаеробного гліколізу і їх відмінності.

4. Ключова реакція гліколізу. Відмінності підготовчої фази гліколізу і гліколітичної оксидоредукції.Місце і механізм синтезу глікогену, роль ферментів і гормонів у глікогенезі.

5. Спільні риси гліколізу, глікогенолізу, спиртового бродіння та їх відмінності.

6. Розщеплення глікогену до глюкози, роль ферментів. Гормональна регуляція процесу.

7. Пентозо-фосфатний цикл як альтернативний механізм окиснення глюкози. Біологічна роль цього процесу.

8. Глюконеогенез. Субстрати цього процесу, його біологічна роль, гормональна регуляція.

9. Цукрвоий діабет. Типи, причини та біохімічні прояви. Принципи лікування. Ускладнення.

10. Цукрове навантаження, суть виконання. Цукрова крива здорової людини і хворого на приховану форму діабету.

11. Нирковий поріг для глюкози, його величина в нормі. Фізіологічні і патологічні типи глюкозурій.

ОБМІН ЛІПІДІВ

1. Що таке ліпіди? Класифікація за фізіологічним значенням, будовою. Представники кожної групи. Біологічні функції ліпідів.

2. Добова потреба в ліпідах. Травлення жирів, фосфоліпідів, стеридів: місце травлення, роль ферментів, жовчних кислот. Хімізм розщеплення триацилгліцеролу.

3. Триацилгліцерини: будова, залежність властивостей від будови, біологічні функції жиру.

4. Есенціальні жирні кислоти, представники. Будова нейтрального жиру, залежність його властивостей від будови.

5. Вищі жирні кислоти, класифікація, представники кожної групи. Будова нейтрального жиру, хімічна формула.

6. Синтез триацилгліцеринів, місце і хімізм процесу. Роль гормонів в ліпогенезі.

7. Фосфоліпіди: будова, представники, біологічні функції. Поняття про ліпотропні фактори.

8. Будова, властивості, представники фосфоліпідів, гліколіпідів, їх функції.

9. Продукти травлення ліпідів, механізм їх всмоктування. Гепато-ентеральна циркуляція жовчних кислот, суть, значення.

10. Типи тканинних ліпаз, механізм їх активації, роль гормонів. Транспорт вільних жирних кислот у крові.

11. Спосіб окиснення насичених і мононенасичених вищих жирних кислот: місце в клітині, циклічність, біоенергетика одного циклу

12. Місце окиснення жирних кислот у клітинах. Активація і транспорт ацил-КоА в мітохондрії. Бета-окиснення жирних кислот, його енергетичний ефект.

13. Синтез жирних кислот у клітині. Способи транспорту ацетил-КоА з матрикса в цитоплазму. Будова поліферментного комплексу пальмітатсинтази.

14. Біосинтез жирних кислот; місце в клітині, умови, будова поліферментного комплексу. Шляхи утворення ацетилКоА, що використовуються для цього процесу.

15. Біосинтез жирних кислот: локалізація в клітині, субстрати, будова пальмітатсинтазного комплексу, роль НАДФН, його походження.

16. Будова і функції холестерину, вміст у крові, його головні транспортні форми.

17. Біосинтез холестерину: місце процесу, субстрати. Умови, за яких активується і пригнічується цей процес.

18. Представники кетонових тіл, їх будова. Місце, призначення кетогенезу. Вміст кетонових тіл в крові та сечі.

19. Способи перетворення кетонових тіл в тканинах з ціллю вилучення енергії. Причини та наслідки кетонемії.

20. Механізм кетонемії при голодуванні, цукровому діабеті, тривалих стресах.

21. Транспортні форми ліпідів: хіломікровни, ЛДНГ, ЛНГ, ЛВГ, місце утворення, будова, функції. Роль ЛХАТ. Атерогенні та антиатерогенні ЛП.

22. Порушення обміну ліпідів: причини і наслідки порушення травлення і всмоктування ліпідів. Жирова інфільтрація печінки, причини. Ліпотропні фактори.

23. Біологічна роль ПОЛ у здоровому організмі. Причини і наслідки активації цього процесу. Антиоксиданти.

24. Активні форми кисню, місце і механізм утворення в нормі. Написати їх символи. Роль активних форм кисню в нормі, наслідки їх збільшення.

