
- •2. Основні властивості невизначеного інтеграла та правила інтегрування 2.1. Основні властивості невизначеного інтеграла
- •3. Основні методи інтегрування
- •3.1. Метод розкладу Суть цього методу полягає у розкладі підінтегральної функції на суму декількох доданків, інтеграли від яких знаходять безпосередньо. Отже, якщо , то .
- •Алгоритм знаходження невизначеного інтеграла .
- •3. Основні методи інтегрування
- •3.1. Метод розкладу Суть цього методу полягає у розкладі підінтегральної функції на суму декількох доданків, інтеграли від яких знаходять безпосередньо. Отже, якщо , то .
- •Алгоритм знаходження невизначеного інтеграла .
- •3.3. Метод інтегрування частинами
3.3. Метод інтегрування частинами
Нехай
та
–
деякі неперервно диференційовні функції.
Відомо, що диференціал від добутку
функцій запишеться
,
звідки
.
Інтегруючи обидві частини цієї рівності,
отримаємо
.
(3.4)
Ця
формула називається формулою
інтегрування частинами,
вона зводить інтегрування виразу
до
інтегрування виразу
.
Щоб
застосувати формулу інтегрування
частинами, необхідно підінтегральний
вираз розділити на два множники, один
з яких позначимо через
,
а інший –
.
Тоді:
повинен бути віднесений до ;
вираз треба вибирати так, щоб легко можна було знайти функцію
, оскільки
(сталу не додавати – можна вважати, що
);
як вибираємо ту функцію з підінтегрального виразу, що після диференціювання спрощується.
Метод інтегрування частинами зручно використовувати, якщо підінтегральна функція містить:
добутки функцій
,
;
деякі вирази, в які входять логарифмічні та обернені тригонометричні функції;
деякі інші функції, зокрема вигляду
.
Детальніші рекомендації подано в табл. 4.
Таблиця 4
№ |
Вигляд інтеграла |
Множник |
Множник |
Зауваження |
1 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
3 |
|
Можливий довільний вибір |
|
Інтегруємо
частинами двічі, причому при другому
інтегруванні робимо аналогічне
розбиття на
і |
4 |
|
|
|
Двічі інтегруємо частинами. |
(Тут
–
многочлен степеня
відносно
).
Застосовуючи
формулу інтегрування частинами, не
одразу знаходимо первісну, а цей інтеграл
зводимо до іншого, і якщо цей інтеграл
простіший від заданого, то формула вжита
правильно.
Приклад
3.6. Знайти
інтеграл
.
Нехай
;
, тоді
;
і, згідно з (3.4), отримаємо
.
Повторне використання інтегрування частинами. Іноді формулу інтегрування частинами необхідно застосовувати декілька разів (див. табл. 4).
Приклад
3.7. Визначити
інтеграл
.
á Проінтегруємо
частинами, двічі кожен раз вибираючи
за
многочлен,
за
–
вираз
(див.
табл. 4). (Зауважимо, що після кожного
інтегрування степінь многочлена під
знаком інтеграла понижується на
одиницю)
.
Повернення до вихідного інтеграла. Іноді повторне використання формули інтегрування частинами приводить до рівняння щодо шуканого інтеграла. Продемонструємо це на прикладі.
Приклад
3.8. Знайти
інтеграл
.
á Проінтегруємо
частинами двічі, вибираючи, наприклад,
як
тригонометричну
функцію, як
–
вираз
,
.
Отже,
одержали рівняння щодо невідомого
інтеграла
,
звідки,
переносячи інтеграли у ліву частину
рівності і враховуючи сталу інтегрування
,
матимемо
.
Отже,
.
Рекурентні
формули. Іноді
інтегрування частинами дає змогу
отримати співвідношення між невизначеним
інтегралом, що містить степінь деякої
функції, і аналогічним інтегралом, але
з меншим показником степеня тієї самої
функції. Такі співвідношення
називаютьрекурентними
формулами.
Прикладом такої формули, що буде
застосовуватись у наступному розділі
і може бути доведена інтегруванням
частинами, є
,
(
).
(3.5)