1.1.8 Живлення

За типом живлення ведмідь бурий є поліфагом, тому що він є всеїдною твариною. За способом живлення – хижак. Попри те, що бурий ведмідь належить до хижаків, полюванням великої здобичі — лосів, кабанів, оленів — займаються далеко не всі з них, а головним чином ті, що мешкають у північній тайзі. Але і там м'ясоїдні інстинкти виявляють не всі з них, а в основному великі старі самці. Основним мисливським прийомом бурих ведмедів є підстерігання жертви в засідці, а потім швидкий ривок до неї з відстані кількох десятків метрів; але ведмідь може і переслідувати жертву на набагато більшій відстані. Полюючи на копитних, ведмеді виявляють вражаючу силу та невтомність в переслідуванні жертв. В основному ж бурий ведмідь харчується переважно ягодами, плодами, горіхами, зеленими рослинами, комахами, їхніми личинками, рибою (особливо під час масового нересту). У шлунку одного ведмедя, що нещодавно встав з барлоги, було виявлено кілька кілограмів мурах та мурашиних яєць разом із будівельним сміттям мурашників. Годуючись на вівсяних полях, ведмеді з'їдають велику кількість зерна, а ще більше псують та витоптують. Сильно ушкоджують вони і дерева, на котрі видираються за фруктами або кедровими горіхами. Бурі ведмеді полюбляють мед, за що цей вид і отримав свою назву у слов'янських мовах. Мед ведмеді добувають з гнізд диких бджіл, а також можуть розорювати пасіки. Травний тракт починається передротовою порожниною, розташованою між м`ясистими губами, щоками і щелепами. За щелепами лежить ротова порожнина, в якій їжа подрібнюється. За ротовою порожниною розташовується глотка, у верхню частину якої відкриваються внутрішні ніздрі. На нижній поверхні глотки розташована гортанна щілина. Стравохід добре виражений, з гладенькою мускулатурою. Шлунок виразно відокремлений від інших відділів травного тракту і забезпечений численними залозами. Кишечник поділяється на тонкий, товстий і прямий відділи. На межі тонкого і товстого відділів відходить сліпа кишка. Печінка розташована під діафрагмою. Жовчні протоки впадають в першу петлю тонкої кишки.

1.1.9 Дихання

Дихальна система ведмедя бурого складається з дихальних шляхів і легень. Дихальні шляхи починаються носовою порожниною, куди ведуть парні ніздрі, і включають носоглотку, гортань(де розташовані голосові зв`язки), трахею та парні бронхи. Бронхи заходять у губчасті легені і розгалужуються на дрібні бронхіоли. Бронхіоли утворюють альвеолярні ходи, які закінчуються дрібними міхурцями – альвеолами, стінки яких обплутані капілярами. Завдяки великій кількості альвеол значно збільшується поверхня легень, через яку відбувається газообмін. Ммм Дихальні рухи здійснюються завдяки скороченню та розслабленню міжреберних м`язів, діафрагми і м`язів стінки черевної порожнини. Інтенсивність рухів залежить від розмірів тварини, а також її функціонального стану. Коли звір засинає, його організм повністю перебудовується. Ритм биття серця помітно зменшується, крім того, дихає ведмідь набагато рідше. Все це дозволяє економити йому як кисень в барлозі, так і запаси цінних речовин в підшкірному жирі, яких вистачає на довгі місяці. До речі, за цей час звір може втратити до половини власної маси тіла.