ОБМІН БІЛКІВ

1. Добова потреба у білках, чим обумовлюється, біологічна цінність білків. Приклади повноцінних та менш повноцінних білків. Азотовий баланс, його види, приклади.

2. Травлення білків у шлунку, тонкому кишечнику. Хімічний склад травних секретів, роль соляної кислоти. Механізм всмоктування продуктів травлення білків.

3. Механізм всмоктування моносахаридів, амінокислот, жирних кислот в тонкому кишечнику.

4. Кислотність шлункового соку, види, методи визначення, показники кислотності в нормі. Патологічні компоненти шлункового соку.

5. Загальні шляхи перетворення вільних амінокислот. Дезамінування, роль вітамінів у дезамінуванні. Хімізм окисного дезамінування глутамінової кислоти.

6. Трансамінування амінокислот, біологічна роль. Роль вітаміну В₆ у трансамінуванні амінокислот. Приклади амінотрансфераз, їх діагностичне значення.

7. Декрбоксилювання амінокислот, ферменти і коферменти декарбокислювання. Найважливіші біологічно активні аміни, їх роль в організмі.

8. Хімізм декарбоксилювання гістидину, продукт реакції, його біологічна роль.

9. Походження аміаку в організмі. Способи його знешкодження. Наслідки гіперамоніємії.

10. Суть орнітинового циклу уреагенезу. Вміст сечовини в крові і сечі в нормі. Причини уремії.

11. Схема орнітинового циклу сечовини, його роль та зв’язок з іншими метаболічними шляхами, локалізація процесу.

12. Вміст сечовини в крові і сечі. Причини і біохімічні процеси, що викликають її збільшення і зменшення. Уремія, причини і наслідки для організму.

ОБМІН НУКЛЕОПРОТЕЇНІВ БІОСИНТЕЗ БІЛКА ТА НУКЛЕЇНОВИХ КИСЛОТ

1. Нуклеїнові кислоти: будова, види, відмінності між ними в будові, структурі і біологічних функціях. Будова мононуклеотиду.

2. Нуклеотиди: будова, представники пуринових і піримідинових нуклеотидів, їх біологічні функції.

3. Травлення нуклеопротеїнів і нуклеїнових кислот в шлунково-кишковому тракті. Написати схему гідролізу нуклеопротеїнів у кишечнику. Назвати ферменти і кінцеві продукти.

4. Представники пуринових нуклеотидів, їх розпад до кінцевих продуктів, роль ферментів.

5. Концентрація сечової кислоти в крові і сечі. Гіперурікемія, причини виникнення. Подагра, синдром Леш-Ніхана, прояви, лікування.

6. Назвати кінцеві продукти розпаду піримідинових нуклеотидів. Оротацидурія, причини, прояви, лікування.

7. Центральний постулат молекулярної біології. Способи передачі генетичної інформації, їх матричний механізм.

8. Транскрипція, умови і механізм транскрипції, посттранскрипційна модифікація РНК. Інгібітори транскрипції.

9. Генетичний код, пояснити його властивості: триплетність, неперекриття, виродженість, специфічність, універсальність, лінійність.

ВІТАМІНИ ГОРМОНИ

1. Вітаміни: визначення, представники водо- і жиророзчинних вітамінів, їх відмінності як біологічних сполук. Провітаміни. Навести приклади.

2. А- та гіповітамінози. Причини ендо- та екзогенних гіповітамінозів. Антивітаміни, приклади, механізм дії. Назвати вітаміни, що синтезуються в організмі людини, вказати місце синтезу та субстрати.

3. Вітамін В₁. Назва за хімічною будовою та фізіологічною дією, добова потреба, джерела, коферментні форми, біологічна дія, ознаки гіповітамінозу. Методи визначення забезпечення організму вітаміном В₁, практичне застосування.

4. Вітамін В₂. Назва за хімічною будовою та фізіологічною дією, добова потреба, джерела, коферментні форми, біологічна дія. Ознаки гіповітамінозу, практичне застосування.

5. Вітамін В₃. назва за хімічною будовою та фізіологічною дією, добова потреба, джерела, коферментні форми, біологічна дія, ознаки гіповітамінозу, практичне застосування.

6. Вітамін В₅. Назва за хімічною будовою та фізіологічною дією, добова потреба, джерела. Коферментні форми вітаміну В₅, біолоігчні функції. Ознаки гіповітамінозу.

7. Вітамін В₆. Назва за хімічною будовою та фізіологічною дією, добова потреба, джерела, коферментні форми, біологічні функції. Ознаки гіповітамінозу, практичне застосування.

8. Вітамін В_10. Назва за хімічною будовою та фізіологічною дією, добова потреба, джерела, активна форма. Біологічні функції, ознаки гіповітамінозу, практичне застосування.

9. Вітамін В₁₂. Назва за хімічною будовою та фізіологічною дією, добова потреба, джерела, біологічні функції, ознаки гіповітамінозу, роль фактора Кастла, практичне застосування.

10. Вітамін С. Назва за хімічною будовою та фізіологічною дією. Написати хімічну формулу аскорбінової та дегідроаскорбінової кислот. Добова потреба, джерела, біологічні функції, ознаки гіповітамінозу, практичне застосування.

11. Вітамін Д. Назва за хімічною будовою та фізіологічною дією, добова потреба, джерела, активні форми вітаміну, біологічні функції. Ознаки гіпо- та гіпервітамінозу, практичне застосування.

12. Вітамін Е. Назва за хімічною будовою та фізіологічною дією, добова потреба, джерела, біологічні функції. Ознаки гіповітамінозу, практичне застосування.

13. Вітаміноподібні речовини: убіхінон, холін, інозит, ліпоєва кислота. Джерела, біохімічні функції, практичне застосування.

14. Поняття про гормони. Класифікація за хімічною природою та біологічними функціями. Представники кожної групи. Поняття про тканинні гормони (гормоноїди).

15. Гормони передньої частки гіпофізу. Соматотропін, природа, вплив на білковий, ліпідний та вуглеводний обмін, взаємовідношення із соматомединами, прояви гіпо- і гіперпродукції соматотропіну.

16. Гормони передньої частки гіпофізу: АКТГ, ТТГ, гонадотропні гормони. Природа, функції.

17. Вазопресин і окситоцин. Природа. Місце утворення і депонування. Біологічна роль. Прояви недостатності антидіуретичного гормону.

18. Інсулін: місце синтезу, будова, вплив на транспорт через плазматичні мембрани глюкози, амінокислот.

19. Дія інсуліну на обмін вуглеводів, білків і ліпідів.

20. Глюкагон: будова, місце утворення, механізм дії, потреби підвищеної секреції.

21. Йодвмісні гормони щитоподібної залози: будова і синтез йодтиронінів, чим регулюються процеси синтезу і секреції.

22. Вплив йодтиронінів на процеси розвитку організму, білковий, ліпідний та вуглеводний обмін і теплопродукцію.

23. Кальцитонін і паратгормон. Мсіце утворення, хімічна природа. Вплив на обмін каліцію і фосфору. Біохімічні прояви гіпо- та гіперпродукції.

24. Гіпофункція щитоподібної залози: причини, особливості порушень обмінних процесів, прояви.

25. Катехоламіни – місце утворення, будова. Механізм дії на обмін речовин. Вплив на фізіологічні функції організму.

26. Мінералокортикоїди: представники, місце утворення, хімічна природа, механізм дії. Чим регулюється їх виділення. Прояви недостатності та надмірної кількості цих гормонів.

27. Глюкокортикоїди: представники, місце утворення, хімічна природа, механізм дії на обмін білків, вуглеводів, ліпідів. Чим регулюється їх виділення. Стероїдний діабет: причини, прояви. Застосування глюкокортикоїдів у медицині.

28. Стероїдний діабет, причини. Спільні біохімічні прояви з цукровим. Біохімічний показник, що відрізняє їх.

29. Чоловічі статеві гормони: представники, хімічна природа, місце утворення, чим регулюється їх виділення. Механізм дії на обмін речовин та фізіологічні функції. Застосування в медицині.

30. Естрогенні гормони. Представники. Місце утворення, хімічна природа. Чим регулюється їх виділення. Механізм дії на обмін речовин та фізіологічні функції організму. Застосування в медицині.

БІОХІМІЯ КРОВІ

1. Кров, функції, клітинні елементи крові.

2. Хромопротеїни. Будова гемоглобіну, типи та похідні гемоглобіну, біологічна роль.

3. Лейкоцити (гранулоцити і агранулоцити), їх функції, особливості обмінних процесів та енергозабезпечення.

4. Альбуміни, глобуліни: фізико-хімічні властивості, функції, вміст в сироватці крові. Причини і наслідки гіпоальбумінемії.

5. Вміст загального білка в сироватці крові в нормі. Гіпо- та гіперпротеїнемії. Причини та наслідки.

6. Вміст глобулінів в плазмі крові, фракції глобулінів, їх біологічні функції.

7. рН крові в нормі. Ацидоз, алкалоз, причини і наслідки для організму.

БІОХІМІЯ печінки

1. Біохімічні функції печінки. Роль печінки в обміні вуглеводів, ліпідів, білків, вітамінів.

2. Шляхи біохімічної трансформації лікарських речовин, ендогенних токсинів, ксенобіотиків.

3. Сечовиноутворювальна функція печінки: орнітиновий цикл, вміст сечовини в крові і сечі, діагностичне значення.

4. Детоксикаційна функція печінки: модифікація ксенобіотиків та ендогенних токсинів, реакції кон’югації.

БІОХІМІЯ НИРКИ І М’ЯЗІВ

1. Функції нирок. Механізм утворення сечі, характеристика стадій. Первинна і вторинна сеча.

2. Хімічний склад сечі: мінеральні, органічні компоненти, їх вміст у нормі, причини змін.

3. Фізико-хімічні властивості сечі, методи дослідження, можливі патологічні зміни.

4. Роль нирок у регуляції артеріального тиску, осмотичного тиску крові, рН крові.

5. Патологічні компоненти сечі, викликані порушення обміну речовин і функції нирок.

6. Нирковий поріг для глюкози, його величина в нормі. Фізіологічні і патологічні типи глюкозурій.

7. Біоенергетика м’язевої тканини – джерела АТФ у м’язах, роль креатинфосфату.

ПРИНЦИПИ МЕТОДІВ

1. Принцип кількісного визначення білка в сироватці крові біуретовим методом. Вміст в нормі. Гіпо-, гіперпротеїнемії.

2. Методи якісного і кількісного визначення ацетону в сечі, їх суть, діагностичне значення.

3. Принцип методу кількісного визначення холестерину в сироватці крові (метод Ілька). Концентрація в нормі. Гіпер- та гіпохолестеринемії. Причини виникнення та наслідки для організму.

4. Принцип методу визначення кислотності шлункового соку. Одиниці виміру. Значення в нормі та за умов найпоширеніших патологій шлунка.

5. Принцип методу кількісного визначення вітаміну С в сечі, діагностичне значення.

6. Методи якісного і кількісного визначення білка в сечі, їх суть, діагностичне значення.

7. Принцип методу кількісного визначення сечовини в сечі. Діагностичне значення.

8. Принцип методу визначення активності аланін- та аспартатамінотрансфераз. Їх активність в нормі. Діагностичне значення.

9. Принцип визначення фракцій білка сироватки крові методом електрофорезу. Відсоткове співвідношення альбумінів і глобулінів в нормі. Клініко-діагностичне значення.

10. Принцип методу визначення відсоткового співвідношення альфа- та бета-ліпопротеїнів. Вміст їх в нормі, поняття «добрий» і «поганий» холестерин.

11. Принцип кількісного визначення білка в сироватці крові рефрактометричним методом. Вміст в нормі. Клініко-діагностичне значення.

12. Суть методу кількісного визначення білірубіну в сироватці кові. Всімт його в крові у нормі. Клініко-діагностичне значення.

13. Методи якісного і кількісного визначення глюкози в сечі, їх суть, діагностичне значення.

14. Принцип визначення білірубіну в крові. Концентрація в нормі. Види жовтяниць, причини їх виникнення.

15. Принцип методу кількісного визначення креатиніну в сечі. Клініко-діагностичне значення аналізу.

16. Принцип глюкозоксидазного методу визначення глюкози в сироватці крові. Вміст глюкози в нормі. Клініко-діагностичне значення.

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

1. В сироватці хворого виявлено підвищений вміст креатинфосфокінази (МВ-ізоформа), АсАТ і ЛДГ₁. Про яку патологію слід насамперед думати в конкретному випадку?

2. У хворого виявлено уробілін в сечі. Які можливі причини такого стану? Обгрунтувати.

3. У раціоні людини відсутні рідкі рослинні олії. Які наслідки це може викликати?

4. При аналізі крові виявлено високий вміст холестерину в бета-ліпопротеїновій фракції. Причини та моливі наслідки такого стану.

5. Яка небезпека загрожує хворому при гострому панкреатиті? Які лікарські засоби доцільно застосувати?

6. У крові одного хворого виявлено підвищення активності ЛДГ_1,2, АсАТ, креатинфосфокінази МВ, у іншого – підвищена активність ЛДГ_4,5, АлАТ, карбамоїлорнітин-трансферази. У яких органах ймовірний патологічний процес у першого і другого хворого?

7. Вміст глюкози в крові 8 ммоль/л. Чи відповідає це нормі? Які причини такого стану?

8. У хворого спостерігається постійна значена поліурія. Патологічних компонентів у сечі не виявлено. Про що це може свідчити?

9. Аналіз добової сечі показав, що концентрація кетонових тіл становить

80 мг. Оцінити даний показник, вказати можливі причини і наслідки такої ситуації.

10. У крові вміст глюкози 2,8 ммоль/л. Як називається такий стан і які будуть наслідки для організму?

11. Методи якісного і кількісного визначення білка в сечі, їх суть, діагностичне значення.

12. У хворого атрофічним гастритом розвинулась макроцитарна злоякісна анемія. Що могло спричинити її виникнення?

13. У хворого спостерігається постійна значна поліурія. Патологічних компонентів у сечі не виявлено. Про що це може свідчити?

14. При огляді хворого виявлено загальне виснаження, відсутність апетиту, скарги на біль по ходу нервів, параліч обох ніг. Значний час харчування переважно полірованим рисом. Про авітаміноз якого вітаміну можна думати?

15. Вміст холестерину в крові становить 12 ммоль/л. Дати клінічну оцінку результату, вказавши можливі причини і наслідки для організму.

16. В шлунковому соці виявили молочну кислоту. Відсутня вільна HCl. Про що свідчать ці дані?

17. У хворого виявлено підвищений вміст сечовини в сироватці крові. З сечею виділяється 5 г на добу. Про яку патологію може свідчити такий стан?

18. У хворого закупорка загального жовчного протоку. Які порушення у травленні і засвоєнні ліпідів це викличе?

19. Виділення вітаміну С з сечею становить 10 мг/добу. Чи в достатній мірі забезпечений організм вітаміном С?

20. У хворого цироз печінки. Якими змінами це відобразиться на електрофореграмі?

21. Вміст альбумінів в плазмі крові становить 20 г/л. Назвіть можливі причини та наслідки такого стану.

22. В організмі виник дефіцит вітамінів В₂ і РР. Який вплив це матиме на реакції циклу Кребса? Обгрунтувати.

23. За добу виділяється з сечею 48 мг ПВК. Оцінити результат, вказати можливі причини та наслідки для організму.

24. За добу з сечею виділяється 10 г сечовини. Чи відповідає це нормі? Чим викликаний такий стан?

25. Хворий тривалий час отримував глюкокортикоїдні гормони, а потім різко припинив їх прийом. Як це може вплинути на організм? Пояснити «синдром відміни».

26. Хворий тривалий час отримував глюкокортикоїдні гормони, а потім різко припинив їх прийом. Як це може вплинути на організм? Пояснити «синдром відміни».

27. Виділення вітаміну С з сечею становить 10 мг/за добу. Чи в достатній мірі забезпечений організм вітаміном С?

28. Вміст залишкового азоту в крові дорівнює 0,1 г/л. Про що свідчить цей показник?

29. В молекулі гемоглобіну відбулася заміна глутамінової кислоти на валін. Назвати аномальний тип Нв. Причини і наслідки такого явища.

30. У сечі людини виявлено білірубінглюкоруніди і уробіліноген. В сироватці крові вміст загального білірубіну становить 45 мкмоль/л, прямого білірубіну 25 мкмоль/л, непрямого – 17 мкмоль/л, кал гіпохолічний. Про що свідчать дані показники?

31. У хворого жовтяницею загальний білірубін становить 60 мкмоль/л, прямий – 30 мкмоль/л, непрямий – 27 мкмоль/л. Кал ахолічний. В сечі позитивна реакція на білірубін. Яке захворювання можна припустити?

32. Загальний вміст білка в крові хворого становить 50 г/л. Дайте оцінку отриманому результату. Які причини виникнення такого стану?

33. При інфекційних захворюваннях рекомендують вживати сульфаніламідні препарати. На чому грунтується їх лікувальна дія?

34. Загальна кислотність шлункового соку дорівнює нулю. Як називається такий стан? Про що це свідчить?